Медова настоянка-чемпіонка з 2013 року: перемога українського бджоляра на світовій першості меду

У Копенгагені добіг кінця 49-й Міжнародний форум бджільництва «Апімондія-2025», що зібрав кращих бджолярів із Данії, Швеції, Норвегії, Польщі, Словаччини, України, загалом більш ніж 120 держав. Україну, котра відома своїми продуктами бджільництва, достойно представив Володимир Дмитрук із Волині. Він здобув золоту медаль. Його медівку «З’їзд монархів 1429» визнали найліпшою у світі. Зі слів медовара, секрет успіху криється у витримці трунку та відданості справі, якою займається уже багато років. Свою перемогу бджоляр присвятив рідному місту.

«У часи Київської Русі ці напої вважались священними, додавали здоров’я та довголіття»

— Працюю на пасіці вже близько 30 років. Свого часу ініціював заснування музею бджільництва у селі Баїв Луцького району. Там працює гурток для учнів, їх вчать основам бджільництва. Також із однодумцями заснував центр традиційної культури «Медова хата», це туристична перлина Луцька, де можливо багато дізнатись про мед та вироби з нього, посмакувати й придбати оздоровчу продукцію бджолярів, — каже «ФАКТАМ» Володимир Дмитрук, голова Волинської обласної організації бджолярів, віцепрезидент Спілки бджолярів України. — Один із напрямків моєї діяльності — створення питних медів.

ВІДЕО ДНЯ

— Розкажіть докладніше, що це таке?

— Це одні з найдавніших алкогольних трунків у світі. Уявіть собі, ще скіфи робили такі напої. І є легенда, що коли Геродот приїздив у Скіфію, то не скупився на компліменти. Казав, скіфи вміють робити напої анітрохи не гірші, а то й кращі за римські вина. У часи Київської Русі є згадки, що при дворах були люди, яким доручали приготування питних медів, таких називали медоварами. Ці напої вважались священними, додавали здоров’я, довголіття. Їх пили князі та слуги, вони роздавались для незаможних і калік під час якихось святкових подій, наприклад перемозі у бою.

Але, на жаль, у 18−19 століттях це все закінчилось, тому що з’явились напої, котрі швидко виготовлялись. Адже для створення медівки, потрібно було чекати рік. А все через те, що це непростий процес, дріжджів туди потрібно зовсім мало — від 25 до 50 грамів на 100 літрів. Якщо більше, то вийде звичайна брага. Тому створення питних медів — копітка робота, у яку вкладаєш працю, знання та відданість.

В Україні відновив виготовлення питних медів Василь Соломка з Київщини. У 2008 році навіть була створена ГО" Гільдія медоварів України". Вона, до речі, єдина у світі, котра займається відродженням традицій медоваріння та культури споживання питних медів. В її межах проводимо внутрішні змагання, навчання, ділимось знаннями із профільними закладами освіти.

На міжнародному конгресі бджільництва в Копенгагені “Апімондія-2025” питний мед, виготовлений Володимиром Дмитруком було визнано кращим у світі РЕКЛАМА

— Виходить, що питні меди українських бджолярів високо оцінили не лише у рідній країні, але й за кордоном. Як вдалось здобути золоту відзнаку?

— Є така міжнародна федерація бджільницьких асоціацій «Апімондія». Вона поєднує науковців, експертів і бджолярів з усього світу. І кожні два роки вона проводить форуми у різних країнах. І 49-й проводили скандинавські держави — Норвегія, Швеція та Данія, а відбувався він у Копенгагені. Туди з’їхались бджолярі, щоб продемонструвати свої досягнення, напрацювання. У межах форуму проходять виставки, наукові доповіді й змагання різноманітних продуктів бджільництва — питних медів, обладнання, воскових свічок, колекцій та іншого.

«Чим більше витримана медівка, тим вона смачніша»

— Оскільки я є бджолярем та медоваром, то беру участь у категорії з питних медів, — продовжує Володимир Дмитрук. – У 2017 році на «Апімондії» у Стамбулі здобув бронзову медаль за питний мед «Сльоза бурштину». У 2022 році у цій же Туреччині отримав золоту нагороду. Цього року також вірив, що повернусь додому з перемогою. У Данію возив особливий трунок — медівку «З'їзд монархів 1429». Напій має 12 років витримки.

Свій питний мед Володимир Дмитрук назвав на честь видатної події – у 1429 році у Луцьку відбувся з’їзд монархів з приводу коронації князя литовського Вітовта

— Чим він особливий і яка його історія?

— Започаткував його у 2013 році, коли народився мій онук. І є така давня традиція, що медовари закладали напій, а коли дитина йшла до армії чи брала шлюб, питний мед відкривали та куштували. Тому я зробив 100 літрів напою. Використав волинський мед із різнотрав’я, джерельну воду. Чотири місяці тривало бродіння. Тоді відстоювання, фільтрація, очищення. Через рік отримав продукт, міцність котрого близько 14 відсотків. Він не обробляється жодними хімікатами для зупинки бродіння. Напій має розкішний аромат меду. Приємні смак та післясмак, легко п’янить. Підіймається настрій, хочеться жити та створювати.

П’ється він теж по-особливому — з аристократичною легкістю, малими ковтками й у гарній компанії. Чим більше витримана медівка, тим вона смачніша, навіть відчуваються ванільні, легкі фруктові та ягідні відтінки.

— Знаю, що назва цієї медівки також має цікаву історію.

— Так. У 1429 році у Луцьку відбувся з’їзд монархів, який ініціював великий князь литовський Вітовт. Одне з питань було — коронація самого Вітовта. Окрім Вітовта, прибули монархи та представники багатьох держав Європи, зокрема король польський і верховний князь литовський Владислав II Ягайло, мазовецькі князі, представники Тевтонського ордену. Саміт тривав декілька тижнів. У 2029 році ми будемо відзначати 600-річчя з дня проведення цього заходу, все це відбуватиметься на державному рівні, будуть запрошені лідери усіх європейських держав. Тому вирішив назвати напій на честь цієї події.

Раніше «ФАКТИ» повідомляли, що у Васильківській громаді на Київщині відкрили унікальну пасіку, де бджоли живуть у десяти «розумних вуликах».