Введення у храм Пресвятої Діви Марії є третім святковим днем у річному циклі Марійних урочистостей, коли вихваляють Діву Марію. Згідно з апокрифічним текстом Протоєвангелія Якова, батьки Діви Марії (святі Яким та Анна) пообіцяли присвятити свою дитину Господу. І досягнувши трирічного віку, вони привели доньку Марію до Єрусалимського храму, де вона мала перебувати певний період.
ВІДЕО ДНЯ
«Введення Марії у храм». Тіціан
Розповідь про Третю Пречисту
– Марія залишалася у храмі до досягнення 12 років — до її заручин з праведним Йосипом, — зазначає Ніна Главацька, етнологиня, провідна наукова співробітниця виставкового відділу Національного музею народної архітектури та побуту України (в Пирогові). — У традиції народу Введення до храму Пресвятої Богородиці відоме як Третя Пречиста. Після переходу ПЦУ на новоюліанський календар, тепер це свято відзначається 21 листопада.
У народі Введення називали «брамою, що відкриває шлях до зими», оскільки зазвичай «Третя Пречиста землю снігом вкриває», і цей день знаменував завершення землеробського циклу. Всі роботи, пов’язані з обробітком землі, повинні були закінчитися. Починався час відносного спокою — наставав період зимового святкового циклу, тому й говорили: «Введення настане, свята приведе».
РЕКЛАМА
Існує ще одна назва урочистості — «ВИдіння». Як і у випадку з іншими важливими річними святами, Введення асоціювалося з шануванням покійних. М. Грушевський писав про це так: «У цей день Господь дозволяє праведним душам поглянути на свої тіла, тому свято називається ВИдінням (згідно з народною етимологією, „Введіння“ — „видіння“: душа дивиться на своє тіло». Тому на Пречисту уникали копати землю, прати одяг за допомогою праника, обробляти льон чи коноплю на терлицях, бо можна було завдати шкоди душі. Люди вірили: хто так чинив, того під час жнив грім вразить у копи.
Хто такий «полазник»
Для українців цей день насичений цікавими старовинними віруваннями, звичаями, традиціями та обрядами, основною метою яких було закликати добробут та достаток на наступний землеробський рік. Зі святом пов’язана традиція «полазників». Вірили, що той, хто першим переступить поріг дому цього дня, той і буде «полазником» — людиною, котра на новий господарський рік принесе добро або нещастя. Звісно, бажаним візитером був молодий юнак, а ось відвідування жінки пророкувало неприємності. Іван Франко так змалював це повір’я: «Якщо зайде (першим) молодий, вродливий, здоровий чоловік, а ще й з грішми, то це хороший знак: цілий рік у сім’ї будуть усі здорові і будуть водитися гроші. Якщо ж зайде стара, хвора, бідна людина, а особливо літня жінка — добра не чекай, це поганий знак».
Поганою ознакою також було приходити за позикою. Тому господині прагнули не впустити до дому небажаного гостя, зачиняли перед ним двері. Подібний звичай «полазників» існував на Різдво та Новий рік.
РЕКЛАМА
Проте, на відміну від різдвяно-новорічних свят, з якими поєднані традиції колядування та засівання, стосовно Введення етнографи не подають відомостей про спеціальні відвідини хлопців та молодих чоловіків. Навпаки, чимало людей взагалі остерігалися цього дня навідуватися до інших домівок, щоб у разі чого не подумали, ніби вони принесли лихо в дім. Аби убезпечитися, господар вдавався до хитрощів: прокидався рано і обходив господарство, потім заходив у дім і таким чином ставав «першим гостем». Заходячи до кімнати, висловлював побажання: «Дай, Боже, добрий день, щоб худобинка здорова була, і я з тобою, моєю дружиною і діточками».
Окрім господаря, роль омріяного «полазника» міг виконувати і хтось інший, але чоловічої статі. На нього покладали великі надії: за народними переконаннями, «полазник» неодмінно приносив щастя, добробут на весь рік, міцне здоров’я, плодючість ниви, щасливий шлюб, успішні пологи, приплід у господарстві тощо. Тому до перших відвідувачів ставилися з особливою увагою і повагою.
Звичаї свята та ворожіння
У східних регіонах України на Третю Пречисту освячували воду і вірили, що через неї на людей зійде благословення від Пресвятої. Воду брали тільки там, де зливаються разом три джерела, а потім її освячували вогнем — «пропускали» воду через полум’я. Таку воду використовували проти хвороб, від пристріту, застосовували для худоби, любовних чарів, передбачень. У деяких областях воду освячували ще ввечері.
Цього дня господині здійснювали обряди для збільшення кількості надоїв молока та захисту худоби від захворювань. На Лемківщині, наприклад, вранці господині виводили з хліва першими або теличку, або бичка, давали їм воду та хліб, посипали насінням льону: «щоб добре велася худоба». Вим’я змащували маслом: «щоб давало багато жирного молока». Ще готували особливий кисіль, щоб те молоко було смачним. За коровами ретельно доглядали, тому що вважалося, що цього дня відьми сідали на кочергу й летіли відбирати молоко.
РЕКЛАМА
Якщо цього дня йшов сніг, то дівчата неодмінно вмивали ним обличчя, а потім витирали рушником червоного кольору, щоб шкіра була білосніжною, чистою і з рум'янцем.
Відзначення Третьої Пречистої традиційно починалося з відвідування сім’єю храму. Віруючі молилися і просили Божого благословення для дітей, бездітні пари молили про дарування нащадків та щасливу долю для дитини, дівчата, які не вийшли заміж, зверталися до Богоматері з проханням про добрий шлюб. Після богослужіння вся сім’я поверталася додому до святкового столу. Тривав Пилипівський піст, тому страви на столі зазвичай були пісними. Святкові послаблення дозволяли вживати рибу, рослинну олію, солодкі і солоні пироги.
Незаміжні дівчата ворожили на майбутнього чоловіка, здійснювали ритуали, щоб побачити уві сні судженого, і вірили: він з’явиться у сні саме цієї ночі або відкриється місце, куди молоді потраплять разом після весілля. Лягаючи на Введення спати, говорили: «Введення, введи мене у той дім, де я буду все життя жити». У східній Україні дівчата давали пити воду, освячену напередодні Введення, хлопцям, які їм подобались. Вірили, що з водою зійде благословення святої — сама Богородиця поблагословить пару в наступному році на шлюбне життя.
Що пророкують прикмети на Введення і яких заборон варто дотримуватись
У народі існували повір’я в прикмети. На Введення визначали, якою буде погода впродовж року:
- Якщо мороз, то і на всі зимові свята буде морозно, а якщо тепло, то й всі свята будуть теплими.
- Введення — ворота зими, введенські морози рукавиці на людину одягають, холод встановлюють, зиму розуму навчають.
- Іній на деревах у цей день віщував щедрий урожай вівса.
- Якщо Введення будує мости, а Миколай забиває цвяхи, то зима буде суворою.
- Якщо горобець на Введення води «нап’ється», то на Юрія (23 квітня за новим стилем) віл наїсться. Тобто, скільки води на Третю Пречисту, стільки у травні (на Юрія), буде трави.
- Якщо на Введення вода, то влітку — молоко.
- Якщо на Введення ляже глибока зима, то готуй для врожаю глибокі засіки.
- На Введення вітряно — зима буде з заметілями, а на жнива дощитиме і добре вродить просо.
На Третю Пречисту зазвичай діяли обмеження. Не можна шити, прибирати, прати, а також заборона накладається на образи, сварки, радять намагатися не засуджувати нікого. Намагалися нічого не позичати й не давати в борг — вірили, що користі з того не буде і так можна закликати бідність на себе. На Введення і після нього (аж до Благовіщення, 25 березня) не слід чіпати (копати чи іншим чином тривожити) землю, «тому що вона відпочиває і на літо сил набирається». Від Введення до дев’ятого четверга після Різдва не годиться бити білизну на річці праниками, тому що це зашкодить ниві, а влітку накличе грозу на поля. З тих же міркувань треба й коноплі встигнути обробити до Введення, тому що літні люди застерігали: «Коноплі слід обробити до Введення, бо той, хто це робить після Введення, накликає грозу на поля, а на себе від людей осуд».
Не слід ходити в гості, щоб у разі чого не подумали, що ви лихо принесли. Також не можна готувати скоромні страви з м’яса, молочних продуктів і яєць, тому що до 24 грудня триває Різдвяний піст.
Незважаючи на війну та відсутність електроенергії, незабаром настане Різдво. Нагадаємо про те, як в Україні колядують, дотримуються прикмет і які солодощі подають на святковий стіл.
