БПЛА на оптоволоконному дроті подолав майже 30 км фото: АрміяInform
РФ знайшла варіант, як оминути українські засоби РЕБ
Російські безпілотники на оптоволокні, котрі останнім часом почали фіксуватися у прифронтовій зоні, досягли Краматорська, і це тривожний випадок, вважає спеціаліст зі зв’язку та радіоелектронної боротьби Сергій (Флеш) Бескрестнов. У розмові з «Главкомом» експерт роз’яснив, що саме робить ці БПЛА особливо загрозливими, та як змінювати підхід до захисту міст.
Оптоволоконні дрони – це FPV-коптери, якими оперують через оптоволоконний кабель, що змотується з барабана на борту під час рейсу.
«Різні барабани забезпечують різну дальність; типові – 10-20 км, але бувають і більш протяжні», – зауважив Бескрестнов.
У випадку з Краматорськом називалися відстані близько 20-28 км – саме тому той факт, що подібний дрон долетів до міста, став приводом для занепокоєння.
На відміну від звичайних радіоканалів, оптоволоконний канал управління не реагує на стандартні інструменти радіоелектронної протидії. Він захищений і дає змогу передавати відео у високій роздільній здатності. Це дає оператору можливість з великої висоти чітко бачити й ідентифікувати цілі для ураження. Через це у прифронтових містах – Краматорську, Запоріжжі, Харкові, Сумах – «не слід просто лишати військову техніку на відкритих центральних вулицях», застерігає експерт.
Дієвої універсальної техніки проти таких дронів наразі немає ні в України, ні у супротивника. Тому основний захист – фізичні сховки та перешкоди: маскування, захисні сітки, укриття для техніки. Корисними також можуть бути переносні радіолокаційні станції, які відстежують повітряні об’єкти та надають раннє сповіщення. «Важливо налагоджене інформування: очікування дрона та інформація про напрямок зменшують ризики, оскільки значною мірою ефект від дрона – через раптовість», – наголошує Сергій «Флеш».
Спеціаліст підкреслює: необхідно запровадити для прифронтових місцевостей системи радіолокаційного забезпечення та попередження, що фіксують усі види БПЛА і дають змогу людям та військовим підготуватися й заховатися. До цього відносяться стаціонарні та пересувні пости моніторингу та інтегровані системи сповіщення, які інформуватимуть про безпеку пересування дорогами або необхідність переховування.
Окрім оптоволоконних БПЛА, ворог використовує й інші типи: FPV-дрони, крилаті безпілотники формату V2U, БМ-35, «Молнія», «Ланцет» та інші. «Росіяни безупинно атакують, наприклад, Суми, зараз цілодобово, Краматорськ також, різними видами БПЛА», – акцентує експерт.
Раніше «Главком» повідомляв, що Росія змінила тактику ведення війни: тепер дрони систематично атакують не тільки військові бази та шляхи, а й рухомий транспорт і цивільні об’єкти.
Як інформував «Главком», очільник Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури Сергій Сухомлин повідомив, що в Україні є підстанція, по котрій за день ворог випустив до 20 шахедів. З них, в середньому п’ять-шість досягли мети. Було пошкоджено протидетонаційний екран («антидронову сітку»). Натомість бетонний захист залишився неушкодженим, чим вберіг трансформатори від осколків.
