Підпис до фото, У підвальному приміщенні без вентиляції та вікон з кожним днем дедалі більше людей. Спати їм доводиться по черзі, місць на всіх не вистачає-byline” aria-hidden=”true” class=”bbc-m04vo2″>Article Information
-
- Author, Ніна Ахметелі
- Role, BBC
- 10 липня 2025
Майже 60 депортованих Росією українців застрягли на російсько-грузинському кордоні та змушені жити в підвальному приміщенні без права виходити на вулицю.
Серед них – як колишні в'язні, вивезені Росією з українських в'язниць у російські колонії, так і мешканці окупованих територій України. Повертатися в Росію їм заборонено, але далі їх вже не пропускають. Єдиний вихід – повернення в Україну через Грузію і Молдову. Але з початку липня і цей маршрут виявився закритим, кажуть правозахисники.
"Пекло не закінчується у нас. Нас ніхто не хоче ні пускати, ні випускати", – каже Сергій.
Він уже майже місяць живе біля пропускного пункту "Даріалі" на російсько-грузинському сухопутному кордоні.
Тут, між російським пропускним пунктом "Верхній Ларс" та розташованим на грузинському боці пропускним пунктом "Даріалі", в прикордонному підвальному приміщенні без вікон і вентиляції застрягають після депортації з Росії українці. Найбільше серед них колишніх увʼязнених, що звільнилися з російських в'язниць. У багатьох з них немає чинних документів. Повернення в Росію їм заборонено, але далі їх не пропускають.
Skip Найпопулярніше and continue readingНайпопулярніше
-
Закон, що має повернути незалежність САП і НАБУ: що він змінює і коли його ухвалять
-
Зеленський підписав скандальний закон №12414
-
"Був людиною переконань і дії". Загинув народний депутат Ярослав Рущишин
-
"Не робіть крок назад, там прірва". Репортаж із площі Франка у Києві, де мітингують на захист НАБУ і САП
End of Найпопулярніше
Людей у підвалі стає дедалі більше, але єдиний вихід – повернення в Україну через Грузію і Молдову – тепер теж на невизначений час закритий.
"У нас як у тій дитячій казці про рукавицю, яка набивається і набивається. Привозять і привозять українців, але нікуди нас не вивозять", – каже Сергій.
Пропустити Viber і продовжити
Як дізнатися головне про Україну та світ?
Стежте за BBC News Україна у Viber!
Підписуйтеся на канал тут!
Кінець Viber
У червні за цим маршрутом з підвалу виїхали близько 30 людей. Після підтвердження у них українського громадянства Грузія пропустила їх транзитом.
Але незадовго до відправлення черговій групі з трьох людей повідомили, що вони нікуди не летять, і Молдова відмовилася їх пропускати.
За словами юриста організації "Захист ув'язнених України" Ганни Скрипки, причиною стали чотири власники "білих паспортів" – виданого українським посольством посвідчення, яке дає право повернутися в Україну.
"Людей, які прилітали до Молдови, поліцейські саджали на автобуси, а далі вони їхали самі. Дехто не доїхав. У цьому була проблема. Вони не мали права залишатися в Молдові, вони не мають документів, крім посвідчення на повернення в Україну. В Україну, а не Молдову", – каже вона.
Офіційних заяв жодна зі сторін поки не робила, але за інформацією правозахисників, українське консульство в Тбілісі веде переговори з представниками Молдови.
На запити BBC міністерство закордонних справ України та прикордонна поліція Молдови до моменту опублікування матеріалу не відповіли.
З колонії у підвал
Сергія привезли до російсько-грузинського кордону з російського центру тимчасового утримання іноземців у середині червня. У Росії він 10 років просидів у колонії у Волгограді. Туди російська влада його етапувала з окупованого Криму, де його засудили. BBC не розкриває деталей його справи через побоювання за безпеку Сергія.
Автор фото, PROTECTION FOR PRISONERS OF UKRAINE
Підпис до фото, Депортованих громадян України, переважно колишніх ув'язнених, з 2023 року відправляють із російських центрів тимчасового утримання на кордон із Грузією
"Про те, що мене депортують (з Росії – Ред.), мені сказали ще в колонії. Після того як у мене закінчився строк, за мною приїхали співробітники МВС. Пів року я перебував у центрі для утримання іноземних громадян, а тепер ось у цьому підвалі сиджу", – розповідає він.
Йому, як і багатьом, співробітники ФСБ та МВС Росії пропонували російський паспорт в обмін на участь у війні проти України, стверджує Сергій.
"Я їм прямо сказав, що ви не до цієї людини прийшли, проти кого мені воювати? Я там народився, і зараз мені йти туди воювати?" – каже він.
Депортували Сергія з Росії із забороною на повернення в наступні вісім років. На перетин російського кордону у нього пішло близько доби.
"Мене привезли на кордон, прийшли служби ФСБ, забрали у мене телефон. Годин п'ять його перевіряли, а потім мені кажуть (російські прикордонники – Ред.), що не депортуватимуть, бо паспорт прострочений і не підтвердили мою особу. Все це смішно виглядало… Збиралися взагалі відправити назад у центр. Потім ми поїхали до Владикавказу, вони зідзвонювалися з генералами, робили мені якісь документи, довідки… Але все-таки з горем пополам потім поставили печатку на видворення і видворили", – каже він.
З документів із собою у Сергія, за його словами, був прострочений внутрішній паспорт і ксерокопія закордонного паспорта.
До грузинського кордону він дістався вже вночі. Згадує, що там його зустріли неприязно. Прикордонник став питати, навіщо він приїхав, почав кричати та погрожував повернути в Росію.
"Потім вони покликали старшого за зміною, вони почали між собою говорити грузинською, оформили якісь папери й провели ось у цей підвал", – веде він далі.
До російсько-грузинського кордону депортованих стали відправляти з центрів тимчасового утримання іноземців з 2023 року, каже директор організації Volunteers Tbilisi Марія Бєлкіна. Це ж BBC підтвердили і в МВС Грузії.
Росія відправляла сюди ув'язнених, які спочатку були засуджені в Україні, а згодом на окупованій Росією території. Найчастіше вони відбували терміни вже у російських колоніях, куди їх насильно вивезли.
У цих людей часто не було жодних документів, крім довідки про звільнення. Потрібен був час на їхню перевірку та підготовку документів українською стороною.
"Там – засуджені громадяни, яких не евакуювали, внаслідок чого їх відвезли до Росії. Це жертви воєнних злочинів, які пережили тортури та депортацію", – каже юристка Ганна Скрипка.
Переміщення цивільних осіб, якими є ув'язнені, з окупованих територій забороняє 4-а Женевська конвенція про захист цивільного населення під час війни, зазначає в коментарі BBC юрист-міжнародник з Університету Кельна Гліб Богуш. Як Конвенція, так і Римський статут криміналізують такі дії як воєнний злочин, додає він.
Згодом до в'язнів додалися ще кілька категорій українських громадян, які також застрягли на кордоні, розповідає Бєлкіна.
За її словами, це ті, кого засудили в Росії і хто відбув там покарання, а також мешканці окупованих територій України без судимості, депортовані Росією після відмови від російського громадянства.
Близько десяти застряглих сьогодні на російсько-грузинському кордоні кажуть, що у них немає судимості, зазначає Скрипка.
"Але ми не можемо з упевненістю говорити, без судимості вони чи ні. У нас були випадки, коли людина говорила, що вона не судима, ми пробиваємо по базі судових рішень, а це не так, – каже вона. – Якщо людина їде із закордонним і внутрішнім паспортом, з пакетом документів, ми розуміємо, що вона, можливо, без судимості, оскільки у в'язнів часто такого пакета документів немає".
Грузинський коридор
Автор фото, Tako Robakidze/Bloomberg
Підпис до фото, Разом із наростанням потоку депортованих із Росії, за словами волонтерів та правозахисників, посилилися вимоги Грузії
Українські правозахисники пов'язують зростання потоку депортованих з указом російського лідера Володимира Путіна, який нещодавно набув чинності. Згідно з ним, українці до 10 вересня 2025 року мають або узаконити свій статус, або залишити країну. Рішення стосується й окупованих Росією українських областей.
"Цей процес уже розпочався, бо вони хочуть вкластися в строк. Ми думаємо, що після 10 вересня буде наплив ще більше", – каже юристка Скрипка.
У червні кількість утримуваних на кордоні збільшилася в рази. У якийсь момент у підвалі, де всього 17 спальних місць, одночасно було 57 людей.
Скрипка каже, що з серпня минулого року потік із центрів тимчасового утримання іноземних громадян у Грузію тимчасово призупинявся. Вона пов'язує це зі спробою Росії використовувати колишніх в'язнів для обміну.
За даними правозахисників та ЗМІ, під час обміну у форматі 1000 на 1000 у травні цього року Росія повернула в Україну частину ув'язнених, засуджених за кримінальні злочини.
"Я тепер розумію причину. Вони нагромаджували обмінний фонд українців. Потік відновився після того, як вдруге, коли вони хотіли привезти під обмін, у них нічого не вийшло", – каже вона.
Разом із наростанням кількості депортованих із Росії посилилися вимоги грузинської сторони. Якщо раніше вона пропускала навіть із внутрішніми українськими паспортами старого зразка, нині, за словами правозахисників, вимагає підтвердження громадянства України й у тих, у кого є закордонний паспорт.
"Їм не те щоб відмовляють у в'їзді, але вимагають пройти процедуру, яка підтверджує, що вони громадяни України. Весь цей час людина повинна жити біля кордону в підвалі. Навіщо це робити людям, у яких закордонний паспорт, яких і так можна по базі перевірити, викликає запитання", – каже Марія Бєлкіна.
Якщо у людини немає жодних документів, то її особу доводиться підтверджувати через різні запити в українські держоргани – за підсумками цього процесу людина отримує "білий паспорт", з яким може в'їхати в Україну.
У МВС Грузії на питання BBC, чи змінилися процедури на кордоні щодо українських громадян, на момент публікації цього матеріалу не відповіли.
"Ми активно співпрацюємо з українською стороною для обміну інформацією", – заявили у відомстві.
Автор фото, Davit Kachkachishvili/Anadolu Agency
Підпис до фото, У Грузії, яка пережила російське вторгнення у 2008 році, значна частина населення співпереживає Україні, але відносини між Києвом і Тбілісі з початку російсько-української війни лише погіршувалися
У квітні цього року Грузія скоротила термін безвізового перебування в країні для громадян України від трьох років до одного року, хоча тим, хто в'їхав до 24 лютого цього року, дозволяють залишатися до 24 лютого 2026 року.
Грузинський парламент також ужорсточив міграційну політику, наприклад, влада тепер може розглядати заявки на політичний притулок без допуску на територію країни.
Отримати відповідь від посольства України в Грузії до моменту публікації цього матеріалу BBC не вдалося, але після серії репортажів у ЗМІ про українців, що застрягли на кордоні, в МЗС України заявили, що дипломати працюють над розв'язанням проблеми. А справа перебуває на особливому контролі Департаменту консульської служби МЗС України. BBC направила запит до МЗС України і чекає відповіді.
Відносини між двома країнами загострилися після повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Грузинська влада не стала вводити санкції проти Росії та звинувачувала Київ у спробі втягнути Грузію у війну проти Росії.
Україна відкликала свого посла з Тбілісі, а пізніше запровадила санкції проти почесного голови "Грузинської мрії" Бідзини Іванішвілі та низки грузинських чиновників.
Застрягли
На кадрах, які відправив з підвалу правозахисникам Сергій, видно розкладені на підлозі матраци, перегородки з розвішаних покривал і кілька двоярусних ліжок у "VIP кімнаті" – її називають так саме через наявність ліжок.
"Повітря немає. Ось вентилятор у нас, який, схоже, поламався… дякую волонтерам, нам хоч матраци принесли. Звичайно, не вистачає матраців, і ось так виживаємо, по черзі спимо", – розповідає Сергій, знімаючи на мобільний телефон підвал із сірими стінами.
На відео чути голоси інших людей. Хтось каже, що не треба знімати, а інший голос заперечує: "Якщо в Україні покажуть, треба знімати!"
"Ось пацани одесити, харків'яни, з усіх областей. Ось так от Грузія нас зустріла тепло, райдужно, чудово просто", – з гіркою іронією завершує Сергій екскурсію по трьох кімнатах із сірими стінами.
Їжу та речі першої потреби привозять волонтери. "Ми привозили туди постільну білизну, рушники, якісь відра, пічки, обігрівачі, щоб люди хоч якось могли там жити", – каже Бєлкіна.
На початку липня гуманітарну допомогу поки одноразово доставив грузинський Червоний Хрест. Пакети з допомогою передають через грузинських прикордонників.
"У людей немає можливості вийти спокійно постояти і побачити біле світло. Це буває рідко і контролюється. Вони перебувають у підвалі практично весь час. Максимум – сходи, які ведуть нагору, за які виходити не можна. Це абсолютно нелюдяно", – каже директорка Volunteers Tbilisi Марія Бєлкіна.
За її словами, майже у всіх колишніх ув'язнених закрита форма туберкульозу, яка в сирому підвальному приміщенні загрожує перерости у відкриту. За словами Бєлкіної, такий випадок вже був, але хвороба не поширилася на інших.
За останні два роки, за її словами, було два випадки смерті колишніх в'язнів після їх виходу з підвалу.
"Одного з них вивезли в лікарню, і він не вижив, другий виїхав з підвалу і через день потрапив у лікарню і не вижив. Тобто у них був цілий букет хвороб, і зрозуміло, що два тижні в холодному підвалі нікого здоровіше ще не робили. При цьому довести, що вони конкретно в підвалі щось підхопили і померли, звичайно, не можна", – каже волонтерка.
Підпис до фото, Серед 58 затриманих у підвалі троє жінок, але вони перебувають в окремій кімнаті
Шлях додому
Потоки депортованих із Росії українців зростатимуть, припускають правозахисники. За словами Бєлкіної, до видворення з російських центрів тимчасового утримання іноземців готують ще близько 800 людей.
"Це не означає, що всі 800 людей потраплять до Грузії, але це досить реалістично. У вересні цифра може збільшитися кратно", – каже Бєлкіна. BBC відправила запит у російське МВС із проханням підтвердити цю цифру.
За словами Ганни Скрипки, депортованим Росією колишнім ув'язненим Україна як держава нічим не допомагає. Допомогти із житлом та роботою намагається їхня організація.
Дехто після повернення з Росії можуть навіть опинитися за ґратами, але тільки ті, хто був засуджений в Україні та кому Росія скоротила призначені українським судом терміни.
"Коли такі люди повертаються, їх саджають до кінця терміну, який був у вироку. Але їм зараховують усе до перетину кордону. Тобто якщо у людини закінчився термін, навіть поки він був у дорозі, а не коли його Росія звільнила, його вже не посадять. Хоча й були випадки, коли терміни після звільнення і до перетину кордону не зарахували, бо немає єдиного закону і судової практики", – каже вона.
За її словами, всього під російську окупацію після 2022 року потрапили 3100 людей, які перебували тоді в місцях позбавлення волі. З них 1800 вивезли в Росію з Херсонської та Миколаївської областей України. Організації вдалося повернути в Україну близько 500 колишніх в'язнів, більшу частину – транзитом через Грузію.
Але проблема не вирішується роками: "Погана комунікація між країнами. Ми кричимо з цього питання вже два роки. Всі знають, що через Ларс (Верхній Ларс, пропускний пункт між Росією та Грузією – BBC) вони їдуть, і там нестерпні умови. Адже це проблема не одного дня, а з 2023 року".
Сергій продовжує чекати на новини. Разом з ним на російсько-грузинському кордоні утримують ще 58 людей, зокрема трьох жінок.
Він зізнається, що насправді повертатися в Україну йому особливо нікуди. Мати у нього померла, ще коли він був у колонії, брат загинув на війні в лавах ЗСУ, в будинок під Дніпром влучив снаряд.
Закордонний паспорт йому не стали оновлювати в Грузії, і у нього є право тільки на повернення в Україну. На його думку, українська влада зараз всіляко намагається повернути людей у країну, щоб поповнювати лави ЗСУ.
"Я не проти захищати свою батьківщину, я і присягу давав, але 10 років відсидів в Росії, й 10 років я бачив тільки ізолятори та погане ставлення. Як людину, мене можна зрозуміти. Я хочу хоч трохи пожити, хоч трохи повітря побачити. У мене ні сім'ї, ні дітей. З камери прямо в окоп я, звичайно, не горю особливим бажанням потрапити".
За даними BBC, громадян України, які таким чином повертаються, на кордоні опитують співробітники Служби безпеки України. Після цього вони, як правило, їдуть куди захочуть: прямо на кордоні мобілізації вони можуть не боятися. Однак після прибуття на місце постійного проживання громадяни, які повернулися, повинні на загальних підставах стати на військовий облік.
Після публікації матеріалу BBC отримала відповідь Генерального інспектората Прикордонної поліції Молдови.
У відомстві заявили, що не коментують інформацію, яка з'являється у неофіційних джерелах і зазначили, що рішення про дозвіл на в'їзд до Молдови приймаються на кордоні щодо кожного іноземця окремо.
"Прикордонна поліція не ухвалює заздалегідь загальних рішень щодо заборони в'їзду до Республіки Молдова для певних категорій іноземних громадян. Кожна особа проходить індивідуальну оцінку відповідно до національного законодавства", – заявили у відомстві.
За участю Святослава Хоменка
Редактор – Ольга Шаміна
