Автор фото, Едіт Чесой
Підпис до фото, Еванс КібетArticle Information
-
- Author, Акіса Вандера
- Role, BBC Африка, Найробі
- Author, Віталій Червоненко
- Role, BBC News Україна, Київ
- 20 вересня 2025, 11:39 GMT
Зі сльозами на очах молодий спортсмен із Кенії, який наразі утримується в Україні, просить не відправляти його назад до Росії.
"Я там помру", – говорить Еванс Кібет, жестикулюючи на відеозаписі, опублікованому в середу українською 57-ю бригадою.
36-річний військовополонений одягнений у червону спортивну кофту. На фоні – прапор бригади.
Спортсмен на довгі дистанції, який мріяв досягти успіху в спорті, розповідає, що його обманом залучили до російської армії, і він з усіх сил хоче повернутися додому, щоб побачити свою 16-річну доньку.
У підписі під відео 57-ма мотопіхотна бригада вказала, що це ілюстрація того, як Росія ставиться до іноземних найманців. Водночас військові зазначили, що він "брав участь у боях на боці ворога, тому чи можна вірити його сльозам – залишаємо на ваш розсуд".
Skip Найпопулярніше and continue readingНайпопулярніше
-
Тест на здоров'я легенів: дізнайтесь все за 5 хвилин
-
Масований удар Росії: ракети атакували Львівщину, шахеди – Київ, у Дніпрі горить багатоповерхівка – є загиблі
-
Чому лікування зубів у Туреччині завершилось пекельними муками
-
Лікар назвав жінку, що вбила рідню грибами, "божевільною соціопаткою". Його покарали за це
End of Найпопулярніше
У бригаді заявили, що інтерв’ю було записане за згодою Кібета, проте BBC не може це перевірити незалежно. Хоча іноземці в російських збройних силах зустрічаються часто, це нетиповий випадок, коли полонений іноземець вимовляє слова на відео.
За інформацією представника Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Петра Яценка, в українських таборах для військовополонених знаходяться, зокрема, громадяни Сомалі, Сьєрра-Леоне, Того, Куби та Шрі-Ланки.
"Багато з цих людей походять із менш розвинених країн і потрапляють на російську сторону різними способами. Деяких вводять в оману, обіцяючи роботу на заводах, інші йдуть на війну добровільно. Важливо усвідомити, що дуже небагато з них залишаються в живих: більшість або гинуть, або отримують тяжкі травми", – додав він.
У Кенії родина та друзі Кібета переживають шок від побаченого.
Його двоюрідна сестра Едіт Чесой, після тривалої паузи й з важким зітханням, зізналася BBC, що весь час думає про це відео.
"Я в глибокій депресії. Не спала цілу ніч. Навіть не знаю, що сказати", – говорить вона.
Молодший брат Кібета, Айзек Кіп’єго, характеризує його як "скромну, тиху людину", котра була підтримкою та порадником для всіх членів родини.
Для них він – особа, яка все своє життя присвятила спорту. Вони знають його як людину, віддану своїй справі.
Автор фото, Едіт Чесой
Підпис до фото, Еванс Кібет так і не досяг великого успіху, але брав участь у менш відомих змаганнях у Європі та АзіїПропустити Viber і продовжити
Як дізнатися головне про Україну та світ?
Стежте за BBC News Україна у Viber!
Підписуйтеся на канал тут!
Кінець Viber
"Я люблю бігати, люблю бігати", – згадує Кібет на відео, знятому в Україні. Його захоплення, напевно, і призвело до того, що він випадково став російським призовником.
Весь його життєвий шлях був зосереджений навколо легкої атлетики – спорту, який підняв багатьох кенійців, подібних до нього, з бідності до світової слави. Він виріс у родині фермерів у районі гори Елґон на заході Кенії.
Кібет тренувався в Ітені – високогірному поселення, яке стало відомим завдяки численним олімпійським чемпіонам і світовим рекордсменам. Однак через жорстку конкуренцію йому не вдалось досягти такого рівня. Замість цього, як повідомляють родичі та друзі, він брав участь у менш відомих забігах на 10 км і півмарафонах у Європі та Азії.
"Кібет бігав змалку, – пригадує його молодший брат. – У нього завжди був талант. Біг був його життям".
Попри це, спорт не дав йому того фінансового благополуччя, на яке він сподівався. Друзі говорять, що в останні часи Кібет ледве зводив кінці з кінцями.
У березні він просив товариша по тренуваннях, Еліаса Кіптума, допомогти йому взяти участь у змаганнях у Польщі, але у команді вже не було місць.
"Гадаю, так він і опинився в Росії", – розповів Кіптум у спілкуванні з BBC.
Коли згодом один спортивний агент запропонував йому поїздку до Росії для участі в забігах, Кібет миттєво погодився. BBC не вдалося зв’язатися з агентом, щоб підтвердити цю версію.
Представники Збройних сил України під час розмови з BBC зазначили, що Кібет не говорив їм, що поїхав до Росії на змагання.
"Він був такий щасливий, коли сказав мені, що їде на змагання в Росії, – згадує його брат. – Я й сам дуже радів за нього. Ми покладали великі надії".
Його двоюрідна сестра Чесой, яка проводила його на автовокзал наприкінці липня, згадує, що він мав із собою лише "невелику валізу".
Кібет запевнив родину, що його не буде всього два тижні.
У відео, яке зняли вже в Україні, він пояснює, що прибув до Росії як гість, а не "для військових цілей".
Але через два тижні чоловік, який його прийняв, спитав, чи не хоче він залишитись довше.
"Я відповів: "Так, але проблема в тому, що моя віза вже недійсна". Він сказав: "Не переживай, я вирішу це питання".
Тоді він пообіцяв Кібету роботу.
"Увечері він приніс якісь документи російською мовою й сказав: "Ось робота, яку ти мусиш виконувати", – розповідає кенієць. – Я не знав, що це військова служба".
За словами Кібета, він підписав документи, після чого чоловік забрав у нього телефон і паспорт.
"Так усе й закрутилось… той підпис зруйнував моє життя".
"Або ти воюєш, або ми тебе вбʼємо"
За словами Кібета, з’явились ще кілька осіб і наказали йому сісти в машину. Вони їхали приблизно сім годин.
"Я опинився у військовому таборі", – говорить кенієць.
Кібет повідомляє, що його поінформували про те, що він підписав контракт на військову службу, і відмовитися вже не може.
"Мені сказали: або ви йдете воювати, або ми вас уб’ємо", – згадує він.
Далі Кібет розповідає, що йому надали тиждень базового навчання, під час якого його навчали користуватись автоматом. Ніхто з командирів не знав англійської, тому інструкції супроводжувалися лише жестами та натисками.
Кібет стверджує, що так і не брав участі у бойових діях. А коли його везли на перше завдання, він скинув спорядження і втік, два дні блукаючи лісом поблизу Вовчанська на північному сході Харківщини.
Врешті-решт він вийшов до українських військових.
"Я підійшов з піднятими руками", – говорить він, демонструючи цей жест перед камерою.
"Я сказав: "Я кенієць, будь ласка, не стріляйте". Усі націлили на мене зброю, але я просив їх заспокоїтись. Потім підійшов командир, мене зв’язали. Я повторив: "Ні, я беззбройний, нічого не хочу. Я тут, щоб врятувати своє життя", – розповідає Кібет.
Незважаючи на шок від побаченого в відео, родина чоловіка відчула деяке полегшення – він під контролем українців.
"Ми сприймаємо це як менше зло, ніж якби він залишався в Росії", – зазначив його брат Кіп’єго.
Родина закликає кенійську владу втрутитися. Міністерство закордонних справ Кенії поки що не відповіло на запит.
Петро Яценко з українського штабу поводження з військовополоненими говорить, що Україна готова повернути його додому та веде переговори на цю тему.
"Якщо уряд його країни виявить інтерес до його повернення, Україна готова до переговорів про його передачу додому", – зазначив Яценко.
Однак, говорячи про інших військовополонених, він додав: "Більшість африканських держав проявляють малий інтерес до повернення таких громадян і не бажають їх приймати".
За його словами, загалом ситуація цих осіб досить важка – вони не потрібні Росії, яка їх найняла і не хоче їх забирати під час обмінів, “а також часто не потрібні країнам свого походження”.
Яценко запевняє, що всі іноземні найманці, які воювали на боці Росії і потрапили в полон, перебувають в українських місцях утримання, де з ними обходяться відповідно до 3-ї Женевської конвенції – як із військовополоненими.
"Поки не відбудеться суд і їх не визнають найманцями, бо на найманців положення Женевської конвенції не розповсюджується", – додав він.
Для близьких Кібета головне – його безпека.
"Навіть якщо він помилився, нехай йому пробачать. Ми хочемо лише, щоб він повернувся", – сказав його брат.
