Підпис до фото, ЗСУ активно використовують на фронті НРК — наземні роботизовані комплексиArticle Information
-
- Author, Абдуджаліл Абдурасулов, на сході України
- Role, ВВС
- 3 годин(и) тому
У суцільній темряві, вискочивши з фургона, українські солдати поспіхом починають вивантажувати техніку з багажного відсіку. Вони у зоні ураження дронів-камікадзе, і ціна за будь-яку затримку тут — смерть.
"Іграшку доставлено", — тихо повідомляє в рацію один з бійців.
У тьмяному червоному світлі його обличчя майже не розгледіти. З фургона, з глухим дзижчанням, виїжджає робот — або, як його ще називають, наземний роботизований комплекс, НРК.
Ці машини стали незамінними для логістики на передовій. Битва за Покровськ — перша, де їх почали застосовувати масово.
Російські сили методично намагаються перерізати всі підходи й дороги до Покровська та Мирнограда. Ще донедавна ці два міста були ключовими логістичними хабами для забезпечення підрозділів ЗСУ на Донбасі. Коли ж лінія фронту підійшла впритул, вони перетворилися на передній заслін — бар'єр на шляху російського наступу на північ, до решти Донецької області, та на захід — у напрямку Дніпропетровщини.
Але разом із наближенням фронту росіяни отримали змогу бити по транспортних вузлах і артеріях значно глибше в тил. FPV-дрони буквально полюють на будь-який рух на підступах до Покровська, намагаючись перекрити логістичну підтримку оборонців міста.
З появою дронів на оптоволокні та нових моделей, як-от "Молнія", розширюється так звана "кіл-зона" — 30-кілометрова смуга вздовж фронту, де дрони-камікадзе можуть вражати з обох боків.
Росіянам стає легше перекривати шляхи між агломерацією Покровськ–Мирноград і тиловими логістичними центрами. Сьогодні потрапити до Покровська надзвичайно складно: будь-яке переміщення майже гарантовано помітять і атакують дрони.
Skip Найпопулярніше and continue readingНайпопулярніше
-
"Ціна жінки – 3000 доларів". Як людей вбивають заради органів для магічних ритуалів
-
Чи краще чоловікам мочитися сидячи
-
У школі Львова конфлікт третьокласників переріс у стрілянину батьків і важкі поранення
-
Чи може народження дітей скоротити ваше життя
End of Найпопулярніше
Пропустити Viber і продовжити
Як дізнатися головне про Україну та світ?
Стежте за BBC News Україна у Viber!
Підписуйтеся на канал тут!
Кінець Viber
Назва "кіл-зона" говорить сама за себе: — все, що потрапляє в її межі, ризикує бути знищеним.
Військовий медик "Віцик" та його оператор НРК "Аудитор" переконалися в цьому на власному досвіді. Віцик і Аудитор — їхні позивні. Минулого місяця, під час евакуації поранених у Покровську, їх швидко виявили та влаштували справжнє пекло.
Почувши дзижчання дрона, у них були лічені секунди, щоб добігти до старої хати й сховатися.
"Вибігти з тієї хати означало б смерть, — пригадує той страшний день Віцик. — Дрон за дроном полювали на нас. Один відлетів — прилетів інший. FPV вдарив — за ним наступний. І паралельно "стволка" (артилерія), міномет, танки".
Обстріл тривав 59 напружених хвилин. Після кожного вибуху підлога в хаті здригалася, а побита стіна, за якою ховалися Віцик і Аудитор, починала тріщати. Зрештою їм вдалося вислизнути й дістатися безпечнішого місця.
Військові відзначають величезну концентрацію дронів на цій ділянці фронту. Вони весь час кружляють у небі в пошуках нової жертви.
"Там не буває так, що йдеш — і нічого не літає, — пояснює Віцик. — Ти рухаєшся посадкою: від куща до куща, від хати до хати, від вулиці до вулиці. Ось такими перебіжками".
Автор фото, Vitsik via BBC
Підпис до фото, Військовий медик "Віцик" провів майже годину під обстрілом дронів у "кіл-зоні", намагаючись евакуювати поранених
На тлі цієї ситуації начальник генштабу РФ Валерій Герасимов навіть доповідав Володимиру Путіну, що Покровськ і Мирноград нібито оточені.
Українське військове керівництво неодноразово спростовувало такі заяви.
Щоб підсилити оборону цих міст, Київ перекинув елітні підрозділи. Нещодавно в інтерв'ю каналу "24" керівник ГУР Кирило Буданов назвав ситуацію в районі Покровська "максимально складною", але підкреслив, що Україна все ще тримається.
Водночас будь-які пересування в цьому районі надзвичайно небезпечні. ЗСУ змушені обмежувати ротації підрозділів на передових позиціях, адже кожен рух пов'язаний із колосальним ризиком.
За останні роки війна кардинально змінилася, каже командир роти 5-ї окремої штурмової бригади Сергій. "На піхотинців постійно дивляться камери й десятки дронів, які намагаються знайти й знищити кожного з нас, — розповідає він. — Це надзвичайно важко. Будь-яке переміщення — це величезний ризик".
У результаті бійці залишаються на позиціях тижнями, а інколи й місяцями, перш ніж їх вдається замінити.
У таких умовах логістика на передовій стає критично важливою. Без доставки провізії та боєприпасів військові будуть змушені або здаватися, або відходити з великими втратами.
Саме тому останнім часом широкого поширення набули наземні дрони — роботи.
Вони компактні, деякі без проблем проїжджають навіть вузькою велодоріжкою. Їх складніше придушити РЕБ, ніж повітряні дрони. І головне — їх можна контролювати віддалено, із відносно безпечного місця.
Підпис до фото, Постачання на передовій – критично важливе. І роботи дуже допомагають
За даними управління безпілотних систем 7-го корпусу ЗСУ, що обороняє Покровський напрямок, близько 90% логістики нині доставляється роботами.
Керівник управління Ігор (прізвище з міркувань безпеки не розголошується) в інтерв'ю BBC назвав ці машини "майбутнім армії", яке рятує життя солдатів.
Деякі бригади почали використовувати їх ще торік, але справжню популярність вони здобули лише останніми місяцями.
Команда Сергія з 5-ї бригади відправляє роботів у логістичні місії регулярно — інколи по кілька разів на день.
Автор фото, Vitsikkk via BBC
Підпис до фото, Покровськ перетворився на місто-привид, але контроль над ним критично важливий для України через ключові шляхи та залізницю
Кожна операція починається у старому сільському гаражі.
У день нашого візиту бійці завантажили на робота "Терміт" воду, пальне та боєприпаси. Оператор виводить машину з гаража за допомогою пульта — далі її запакують у фургон.
Щоб зекономити заряд батареї, робота перевозять ближче до фронту, а вже там запускають.
"Терміт" виглядає як маленький танк: на гусеницях, але без башти. Він бере на борт до 200 кілограмів. Цього разу його місія — доставити спорядження FPV-пілотам, які працюють поблизу лінії фронту.
Постачання для пілотів критично важливе: обидві сторони активно полюють на операторів дронів-камікадзе. Коли українські FPV працюють щільно, просування малих російських штурмових груп зупиняється.
Паралельно інтенсивна робота російських дронів нищить позиції української піхоти та перекриває їхню логістику. Саме тому обидві сторони намагаються "знешкодити" пілотів, щоб утримати позиції або просунутися вперед.
Зі зростанням попиту на роботів змінюється й робота військових інженерів. У майстерні 79-ї бригади донедавна переважно займалися FPV-дронами. І зараз цех завалений цими маленькими машинами.
Але останнім часом майстри отримують дедалі більше запитів щодо роботів. Отримавши їх від виробника, військові часто переробляють техніку під свої потреби — приварюють конструкції, підсилюють зв'язок, маскують корпуси.
Підпис до фото, Інженери дедалі частіше готують наземні дрони до роботи в зоні боїв, додаючи маскування та канали зв'язку
Втім, FPV-дрони все ще залишаються головною загрозою для наземних платформ.
"Ворог дуже серйозно взявся за наші логістичні маршрути й активно вибиває НРК, — розповідає оператор із позивним "Юрист" із 79-ї бригади. — Як би ти не маскував робота, який би у нього не був зв'язок і наскільки б швидко він не їхав, дрони-камікадзе все одно можуть його виявити й наздогнати".
Не лише дрони становлять загрозу: міни теж серйозно ускладнюють роботу роботизованих платформ. Під час однієї з недавніх евакуацій робот "Юриста" підірвався на міні й пошкодив гусеницю. Інший робот, надісланий сусіднім підрозділом, також знищили. "Юрист" досі не знає, чи зумів той поранений врятуватися.
Попасти до Покровська й околиць роботам надзвичайно важко.
"Зараз така інтенсивність боїв, що фактично одна логістична платформа робить два виїзди, — каже Ігор з управління безпілотних систем 7-го корпусу. — [Втрата] роботів колосальна. До Покровська доїжджає один із трьох".
Через обмежену прохідність цих машин існує лише кілька маршрутів, якими можуть користуватися оператори — і всі вони постійно під наглядом дронів. Є й інші проблеми.
Як пояснює виконувач обов'язків командира логістичного взводу 5-ї бригади з позивним "Шеф", одна з головних — обмежений запас ходу. "Це суттєво ускладнює роботу хлопців, які мають під'їжджати до точки запуску робота доволі близько до фронту", — каже він.
У середньому одного заряду вистачає на 20 км. Тож солдатам доводиться заїжджати в "кіл-зону", щоб розпочати місію. У багатьох моделей і прохідність залишає бажати кращого. "Якщо підуть сильні дощі й болото, роботи просто не проїдуть", — додає "Шеф".
Погода загалом відіграє велику роль. З настанням холодів роботи починають "світитися" в тепловізорах: машина випромінює тепло й на фоні низьких температур виглядає як червона мішень.
Утім, останніми днями туман допомагав операторам успішно виконувати завдання. Але той же туман давав змогу російським штурмовим групам просуватися непоміченими.
Попри всі ризики, роботи залишаються життєво важливою артерією, яка підтримує військових на передовій. Саме тому для підрозділів на кшталт логістичної роти 5-ї бригади їх стає дедалі більше.
Сьогодні "Терміта" запускають у темряві. Коли солдати викотили його з фургона, по рації прийшло підтвердження стабільного зв'язку.
Робот різко розвернувся і тихо загуркотів у напрямку своєї точки призначення. Чи виконає він завдання — невідомо, але від його успіху залежить життя українських військових на передовій.
