Автор фото, Vitaly Shevchenko/BBC
Підпис до фото, Дім дитинства Віталія у 2017 році — ще до повномасштабного вторгнення РосіїArticle Information
-
- Author, Віталій Шевченко
- Role, BBC Monitoring
- 9 годин(и) тому
Це був черговий напружений робочий день.
Російські війська знову атакували мою рідну Запорізьку область — регіон на півдні України, розділений лінією фронту, де частина під контролем росіян, частина — під захистом українських сил.
Сидячи в офісі в центрі Лондона, я раптом відчув ностальгію. Вирішив подивитися свіжі супутникові знімки села свого дитинства — з поетичною назвою "Верхня Криниця". Це село розташоване на захопленій росіянами території, лише за кілька кілометрів від передової.
На екрані я побачив знайомі ґрунтові дороги, будинки, що потопають в зелені садів. Але одна деталь насторожила: серед спокою рідних вулиць з'явилася нова, чітко видима й активно використовувана дорога. І вона вела просто до мого колишнього дому.
На знімках видно, що дорога з'явилася влітку 2022 року — через чотири місяці після початку окупації. Взимку її контури знову проявляються, а у січні 2023-го на ній навіть помітно слід від автомобіля.
Skip Найпопулярніше and continue readingНайпопулярніше
-
Як ChatGPT допоміг знайти ймовірного винуватця руйнівної пожежі у Лос-Анджелесі
-
Чи може математика не даватися від природи
-
Сценарій нападу Росії на Європу. Чому цей бестселер хітує в Німеччині
-
Зеленський: Україна вже застосовує ракети Нептун і Фламінго в парі
End of Найпопулярніше
Хто ще міг їздити покинутою дорогою в селі біля самої лінії фронту, якщо не російські військові? Лише вони можуть вільно пересуватись у зоні бойових дій.
Село, де більше не співають пісень
Підпис до фото, На супутникових знімках видно: будинок у Запорізькій області, схоже, зайняли російські солдати.
Верхня Криниця вже давно перестала бути тихим місцем. Російські війська захопили її майже відразу після початку повномасштабного вторгнення — у лютому 2022 року.
Пропустити Viber і продовжити
Як дізнатися головне про Україну та світ?
Стежте за BBC News Україна у Viber!
Підписуйтеся на канал тут!
Кінець Viber
Мій старий будинок тоді стояв порожній. Родина продала його багато років тому, але я все одно приїжджав туди щороку — бачив зарослий сад, запилені вікна, тишу колишнього життя.
Село завжди було маленьким. Життя тут текло повільно, розмірено, і всі, хто був молодший за пенсійний вік, переважно виїжджали — шукати роботу.
Та попри це життя тривало, перед війною у Верхній Криниці мешкало понад тисячу людей. Коли почалося вторгнення, українська влада видала місцевим 43 автомати Калашникова для самооборони.
Але на загальних зборах люди вирішили не чинити спротиву.
За місяць після цього росіяни схопили сільського голову — Сергія Яворського. За свідченнями, поданими до українського суду, його били, катували струмом, голками та кислотою.
Росіяни облаштували командний пункт на території очисних споруд за межами села — одразу після того, як українські сили залишили цей об'єкт.
До війни Верхня Криниця стояла над величезним Каховським водосховищем, яке всі називали просто "морем".
З будь-якого куточка села було видно, як сонце повільно тоне у воді. Влітку тут купалися місцеві, а взимку приїжджали рибалки з усього регіону.
Одне з найяскравіших спогадів мого дитинства — як жінки співали українських народних пісень на тлі рожевого заходу над Каховкою.
Але того "моря" більше немає.
У червні 2023 року Каховську ГЕС було зруйновано, і гігантська хвиля води з водосховища поглинула десятки населених пунктів на обох берегах Дніпра — і окупованих, і вільних.
Автор фото, Satellite image (c) 2023 Maxar Technologies
Підпис до фото, Каховська ГЕС 5 червня 2023 року, за день до прориву греблі
Автор фото, Satellite image (c) 2023 Maxar Technologies
Підпис до фото, Каховська ГЕС через добу після прориву греблі, 7 червня 2023 року
Мовчання і страх
Я намагався дізнатися, що відбувається у Верхній Криниці зараз, але відповіді отримати майже неможливо.
Багато людей виїхали, а ті, хто залишився, бояться говорити. У прифронтових селах панує беззаконня — покарання від російських військових може бути швидким і жорстоким.
Навіть сторінки в соцмережах, присвячені селу, замовкли. Мої повідомлення залишились без відповіді. Просити когось піти й подивитися на дім — надто небезпечно.
Мирне, тихе колись місце перетворилося на зону страху.
Близькість до фронту робить життя тут смертельно небезпечним: українські дрони регулярно атакують позиції противника.
Один знайомий розповів, що люди тепер майже не виходять надвір.
"Дуже небезпечно, — сказав він. — Вони активні. Можуть влучити в людину, в хату, у машину. Наше село змінилося, Віталію…"
Нові "мешканці"
То хто ж залишив сліди біля мого дому?
Навряд чи хтось ризикнув би переїхати туди зараз — окрім російських солдатів.
Після захоплення села багато військових просто оселилися в покинутих будинках.
Запорізька влада ще в червні 2022 року повідомляла, що має інформацію про розміщення російських підрозділів у Верхній Криниці. Саме тоді на супутникових знімках уперше з'явилася нова стежка до мого дому.
Щоб перевірити здогадку, я зв'язався з речником 128-ї окремої механізованої бригади ЗСУ, яка воює в цьому районі.
"Ви маєте рацію. Це дуже ймовірно", — підтвердив речник бригади Олександр Курбатов.
За його словами, коли місцеві тікають з лінії фронту, їхні оселі займають російські військові.
"Якщо порожніх будинків не вистачає — починається справжнє полювання", — додав він.
Що показали супутники
Оскільки ніхто з місцевих не наважився перевірити, що сталося з будинком, я попросив колегу з BBC Verify, Річарда Ірвін-Брауна, проаналізувати нові супутникові знімки.
У березні 2022 року — за місяць після початку вторгнення — до будинку не вела жодна стежка.
Окрім ледь помітного сліду, що з'явився на двох знімках у червні, територія виглядала покинутою.
Та вже в грудні дорога знову проступила, а в січні 2023 року на ній зафіксували автомобіль.
Наступні супутникові знімки датуються лише серпнем — тоді стежка вже була добре втоптана й чітко проглядалася на місцевості.
Автор фото, ВВС
Стежка зникає й знову з'являється в різні пори року, тому користуються нею лише час від часу.
Схоже, будинок використовують взимку — ймовірно, російські солдати, які вселяються в порожні домівки. Це логічно: суворі українські зими роблять перебування в окопах і тимчасових сховищах надто холодним.
Однак правда про те, що насправді сталося з моїм будинком, ще довго може залишатися невідомою — особливо поки село під окупацією.
Здається, мій старий дім перетворився на маленьку, майже непомітну деталь величезної машини війни Росії проти України.
Додаткові матеріали підготував Річард Ірвін-Браун.