Article Information
-
- Author, Анастасія Зануда
- Role, BBC News Україна
- 1 година тому
"Я глибоко вражена тим, як Україна, яка веде війну за виживання, розробила оборонну промисловість, безпілотники і балістичні ракети з нуля", – сказала голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн під час Форуму оборонних індустрій у Нідерландах на початку літа.
Її подив та захоплення поділяє багато хто у Європі. А деякі європейські країни – особливо скандинавські – активно розбудовують співпрацю з Україною в оборонній галузі.
Останнім часом коло цих держав розширюється. Нещодавно про співпрацю з Україною заявили представники оборонки Німеччини і Франції.
Для самої України за підсумками минулого року ОПК (оборонно-промисловий комплекс) приніс близько третини приросту економіки. І поки країни НАТО вирішують, як підвищити свої оборонні видатки до 5% ВВП, Україна за співвідношенням військових витрат до розмірів економіки наразі веде перед у світі.
Багато хто відзначає, що таких успіхів Україна не просила, а її досягнення у цій галузі оплачені кров'ю військових та цивільних жертв повномасштабного російського вторгнення.
Skip Найпопулярніше and continue readingНайпопулярніше
-
Вісім продуктів, через які ми пукаємо. Деякі можуть вас здивувати
-
Оборонна долина: як Україна може стати виробником безпеки для себе і Європи
-
Чому молодь у Китаї платить, щоб "ходити на роботу" у несправжні офіси
-
Секрети ідеального схуднення: як спалювати жир і зберігати м'язи
End of Найпопулярніше
Водночас і в Україні, і за кордоном дедалі частіше говорять, що розвиток ОПК може працювати на користь країни не лише під час війни.
Скільки ОПК дає Україні
За 2024 рік українська економіка зросла майже на 4%, і "оборонка з цього дала рівно третину", заявляв у квітні тодішній міністр стратегічних галузей промисловості Герман Сметанін, який після зміни уряду влітку знову очолив "Укроборонпром".
Якщо у перший рік повномасштабного російського вторгнення обсяг виробництва зброї в Україні становив приблизно 1 млрд доларів, то за минулий рік країна виробила зброї та військової техніки на майже 10 млрд доларів.
"За два роки виробництво зброї зросло удесятеро", – відзначає у коментарі ВВС News Україна Олексій Дорогань, виконавчий директор Офісу ефективного регулювання BRDO.
Він називає динаміку зростання українського ОПК безпрецедентною.
Це стало можливим завдяки збільшенню державного замовлення: з 70 млрд грн у 2022 році до 1,5 трлн грн у 2025-му, заявив ВВС News Україна виконавчий директор Української ради зброярів (УРЗ) Ігор Федірко.
Витрати країни на безпеку та оборону від початку повномасштабного російського вторгнення зросли і поки що принципово не скорочувалися. У 2022 році вони становили близько 30% ВВП, у 2025 – 26-27% ВВП.
При цьому йдеться не лише про кількісні, але й про якісні зміни: зросла роль приватних компаній, з'явилося багато нових гравців, які працюють за стандартами НАТО, а швидкість виробничих циклів скоротилася у рази, твердить Федірко.
Як заявив в інтерв'ю ВВС News Україна експрем'єр, а нині міністр оборони Денис Шмигаль, зараз близько 40% зброї для ЗСУ закуповується в українських зброярів.
Президент Зеленський поставив завдання збільшити обсяги замовлень так, аби від українських виробників надходило принаймні половина всієї зброї.
У чому переваги українського ОПК
Пропустити Viber і продовжити
Як дізнатися головне про Україну та світ?
Стежте за BBC News Україна у Viber!
Підписуйтеся на канал тут!
Кінець Viber
В українській оборонці збіглися кілька факторів. По-перше, це високотехнологічний сектор, який формує попит на суміжні галузі: машинобудування, електроніку, ІТ, логістику.
Крім того, ця галузь відіграє ключову роль у євроінтеграції. Через участь України у програмах ЄС та НАТО, адаптацію до технічних стандартів і розвиток спільних виробництв, каже Ігор Федірко.
За даними опитування УРЗ, дві третини українських виробників відкриті та прагнуть до інвестицій, причому часто саме у розробку (R&D – research and development). А серед тих, хто вже має зовнішні інвестиції (близько третини від усіх), 90% прагнуть залучити ще більше коштів.
Український оборонно-промисловий комплекс – це не лише зброя, а й, як відзначає Олексій Дорогань, "екосистема інновацій, робочих місць та інвестицій".
Якість розробок і гнучкість виробництва, зокрема в інженерних і ІТ-галузях, забезпечують фахівці, які все ще є в країні. При цьому Україна пропонує конкурентну собівартість та доступну робочу силу – виробляти тут дешевше, ніж у багатьох країнах НАТО, зауважує керівник офісу BRDO.
ОПК працює у спеціальному правовому режимі — а це і податкові, і митні пільги, і спрощена взаємодія з держорганами, а також державна фінансова підтримка.
За його словами, нині створюються R&D-центри, які працюють над безпілотниками, системами радіоелектронної боротьби, ППО, електронікою, штучним інтелектом.
"Зараз Україна поступово перетворюється на справжню "Оборонну долину" — середовище, де швидко виникають інновації, а держава створює спеціальні умови для розвитку компаній та інвесторів", – вважає Дорогань.
За різними оцінками, за останні роки допущено до експлуатації 500 нових зразків зброї та техніки українського виробництва. А загалом у галузі працюють понад 800 державних і приватних підприємств, які об'єднують 300 тисяч фахівців.
GettyОПК в Україні:
-
800державних і приватних підприємств
-
300 000працівників
-
500нових зразків зброї
Джерело: дані BRDO
Учасники ринку та оглядачі згадують і ще один фактор, що стосується української оборонки: можливість перевірки усієї продукції на полі бою.
Саме в Україні є досвід сучасної війни. Зворотній зв'язок від українських підрозділів дозволяє розробляти передові та конкурентні зразки озброєння, каже Олексій Дорогань.
Водночас, як зазначає Ігор Федірко, нерозуміння закордонними інвесторами реалій сучасного поля бою може стати перешкодою у залученні інвестицій виробниками.
Але загалом, "оборонно-промисловий комплекс став одним із ключових драйверів української економіки, що не лише закриває потреби фронту, а й задає темп для всієї промисловості", вважає Дорогань.
Не просто бізнес
Крім внеску в українську економіку, розвиток ОПК має дедалі відчутніший вплив на зовнішню політику. Як заявив в інтерв'ю "Українській правді" Бенедикт Франке, виконавчий директор Мюнхенської безпекової конференції, "Україна більше не споживач безпеки. Вона — її виробник".
На четвертому році повномасштабної війни в Україні, коли допомога від США почала зменшуватися, і головне навантаження партнерської підтримки взяла на себе Європа, з'ясувалося, що співпраця у безпековій галузі потрібна їй чи не більше, ніж самій Україні.
Виявилося, що інвестиції в український ОПК — це не лише бізнес, а й внесок у безпеку всієї Європи. А для багатьох західних компаній це також репутаційно вигідно — підтримувати обороноздатність демократичної держави, зазначає Дорогань.
Група політиків Європи, серед яких колишній прем'єр Швеції Карл Більдт та експрезидент Польщі Олександр Квасневський, у відкритому листі підрахували, якщо країни Європи НАТО збільшать допомогу Україні лише на 0,4% свого ВВП, "це може зупинити Росію в Україні та перешкодити російській підготовці до нападу на Європу".
За розрахунками політиків, замість нинішніх 40 млрд доларів на рік Європа повинна буде надавати Україні 110-120 млрд доларів – заміщуючи допомогу, що надходила від США, та нарощуючи інвестиції в українське виробництво зброї та її придбання на ринку.
Ці цифри виглядають завеликими лише на перший погляд, адже це можна робити в рамках і так запланованого збільшення витрат на оборону для членів НАТО, які вирішили підвищити до 5% ВВП.
Данська модель
Як заявляла нинішня прем'єрка Юлія Свириденко ще на чолі мінекономіки, за 2024 рік країна імпортувала озброєння приблизно на 5 мільярдів доларів США, і частина з цих коштів у межах підтримки економіки України мала б залишитися всередині країни.
"Усе, що може бути вироблено в Україні, має бути вироблено в Україні", — впевнена Свириденко.
Після того, як вона очолила уряд, джерела ВВС News Україна в Кабміні також розповіли, що може йтися і про спільне виробництво або ж навіть про обмін зброєю.
Наприклад, якщо говорити про Drone Deal – угоду, яку Зеленський обговорював з Трампом під час останніх телефонних розмов, може йтися про американські інвестиції у виробництво дронів в Україні, щоб згодом постачати їх в США.
І попри те, що цю домовленість джерела в уряді наразі називають радше політичною, її можливо втілити. Не виключають також і можливість обміну українських дронів на американські Patriot.
Але першою країною, з якою Україна вже запустила спільне оборонне виробництво, є Данія. Про це після червневої зустрічі з данською прем'єр-міністеркою Метте Фредеріксен заявив президент Зеленський.
За рік до цього, у 2024-му Україна та Данія запровадили новий механізм фінансування закупівель озброєння для ЗСУ через відшкодування контрактів з українськими виробниками. Він отримав назву "данська модель".
За цією схемою українська сторона формує перелік проєктів, що потребують фінансування, а данські фахівці проводять оцінку спроможностей рекомендованих компаній та аналізують їхній попередній досвід виконання контрактів.
Автор фото, Anadolu via Getty Images
Підпис до фото, У ЄС захоплюються успіхами України у галузі виробництва зброї під час війни. Частиною цього успіху стала "данська модель" фінансування. На фото: голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, президент України Володимир Зеленський та прем'єр-міністр Данії Метте Фредріксен
У червні 2025 року німецька преса писала, що за цією схемою виробництво дронів глибокого ураження на 100 млн євро профінансує Німеччина.
При цьому європейські експерти відзначали, що такі інвестиції – частина ширшої стратегії ЄС щодо інтеграції України у спільну оборонну промисловість.
Раніше про фінансування виробництва дронів українськими виробниками на 500 млн євро заявили Нідерланди.
Загалом, за словами колишнього міністра оборони, а нині секретаря РНБО Рустема Умєрова, у 2025 році на виробництво українських дронів та ракет за "данською моделлю" виділено 1,26 млрд євро.
Виконавчий директор УРЗ Федірко називає прямі міждержавні контракти, коли іноземні уряди закуповують продукцію напряму у вітчизняних компаній або спільних підприємств, "проривним рішенням для українського оборонного виробництва". Саме підхід за "данською моделлю", за його словами, "дозволяє уникнути складних багаторівневих процедур, прискорити постачання та зафіксувати довіру".
Водночас, зазначає Федірко, для того, щоб ця модель працювала, потрібна командна робота з боку України – дипломатичного корпусу, міноборони, а також тих людей, які готують технічне й правове обґрунтування для спільних проєктів.
Разом із тим, як заявив в інтерв'ю BBC News Україна Сергій Притула, засновник одного з найбільших благодійних фондів, які допомагають озброювати українську армію, "єдине, що не дозволяє (українському ОПК – Ред.) розвиватися масштабніше і швидше – це брак грошей".
І ані українських бюджетних чи волонтерських коштів, ані грошей партнерів не вистачає.
"Ми можемо виробляти більше. Гроші, які нам дають західні партнери, приміром, за данською моделлю, – це круто, але і цього теж недостатньо. Кошти, які акумулює всередині країни волонтерське середовище, витрачаються переважно на транспорт, аптечки, FPV, Mavic, рації, Starlink", – пояснив Притула.
Чи може Україна виробляти більше зброї
Динаміка українського ОПК зараз є позитивною і такою, що вражає партнерів України, але як на офіційному рівні, так і серед учасників ринку та експертів говорять про невикористаний потенціал.
За оцінками, річний обсяг виробництва в галузі насправді вже цього року міг би становити близько 35 млрд доларів (при реальному обсязі до 10 млрд доларів за результатами 2024 року).
За словами керівника УРЗ Ігоря Федірка, середня завантаженість підприємств ОПК становить тільки близько 30%.
Попри те, що для підприємств цієї галузі вже існують пільги, а також ініціюється створення податкового простору Defence.City (за аналогією із ІТ-сектором, для якого створено спеціальний податковий режим Дія.City), представники галузі та експерти вказують як на системні проблеми, так і на щоденні подразнювачі у роботі.
Чи можливий експорт української зброї
Чи не головною проблемою галузі виробники та експерти називають саме брак коштів, а головним методом залучення додаткових коштів вважають можливість експорту.
Як зауважує Олексій Дорогань, державне замовлення сьогодні забезпечує менш ніж половину наявних виробничих потужностей, а експорт озброєнь в умовах воєнного стану лишається обмеженим.
Ігор Федірко каже, що зброярі скаржаться на відсутність довгострокових контрактів та ясності щодо завантаженості виробничих потужностей.
Через обмеження та бюрократичні бар'єри експорт оборонної продукції фактично заблокований. А це унеможливлює масштабування і обмежує валютні надходження, які могли б піти на нові розробки і виробництво.
З іншого боку, пояснює представник УРЗ, в Україні не передбачено механізмів багаторічного контрактування з боку держави — це заборонено Бюджетним кодексом. Як наслідок — підприємства не можуть планувати інвестиції, залучати кредитування чи розширювати виробництво.
Проте виглядає, що очікувати відновлення експорту зброї з України найближчим часом не варто.
"В час війни, якщо у нашого захисника на передовій недостатньо тої або іншої зброї, неможливо її експортувати, доки ми не наповнимо наші збройні сили на 100 плюс відсотків", – заявив в інтерв'ю ВВС News Україна міністр оборони Денис Шмигаль, додавши, що навіть у випадку, коли йтиметься про надлишок виробництва зброї, "ми маємо знаходити засоби, як її профінансувати і віддати нашим збройним силам".
Єдиний спосіб, у який, за його словами, українська зброя може потрапити за кордон, – це створення спільних підприємств за межами України.
"Ми можемо говорити про те, що, наприклад, 80% виробленого передається Україні, 20% ставиться на склади країни розташування підприємства. Це може бути такою домовленістю win-win (коли обидві сторони виграють – Ред.)", – заявив очільник міноборони.
Ризики для українського ОПК
Крім відсутності порозуміння у питанні експорту, в ОПК є й низка поточних проблем.
Зокрема, за словами виробників, залишаються складнощі та бюрократичні колізії і з бронюванням працівників оборонних підприємств. І при цьому їм бракує кадрів.
До цього додаються ризики, пов'язані з безпекою виробництва.
Підприємства ОПК неодноразово ставали ціллю ракетних та дронових ударів, зауважує Дорогань.
А Федірко розповідає про ще одну пов'язану із цим проблему – відкритість державних реєстрів, яке, зокрема, передбачає і доступність інформації про виробництва.
Очікується, що доступ до такої інформації може бути обмежено відповідним законопроєктом, який перебуває на розгляді в парламенті. "Це питання безпеки", – каже Федірко.
Крім того, зброярі скаржаться на моменти із орендою приміщень – приватні власники бояться здавати приміщення виробникам озброєнь та військової техніки, а державні підприємства-балансоутримувачі потім неохоче подають на компенсацію збитків від наслідків російських атак.
Серед проблем називають і залежність від імпортних сировини та комплектуючих, зокрема вибухових речовин і пороху, які Україна не виробляє у необхідних обсягах.
Є і ще один, суто внутрішній фактор, який вже не перший рік стримує розвиток інших галузей – не лише ОПК. Це, за словами Ігоря Федірка, відсутність повноцінного ринку акцій і прозорої системи захисту інтелектуальної власності.
"Це ключова проблема для масштабного залучення капіталу. Потрібно впроваджувати правила гри, зрозумілі для глобальних венчурних і оборонних фондів", – зазначає директор УРЗ.
Автор фото, Bloomberg via Getty Images
Підпис до фото, Українські збройні розробки проходять перевірку в умовах реального сучасного бою
Попри ці проблеми та війну, ОПК має шанс стати локомотивом української економіки (при тому, що вага попередніх рушіїв – ІТ та АПК – зменшується).
"За умови подальшого технологічного розвитку, стабільного фінансування та відновлення експорту цей сектор має всі шанси масштабуватися ще більше", – вважає Дорогань.
А от найбільший ризик для українського ОПК полягає в тому, що гроші та увага до нього можуть бути тимчасовим явищем, або, як формулює Федірко, є небезпека "втратити час, не закріпивши поточне зростання у сталу індустріальну політику".
- Як упіймати шахед дроном: варіанти, проблеми і готові рішення23 грудня 2024
- Дрони-дракони і перехоплювачі. Чи справді українці здійснили революцію в БПЛА13 вересня 2024
- Фарнборо-2024: від дронів до роботів-винищувачів. Як війна в Україні змінює військові технології31 липня 2024
