Автор фото, Reuters
Підпис до фото, Протидронові сітки над дорогою поблизу Костянтинівки Article Information
-
- Author, Патрік Джексон
- Role, BBC News
- 5 годин(и) тому
Головний підсумок саміту на Алясці полягає в тому, що президент Росії Володимир Путін начебто хоче заморозити війну в Україні в обмін на здачу решти Донецької області.
Росія контролює близько 70% цієї області, включно з обласним центром, після понад десятирічних боїв, у яких Донеччина і сусідня Луганщина були кривавим серцем конфлікту.
Заволодіння всією Донецькою областю дозволило б Росії закріпитися у цьому регіоні, а також уникнути подальших значних військових втрат.
Для України відхід із західної частини Донеччини означав би тяжку втрату не лише території, що може спричинити нову хвилю біженців, але й падіння форпосту проти можливого подальшого наступу Росії.
Ми розглянемо, чому ця територія має таке велике значення.
Skip Найпопулярніше and continue readingНайпопулярніше
-
Українські дрони знову зупинили нафтопровід "Дружба". Угорщина обурилась
-
"Це пастка Путіна" – головна дипломатка ЄС Кая Каллас в інтерв'ю BBC
-
США заборонили передачу розвідданих про російсько-українські перемовини
-
"До Мукачева приїхала з Донбасу по спокій". Як Росія зруйнувала американський завод Flex на Закарпатті
End of Найпопулярніше
Що досі контролює Україна
За оцінкою агентства Reuters, Україна досі утримує близько 6 600 кв. км території в Донецькій області.
Там залишаються приблизно чверть мільйона людей, повідомили нещодавно місцеві чиновники.
Серед головних міських центрів – Краматорськ, Слов'янськ, Костянтинівка та Дружківка.
Ця територія є частиною головного промислового регіону України – Донбасу, хоча його економіка зруйнована війною.
"Реальність полягає в тому, що доступ до цих ресурсів, найімовірніше, буде неможливим щонайменше протягом десятиліття через мінні поля," – сказала в коментарі Reuters докторка Марні Говлетт, викладачка кафедри російської та східноєвропейської політики в Оксфордському університеті.
"Ці землі повністю зруйновані, ці міста повністю стерті з лиця землі", – додала вона.
У чому військова цінність території
Пропустити Viber і продовжити
Як дізнатися головне про Україну та світ?
Стежте за BBC News Україна у Viber!
Підписуйтеся на канал тут!
Кінець Viber
Нещодавній звіт американського Інституту вивчення війни (ISW) описує "пояс фортець", що тягнеться на 50 км через західну частину Донеччини.
"Україна протягом останніх 11 років вкладала час, гроші та зусилля в укріплення цього поясу фортець і створення значної оборонної промислової та захисної інфраструктури", – йдеться у звіті.
Йдеться про окопи, бункери, мінні поля, протитанкові загородження та колючий дріт.
Російські війська, що наступають у напрямку Покровська, "намагаються його захопити, і на це, ймовірно, знадобляться роки", стверджує ISW.
Фортифікації безперечно є частиною української оборони, але важливу роль відіграє й рельєф.
"Місцевість досить зручна для оборони, особливо висота Часового Яру, яка підкріплювала українську лінію", – сказав у коментарі BBC News Нік Рейнольдс, науковий співробітник із сухопутної війни у британському Королівському об'єднаному інституті оборонних досліджень (RUSI).
Втім, він додає: "Якщо подивитися на топографію Донбасу й Східної України загалом, то вона загалом не надто сприятлива для українців”.
“Місто Донецьк розташоване на височині. Далі, якщо рухатися на захід, усе йде вниз, і це не надто добре для українців у плані ведення оборонних операцій”.
“Йдеться не лише про складність ближнього бою чи труднощі пересування вгору-вниз. Значною мірою це також питання спостереження, а отже — можливості координувати артилерійський вогонь та інші види вогневої підтримки без використання дронів”.
“Так само ділянки височини краще підходять для поширення радіохвиль, для координації дронів".
Часів Яр, який, як нещодавно заявили росіяни, вони захопили, "є однією з останніх височин, які контролюють українці", зазначає він. Сили оборони України кажуть, що продовжують утримувати там позиції.
Рейнольдс наголошує, що розвідка за допомогою супутникових знімків – чи то від міжнародних партнерів України, чи комерційна – має велике значення, "але це не те саме, що мати можливість безпосередньо координувати власні тактичні місії".
Автор фото, 24 Mechanised brigade via EPA
Підпис до фото, Значна частина Часового Яру перетворилася на руїни
Чи потрібна російським військовим уся Донеччина
Західна частина Донеччини – це лише одна з ділянок фронту завдовжки близько 1 100 км, але саме тут цього літа відбулися одні з найзапекліших російських атак.
Втім, навіть якби Москва спробувала спрямувати свої сухопутні сили в іншому напрямку, навряд чи це дало б кращі результати.
"На півдні лінія фронту в Запорізькій області зараз дуже схожа на ту, що на Донбасі, тож там довелося б так само прориватися крізь глибокі оборонні позиції", – каже Рейнольдс.
"Росіяни стикаються з тією ж проблемою, намагаючись пробиватися й на півночі, тож це аж ніяк не буде 'відкритими дверима' для наступу", – додає він.
Чи зможе Україна відновити свою оборону західніше
Теоретично, у разі мирної угоди українці могли б відвести свою лінію оборони далі на захід.
Втім, залишалася б проблема несприятливого рельєфу, а створення глибоких укріплень потребувало б часу, навіть за участі цивільних підрядників, яким не довелося б працювати під обстрілами.
Але теорія – це одне, а, як зазначає науковий співробітник RUSI з питань сухопутної війни, він не бачить, щоб українські військові відмовилися від західної частини Донеччини без бою.
Автор фото, EPA/Shutterstock
Підпис до фото, Краматорськ зазнав обстрілу минулого місяця
"Навіть якщо адміністрація Трампа спробує використати чинну підтримку США чи гарантії безпеки як важіль, – каже Нік Рейнольдс, – зважаючи на попередню поведінку Росії, а також на явно транзакційний підхід, якого дотримується адміністрація США, важко уявити, що український уряд захоче віддати цю територію".
Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна відкине будь-яку російську пропозицію поступитися Донбасом в обмін на припинення вогню, наголосивши, що цю територію росіяни можуть використати як плацдарм для майбутніх атак.
