Підпис до фото, Дональд Трамп і Володимир ПутінArticle Information
-
- Author, Єлизавета Фохт
- Role, BBC
- 2 годин(и) тому
З перемоги Дональда Трампа на виборах у США минув рік. Ще під час передвиборчої кампанії він часто повторював, що вважає одним із пріоритетів зовнішньої політики припинення війни в Україні та налагодження відносин із Володимиром Путіним. Зробити цього досі не вдалося. Попри місяці переговорів та особисту зустріч президентів, бойові дії продовжуються, а Москва і Вашингтон обмінюються ядерною риторикою.
Чому Трамп і Путін поки що не можуть досягти компромісу?
- "Сі допоможе нам у питанні війни в Україні", – Трамп
"Розмови ні до чого не приводять"
"Я завершу війну в Україні ще до того, як офіційно вступлю на посаду. Я зроблю це одразу після обрання. Я зустрічався з президентом Зеленським. Я добре знаю президента Путіна. Я цього доб'юся", – цю обіцянку Дональд Трамп дав, виступаючи перед прихильниками на мітингу в штаті Вісконсин у жовтні 2024 року.
На той момент амбітна риторика вже навряд чи могла здивувати хоч когось. За час своєї виборчої кампанії Трамп понад півсотні разів обіцяв зупинити кровопролиття в Україні за добу, часто додаючи, що зробить це ще до інавгурації.
За рік, що пройшов з упевненої перемоги Трампа на виборах, настрій президента США явно змінився.
Вже невдовзі після вступу на посаду він став уточнювати, що казав "у переносному значенні", коли обіцяв розібратися з війною за 24 години. В останні тижні президент США все частіше визнає: зробити це виявилося набагато складнішим, ніж він припускав.
Skip Найпопулярніше and continue readingНайпопулярніше
-
Рік Трампа. Чому США поки що не змогли переконати Росію закінчити війну проти України
-
Що у Покровську? Україна каже про успішні контрдії, Росія наполягає, що місто в оточенні
-
Польські прикордонники розповіли ВВС, скільки насправді виїхало з України юнаків віком 18-22
-
Нові контракти ЗСУ. Скільки ще служити військовим?
End of Найпопулярніше
Після приходу Трампа до влади здавалося, що відносини Вашингтона та Москви почали тепліти.
Пропустити Viber і продовжити
Як дізнатися головне про Україну та світ?
Стежте за BBC News Україна у Viber!
Підписуйтеся на канал тут!
Кінець Viber
Білий дім та Кремль уперше з початку повномасштабного російського вторгнення в Україну вступили у прямі переговори.
Трамп принаймні на початку президентства говорив про те, що взаємодіяти з Росією йому легше, ніж з Україною. Сторони почали обговорювати економічну співпрацю та відновлення роботи дипломатичних відомств. Трамп і Путін регулярно зідзвонювалися, а в серпні особисто зустрілися на Алясці.
Поки діалог, що зав'язався між сторонами, залишається єдиним (хоч і вкрай важливим) досягненням на шляху до зупинки війни, вважає BBC Ендрю Пік, який до кінця весни обіймав посаду старшого директора з європейських і російських питань в американській Раді нацбезпеки.
"Той факт, що ми взагалі говоримо про мирний процес, про якусь угоду, у форматі, якого не було ще 12 місяців тому, це знак великого прогресу. Те, що сторони обмінюються позиціями, зокрема письмово, – це основа того, як працює дипломатія", – зауважує Пік.
Основою дипломатії Дональда Трампа стало налагодження насамперед особистого контакту з Володимиром Путіним. За словами Еріка Гріна, який працював на посаді радника з Росії в Раді національної безпеки під час президентства Байдена, цей підхід у тому чи іншому вигляді пробував кожен президент США, який працював із Путіним.
Для Трампа він став ключовим інструментом у міжнародній політиці. І російський, і американський президент за останній рік не раз говорили про теплі особисті стосунки.
Одним із ключових осіб цього нового підходу виявився близький друг Трампа, його спецпредставник на Близькому Сході Стів Віткофф. Він кілька разів особисто зустрічався із Володимиром Путіним.
Щоразу після таких візитів і Білий дім, і Кремль заявляли: сторони стали ближчими до порозуміння. Віткоффу вдавалося згладити гострі кути в ті моменти, коли роздратування Трампа відсутністю прогресу помітно зростало: наприклад, після серпневого візиту Віткоффа до Москви США відмовилися від ідеї посилити санкції проти Росії і почали готувати президентський саміт.
І все ж просунутися до домовленостей про зупинення війни чи хоча б припинення вогню сторони так і не змогли – не в останню чергу через людський чинник, на який зробив ставку Білий дім.
Як розповідають BBC два високопоставлені європейські дипломати (вони попросили про анонімність), частково невдачі пов'язані з фігурою Віткоффа, який, судячи з усього, кілька разів їхав з Москви впевнений, що Путін готовий піти на поступки у війні. Насамперед яскраво це виявилося під час саміту на Алясці.
Financial Times писала, що в Анкориджі Трамп запропонував Володимиру Путіну пом'якшення санкцій та економічну співпрацю в обмін на припинення вогню – ця угода видавалася Білому дому вигідною для Кремля.
Але російський президент відмовився і зажадав капітуляції України та передачі Росії ще не захоплених нею територій на Донбасі, а ще прочитав Трампу "історичну лекцію", чим роздратував його.
"Американці були розчаровані тим, що там сталося", – каже один зі співрозмовників BBC.
"Домовитися тоді не вдалося, тому що все було засноване на неправильному прочитанні суті війни для Росії. І, якщо бути зовсім чесним, цей випадок, коли винен не Кремль, – каже інший співрозмовник BBC. – Судячи з того, що Віткофф говорив європейцям, він виїхав із Москви з нерозумінням того, що саме йому запропонував Путін".
Зеленський вважає, що Путін намагався продати Трапу "неякісні товари".
"Я думаю, що будь-яку людину ображає, коли їй брешуть, – сказав Зеленський про президента США. – Ми вважаємо, що спільного бачення щодо війни у Америки і Росії немає на сьогодні. І Америка розуміє, що Росія бреше".
Сам Трамп тепер відверто каже, що одного діалогу з Путіним недостатньо. "Щоразу, коли я говорю з Володимиром, у нас дуже хороші розмови. І потім вони ні до чого не призводять", – заявив він наприкінці жовтня, оголошуючи про нові санкції проти Росії.
"І Трамп, і Путін, певно, думали, що особиста дипломатія призведе до прориву. Але виявилося, що проблема не у відсутності діалогу, а у причинах, через які йде війна. Для Трампа це розчарування – усвідомити, що особистими стосунками не вирішити структурних проблем", – констатує високопоставлений європейський дипломат.
"Путіну потрібні не території, а суверенітет над Україною"
У липні 2024 року на колегії МЗС Володимир Путін вперше озвучив повний список своїх вимог для закінчення війни в Україні (і з того часу майже не змінював своєї риторики).
Серед них – визнання російського суверенітету над п'ятьма українськими регіонами в їхніх адміністративних кордонах, нейтральний статус України, скорочення її армії, закріплення статусу російської мови та зняття введених проти Росії санкцій.
Припинити вогонь в Україні Москва згодна лише після досягнення великої політичної угоди.
У цьому позиція Кремля суперечить тому, чого домагаються США та Україна – а саме негайного перемир'я, яке має дати старт великим переговорам. Після саміту на Алясці Трамп ненадовго відмовився від цієї ідеї, але тепер знову вимагає зупинити бої на лінії зіткненні.
За словами Ендрю Піка, який курирував російський напрямок в американській раді нацбезпеки, щоб досягти реального прогресу, сторонам доведеться домовитися з трьох ключових питань – це території, а також політичний та військовий устрій України після кінця війни. Поки що суттєвого прогресу немає на жодному з цих напрямків.
Найбільша увага ЗМІ при висвітленні міжнародних контактів, пов'язаних з Україною, прикута до проблеми українських територій.
З самого початку президентства Трампа Україна та її союзники побоювалися, що американська адміністрація спробує натиснути на Київ з метою укласти "угоду з нерухомості". Володимир Зеленський казав, що Україна готова на компроміси, але передавати будь-які території Росії чи визнавати їх російськими не має наміру.
У контексті відносин Росії та США територіальне питання – єдине, за яким Москва та Вашингтон трохи зблизили позиції. У квітні Трамп заявив, що "Крим залишиться російським".
За даними ЗМІ, у Білому домі розглядали можливість у рамках потенційної угоди визнати російський суверенітет над анексованим у 2014 році півостровом.
Щоправда, після невдачі на Алясці Трамп несподівано заявив, що Київ за підтримки ЄС може повернути усі свої території. Але як писало агентство Reuters, на останній жовтневій зустрічі з Володимиром Зеленським президент США все ж таки вимагав погодитися на якийсь територіальний розмін.
Свою позицію за деякими ознаками пом'якшила і Росія.
У серпні глава МЗС Туреччини Хакан Фідан розповів, що російська сторона готова залишитися на лінії зіткнення в Херсонській та Запорізькій областях і не очікує на передачу повного контролю над цими регіонами (хоча, як і раніше, чекає цього на Донбасі). Про це, за даними Reuters, Путін сказав Трампу на Алясці.
Автор фото, Andrew Harnik/Getty Images
Підпис до фото, Після саміту на Алясці Путін і Трамп заявили, що нібито залишилися задоволеними зустріччю. Але насправді до дипломатичного прориву саміт не привів, а Трамп поїхав з Анкоріджа розчарованим
Проблема полягає в тому, що територіальне питання, попри уявлення Трампа, не є для Росії головним, каже BBC високопоставлений європейський дипломат.
"Трамп розраховував на територіальну угоду – обмін чи угоду щодо землі. Загалом виникло це нерозуміння – уявлення про те, що Путіну потрібна саме земля, – каже він. – Путіну потрібні не території, а суверенітет над Україною".
Експерти та дипломатичні джерела, з якими поговорила BBC, сходяться на тому, що питання політичного та військового майбутнього України після кінця війни є ключовими для Кремля.
І з цих тем – йдеться про гарантії безпеки України, постачання озброєнь та політичний устрій країни після кінця війни – досягти порозуміння з Москвою Вашингтону поки що не вдається.
"Очевидно, що виникла безліч непорозумінь щодо можливих компромісів та поступок. Крім питання територій, плутанина виникла і навколо гарантій безпеки – і, як мені здається, деякі представники адміністрації Трампа не до кінця зрозуміли, що Путін має на увазі, говорячи про "першопричини" конфлікту", – каже BBC Ерік Грін, колишній радник Росії у Раді національної безпеки США.
Для Росії майбутня орієнтація України – це не просто питання, а одна з головних причин початку війни, пояснює Ендрю Пік.
У Кремлі наполягають на повному нейтралітеті Києва та суттєвому скороченні можливостей української армії.
Українська ж влада не раз говорила, що вважає пріоритетом отримання повноцінних гарантій безпеки, які забезпечать суверенітет країни і дозволять уникнути повторного нападу.
Трамп, у свою чергу, запевняв, що США мають намір стати одним із гарантів української безпеки, погодився продовжити постачання зброї НАТО для подальшої передачі Україні та брав участь у обговоренні ідеї відправити миротворців у зону конфлікту.
"З питання гарантій безпеки Росія не демонструє жодної гнучкості ні 2022 року, ні зараз. Розрив з цього питання значно більше, ніж розбіжності щодо територій", – констатує Ендрю Пік.
"Купити час" для України
Найкраще ця теза ілюструє останній виток дипломатичних контактів Росії та США, пов'язаний із фактичним зривом саміту у Будапешті.
Путін і Трамп обговорили можливість такого саміту під час телефонної розмови 16 жовтня – їхньої першої розмови після саміту на Алясці. Білий дім та Кремль вирішили, що підготовкою переговорів мають зайнятися голова Держдепартаменту Марко Рубіо та міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров. Передбачалося, що вони спочатку зателефонують, а потім проведуть очну зустріч.
20 жовтня Лавров та Рубіо справді зателефонували, але цією справою й обмежилося.
Як дізнався Bloomberg, Рубіо під час цієї розмови дійшов висновку, що позиція Москви з приводу закінчення війни не змінилася.
А FT з'ясувала, що невдовзі після розмови Путіна і Трампа російське МЗС надіслало до Білого дому меморандум, у якому виклало ті самі жорсткі вимоги для припинення вогню: мова про передачу додаткових територій, скорочення ЗСУ та гарантії нейтралітету.
Джерело в МЗС, щоправда, заявило російській газеті "Комерсант", що цей документ передали Вашингтону ще до розмови президентів і що він відображав "домовленості, досягнуті в Анкориджі".
Так чи інакше, ці пропозиції не підтримують ані Україна, ані її союзники, яким, попри початкові складнощі у спілкуванні з новою американською адміністрацією, таки вдалося вибудувати з Білим домом діалог.
Автор фото, Win McNamee/Getty Images
Підпис до фото, Володимир Зеленський за допомогою європейських союзників за останні місяці зміг налагодити відносини з Дональдом Трампом, які здавалися безнадійно зіпсованими після суперечки в Овальному кабінеті
Перші місяці президентства Трампа залишали враження, що він хоче вирішити долю війни безпосередньо з Путіним, не запрошуючи до діалогу Україну та її європейських партнерів.
Суперечка в Овальному кабінеті під час лютневого візиту Володимира Зеленського до Вашингтона лише посилила ці побоювання. Москву такий стан речей явно влаштовував.
Але останні тижні показують: Зеленському та його адміністрації, просуваючи підхід "нічого про Україну без України", вдалося перезавантажити стосунки з Трампом.
Як писала The Washington Post, це вимагало багато місяців спільної роботи українських чиновників з європейськими союзниками та республіканцями, які прихильно налаштовані до Києва.
Український президент став частіше публічно дякувати американському президенту. Судячи з атмосфери на їхніх останніх зустрічах, це дало свої плоди.
Крім того, Зеленський на відміну від російського президента з ентузіазмом реагує на ідеї Білого дому: від припинення вогню до тристороннього саміту з Путіним.
Завдання Києва та його європейських союзників полягає в тому, щоб переконати Вашингтон: капітуляція, якої фактично добивається Путін, завдасть непоправної шкоди європейській безпеці та, як наслідок, американським інтересам.
За словами двох високопоставлених дипломатів, Україні та європейським лідерам вдалося вибудувати діалог з цього питання з наближеними Трампа – віцепрезидентом Джей Ді Венсом та держсекретарем Марко Рубіо. Вони сприймають заяви Москви про бажання закінчити війну з більшим скепсисом, ніж президент США, кажуть співрозмовники BBC.
За словами одного з дипломатів, у Європі розраховували, що Трамп рано чи пізно самостійно дійде висновку, що Росія не готова вести реальні переговори про кінець війни і наполягатиме на капітуляції України. "Ми знали, що це станеться, і намагалися купити час – це спрацювало", – каже він.
У Москві публічно звинувачують у дедалі очевиднішому непорозумінні з Вашингтоном Європу.
"Європейці не сплять і не їдять і намагаються "викрутити руки" цій адміністрації", – заявив Сергій Лавров, коментуючи "радикальну зміну" в позиції Трампа з негайного припинення вогню.
Від самітів до санкцій
За місяці, які пройшли з саміту на Алясці, відносини Росії та США, які ледь почали відновлюватись, помітно ускладнилися. Спочатку Білий дім задумався про передачу Україні американських крилатих ракет Tomahawk.
Здавалося, Росії вдалося згладити ситуацію. У Кремлі натякнули на те, що підтримують вручення Дональду Трампу Нобелівської премії миру.
Прямо перед жовтневим візитом Володимира Зеленського до Вашингтона (очікувалося, що на зустрічі може бути досягнуто консенсусу щодо постачання "Томагавків") Путін за своєю ініціативою зателефонував Трампу – після цього рішення про "Томагавки" відклали.
За останній рік так відбувалося вже неодноразово: президент США кілька разів погрожував Росії ультиматумами, але в життя свої погрози не втілював.
Але незабаром після того, як стало відомо про зрив саміту в Будапешті, терпець Трампа урвався. Вперше за дев'ять місяців його президентства США вдарили по Росії санкціями – їх запровадили проти найбільших російських нафтових компаній "Роснефть" та "Лукойл".
Коментуючи це рішення, глава американського мінфіну Скотт Бессент заявив, що у Білому домі вірять: зростання проблем в економіці можуть посадити Путіна за стіл переговорів.
"Звичайно, такими діями адміністрація США завдає шкоди російсько-американським відносинам", – коментував ці санкції Путін. Але наголосив: Росія не змінюватиме політику під тиском.
Незабаром після цього Росія оголосила про два випробування нової зброї: крилатої ракети "Буревестник" з ядерною енергетичною установкою та підводного автономного апарату "Посейдон" – також з ядерним двигуном. Слідом про плани відновити ядерні випробування заявили й США.
За словами Ендрю Піка, якщо Росія не піде на поступки, саме економічний батіг може стати головним інструментом Білого дому у спробах змінити позицію Путіна.
"Самі собою санкції не завадять продовженню дипломатичних контактів, хоча, звичайно, доведеться задуматися про те, чи варто продовжувати проводити часті зустрічі на вищому рівні, якщо не буде прогресу, – каже він. – Думаю, багато хто вважає наступний рік вирішальним для Росії в економічному сенсі. Тому якщо поступок не буде, то навряд чи Білий дім поспішатиме з підписанням "невигідної" (для України та Європи – Ред.) угоди".
Автор фото, MOHD RASFAN/AFP/Getty Images
Підпис до фото, Співрозмовники ВВС припускають, що Росія та США продовжуватимуть дипломатичні контакти, але значного прогресу пропонують не чекати. Поки що сторони не змогли домовитися навіть про наступну очну зустріч міністрів закордонних справ Сергія Лаврова та Марко Рубіо (на фото)
Одна з проблем мирного процесу – пасивність Росії, каже BBC високопоставлений дипломат.
За його словами, зараз Москва фактично не генерує ініціативи, які можуть просунути мирний процес – на відміну від США та України разом з її європейськими союзниками.
"Тому багато залежить від того, чи з'явиться хтось, хто може вдихнути новий імпульс, – каже він. – Але зараз Росія куди більше фокусується на бою, що відбувається на полі".
Наразі для Кремля всі зовнішньополітичні проблеми є вторинними порівняно з військовими завданнями, погоджується Ерік Грін.
За його словами, у відносинах із Вашингтоном Москва насамперед прагне домогтися послаблення "трансатлантичної єдності" та підтримки України, а не врегулювання війни.
"Думаю, що сторони продовжуватимуть спілкування, але перспектив прогресу найближчим часом я не бачу", – констатує експерт.
