Автор фото, EPA
Підпис до фото, На місці падіння російського дрона у селі Вохинь, на сході ПольщіArticle Information
-
- Author, Павло Аксьонов
- Role, Військовий оглядач BBC
- 10 вересня 2025
Майже два десятки безпілотників, що залетіли у повітряний простір Польщі під час масованого удару по Україні, польські військові назвали "актом агресії, який загрожував безпеці громадян". Політична реакція керівництва країни на цю подію — дуже складна справа. Така ескалація надто мала для залучення 5-ї статті Північноатлантичного договору, але залишити її без реакції теж не можна.
Польща попросила застосувати статтю 4 Північноатлантичного договору, яка дозволяє членам альянсу виносити питання на розгляд Північноатлантичної ради — головного політичного органу НАТО.
- "Спати геть неможливо". Як поляки реагують на вторгнення російських дронів
Стаття 5 говорить, що якщо одна держава-член НАТО стає жертвою збройного нападу, усі інші держави-члени альянсу вважатимуть цей акт насильства збройним нападом на всі країни НАТО. І після цього робитимуть усе, щоб допомогти країні, яка зазнала нападу.
Хоча цю подію і обговорять на Північноатлантичній раді, поки що реакція інших країн Альянсу не настільки ж тривожна, як у Польщі.
Президент Франції Еммануель Макрон назвав вторгнення безпілотників до Польщі "неприйнятним", "засудив його якнайрішучіше" та закликав Росію "припинити цю небезпечну ескалацію".
Skip Найпопулярніше and continue readingНайпопулярніше
-
Що відомо про вбивство соратника Трампа Чарлі Кірка і що той казав про Україну та Зеленського
-
"Росіяни історії не знають, але нею пишаються". Чому інтервʼю Пугачової викликало резонанс
-
Загинув пілот Су-27 Олександр Боровик: що відомо
-
"Таким проти цього не воюють": Зеленський оцінив вторгнення дронів у Польщу і навіщо це Росії
End of Найпопулярніше
Прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан сказав, що "політика заклику до миру в російсько-українському конфлікті розумна і раціональна".
У Кремлі дії та заяви Варшави назвали "провокацією".
"Керівництво ЄС та НАТО щодня звинувачують Росію в провокації. Найчастіше навіть не намагаючись надати хоч якусь аргументацію", — сказав прессекретар Володимира Путіна Дмитро Пєсков агенції РІА "Новини", делегувавши всі коментарі Міністерству оборони Росії.
Міністерство оборони, зі свого боку, заявило, що не планувало атакувати "об'єкти на території Польщі", а дальність дронів, які вони використовували, "не перевищує 700 кілометрів".
Як повідомляє Polsat News, уламки одного з дронів влучили в житловий будинок у селі Вирики-Воля (Wyryki-Wola) в Люблінському воєводстві. Цей населений пункт розташований за 580 кілометрів від найближчої території Росії.
Межі можливого
"Москва завжди випробовує межі можливого і, якщо не зустрічає сильної реакції, залишається на новому рівні ескалації", — заявив президент України Володимир Зеленський.
Український президент фактично описав так звану "тактику салямі" — термін, що з'явився в одній із серій сатиричного політичного ситкому "Так, прем'єр-міністре", випущеного BBC у 1980-х.
Автор фото, Reuters
Підпис до фото, Польський військовослужбовець оглядає пошкоджений будинок у селі Виріки Воля
Це метод поступового досягнення стратегічної мети через серію маленьких кроків. Кожен із них окремо не виглядає критичним або достатнім, щоб викликати серйозний спротив, але в сумі вони радикально змінюють ситуацію.
І якщо дотримуватися цієї логіки, то якщо кілька дронів, що залетіли в повітряний простір Польщі, не можуть запустити в дію 5-ту статтю НАТО, чи запустить її ціла серія подібних кроків?
Версії
Проблема політичного реагування на таку подію в тому, що, по-перше, не дуже зрозуміла її природа — чи були ці дрони випущені навмисно, чи вони збилися з курсу з якоїсь іншої причини.
Такою причиною могла би бути, наприклад, робота українських систем радіоелектронної боротьби.
Один із прийомів РЕБ — спуфінг — дозволяє підмінити сигнал супутника та змусити систему навігації визначати координати з помилкою.
Автор фото, Anadolu Agency
Підпис до фото, Навчання "Захід-2021"
Але російські дрони зазвичай оснащені подвійною навігацією, де GPS дублюється інерціальною системою. Крім того, деякі дрони містять апаратуру орієнтування за вишками стільникового зв'язку.
Тому збити з напрямку бойовий дрон засобами РЕБ непросто.
Не можна виключати, що дрони могли стати жертвою помилки програмування, але тоді було б логічно почути, як мінімум, визнання такої ймовірності російською владою. Цього не сталося.
Тому версія про те, що дрони були навмисно направлені в Польщу, багатьма сприймається як найлогічніша.
Вторгнення чи ні?
Пропустити Viber і продовжити
Як дізнатися головне про Україну та світ?
Стежте за BBC News Україна у Viber!
Підписуйтеся на канал тут!
Кінець Viber
Однак навіть цей висновок, здається, вніс деякі сумніви в реакцію Варшави та НАТО.
Джерело агентства Reuters вночі заявило, що в НАТО не розглядають вторгнення російських дронів у повітряний простір Польщі як напад; з іншого боку, польські військові визнали це "агресією".
Можливо, це пояснюється тим, що Польща, як і країни Балтії, очікувала ескалації відносин з Росією, проте готувалася вона до абсолютно іншого. 12 вересня на території Білорусі мають розпочатися навчання "Захід-2025".
Литовська розвідка оцінила масштаб цих навчань як помірний. За їхніми даними, в "Заході" візьмуть участь 30 тисяч військовослужбовців, з яких лише вісім тисяч перебуватимуть на території Білорусі. З них шість тисяч — білоруські військові і лише дві тисячі — російські.
Масштаб цих навчань менший, ніж на попередніх маневрах серії "Захід" у 2021 році, і військові аналітики зазначали, що ймовірність того, що вони призведуть до вторгнення, невелика.
Проте, польська влада закрила кордон із Білоруссю, причому навіть для залізничного транспорту.
З одного боку, сприймати російсько-білоруські навчання як підготовку до вторгнення в Польщу чи країни Балтії — це вже традиція, що бере початок із 2017 року, коли це сталося вперше.
Коли навчання закінчилися і війська повернулися до місць постійної дислокації, ці побоювання виявилися марними.
Однак у лютому 2022 року інші російсько-білоруські навчання — не "Захід", а "Союзна рішучість" — виявилися закамуфльованою підготовкою вторгнення в Україну. Війська, які прибули на ці маневри, через чотири дні після їх закінчення рушили на Київ.
Тому у Варшаві до маневрів у Білорусі ставляться більш ніж серйозно.
Інформаційна кампанія
Експерти з польського Центру східних досліджень Анджей Вільк та Пйотр Жоховський в аналітичному матеріалі, присвяченому підготовці до навчань, пишуть, що "Мінськ, скоординувавши свої дії з Кремлем, використовує навчання для проведення дезінформаційної операції".
З одного боку, пишуть аналітики, Мінськ демонструє готовність до деескалації, заявляючи про скорочення масштабів навчань і перенесення їх у райони, віддалені від Польщі.
Крім того, сценарій навчань підкреслено оборонний — у ньому не міститься жодних натяків на дії на території противника.
З іншого — Мінськ заявляє, що Польща готується напасти на Білорусь і навіть збирає для цього війська.
"Треба дуже уважно дивитися (ми цим і будемо займатися) і реагувати. Якщо вони будуть проявляти якусь агресію стосовно Республіки Білорусь, у нас є чим відповісти", — заявив 13 серпня Міністр оборони Віктор Хренін.
Про це ж йдеться і в аналітичному матеріалі латвійського Бюро із захисту конституції (Satversmes aizsardzības birojs), яке займається, зокрема, контррозвідкою.
"Дуже ймовірно, що з наближенням активної фази „Заходу-2025“ заяви Росії та Білорусі ставатимуть гучнішими, а інформаційні кампанії проти Латвії та НАТО — активнішими. Також дуже ймовірно, що російські та білоруські офіційні особи будуть уважно стежити за наративами, що поширюються в інформаційному просторі НАТО, з метою їх драматизації та використання у власних інформаційних кампаніях", — йдеться в ньому.
