Одразу за Першою Пречистою слідує Третій Спас, який вшановують 16 серпня, слідом за Успінням Богородиці. В народі відомі ще деякі назви: Післясвято, Післяуспіння, Нерукотворний Спас, Спас на полотні…
Історія та особливості свята
– О цій порі люди не сиділи склавши руки, збирали врожаї, заповнюючи припасами погреби, клуні, комори, — розповідає Лариса Полуянова, етнографиня, наукова співробітниця відділу виставкової роботи Національного музею народної архітектури і побуту України (у Пирогові). — На свято йшли до храму, а після служби зазвичай не бралися за важку роботу. Хоча за давніми традиціями, суворих заборон не було, бо вважали: «Бог простить». Тож могли ставати до праці, не гаючи часу — треба було забезпечити добробут до наступної хліборобської пори. От і казали: «Третій Спас запитає у вас: чи жнивували, чи в холодку пролежали». Тож йшли в сад, на город по фрукти, овочі, горіхи (як дозрівали). Третій Спас називали Хлібним, бо саме збирали в полі зерно, заготовляли сіно, готували ниви до озимини. Вважалось, що все придбане о цій порі гарно зберігається і дуже поживне.
Свято, яке приходило після Першої Пречистої (15 серпня), називали Третій Спас, Хлібний, Полотняний, Спас на полотні, але більше в нашій культурі вживані назви Післясвято, Післяуспіння. Так вийшло, що Третій Спас не мав такого значення, як Другий (Великий Спас). З 2023 рок дати сьогоднішніх Спасів змістилися на 13 днів назад і стали такими, якими були ще до 1918 року. В український інтерпретації до ХХ століття серпневі свята носили назви: перше — Маковія, друге — Великий Спас і третє — Післясвято, а у росіян відповідно — Медовий, Яблучний та Хлібний (Горіховий, Холодний, Полотняний) Спаси.
На Післяуспіння освячували не тільки хліб, випічку, колоски, а й полотно (або вироби з полотна). За церковними тлумаченнями, 16 серпня у християнстві присвячується події перенесення з Едесси до Константинополя (944 рік) Нерукотворного образу Ісуса Христа. За легендою, коли Спаситель умився і приклав до обличчя рушник, то на ньому відбився Його образ. Ця ікона нерукотворна, а від неї і назва свята — Нерукотворний Спас або Полотняний. В народі вірили, що посвячена в цей день полотняна сорочка здатна подарувати людині здоров’я, освятить її благодаттю, принесе в родину щастя.