Основні тези
- Медики Другого окремого медичного батальйону здійснили надзвичайну процедуру – вилучили нерозірваний боєприпас з ноги військовослужбовця.
- Після успішного хірургічного втручання та відновлення, боєць зможе повноцінно користуватися кінцівкою.
Лікарі витягли снаряд зі стегна пораненого воїна / Колаж 24 Каналу
Фахівці Другого окремого медичного батальйону зіткнулися з унікальним і складним клінічним випадком. До них надійшов військовий, якого було уражено снарядом від СПГ, однак він не вибухнув, а залишився цілим у його стегні.
Лікарі провели неординарну операцію та поділилися подробицями з 24 Каналом. Вони описали, як їм вдалося ідентифікувати боєприпас і дали прогноз щодо одужання захисника.
Як ідентифікували нездетонований боєприпас?
Олена Самойленко, старша хірургічна медсестра Другого медичного батальйону, згадала, що того дня спостерігався значний наплив поранених.
“Я вийшла в коридор, і саме завозили цього воїна. Він лежав на животі. Ми швидко розрізали його одяг. Я побачила вхідний отвір, а з нього виходили якісь білі дроти. Це нагадувало шнурок від зарядного пристрою, санітари навіть хотіли його витягнути, але я заборонила чіпати”, – розповіла Олена Самойленко.
“Дріт”, який помітили лікарі / Скриншот з відео
Медики оглянули весь одяг, проте вихідний отвір знайти не вдалося. Військового перемістили до реанімаційного відділення, почали перекладати. Реєстратор Василь, який допомагав у цей час, помітив, що з тіла воїна виступає кістка.
Моя колега у цивільному житті працювала в ДСНС. Вона має досвід роботи з вибуховими пристроями, снарядами, тому одразу оглянула цю, як здавалося, “кістку”, а потім констатувала, що це снаряд, який не розірвався,
– додала старша хірургічна медсестра.
Тоді було викликано саперів, прибув ординатор, який розпорядився надати йому всі необхідні інструменти для вилучення снаряда. Усі, хто знаходився поруч із пораненим бійцем, одягли бронежилети, шоломи та засоби індивідуального захисту.
“Не вірив, що бачу це”: деталі унікальної операції
Операцію на стегні проводив ординатор хірургічного відділення Другого медичного батальйону Максим Ліщенко. Він зізнався, що спочатку сприйняв це як абсурдну ситуацію і не міг повірити у реальність подій. Згодом усі його думки були зосереджені на тому, щоб нічого не пошкодити і виконати все максимально професійно.
Найбільше мене турбувала можливість виникнення кровотечі, яку ми могли б не зупинити. Але, на щастя, на той момент кровотеча не була критичною,
– пригадав ординатор.
Цього дня йому допомагав медбрат-анестезист Бенджамін Ейсак. Про подібні випадки він чув лише з історичних розповідей про війну в Афганістані і не міг уявити, що колись зіткнеться з цим особисто. Саме Бенджамін підготував усе необхідне обладнання та медикаменти.
Як анестезист, він усвідомлював, що процес введення анестезії має бути максимально обережним, без жодних ускладнень, адже через положення пораненого, керувати процесом було б надзвичайно складно. Військового не могли перевернути на спину з міркувань операційної безпеки.
Загалом, у військовослужбовця було два пошкодження в ділянці коліна та трохи вище. Через дефект шкіри було видно металевий об’єкт. Спочатку медики припускали, що це вибуховий пристрій, розміром не більше 20 сантиметрів.
Я навіть приніс турнікет і наклав його вище стегна. На випадок, якщо б сталася детонація, ми б мали змогу перетягнути, наприклад, у разі травматичної ампутації,
– додав ординатор відділення анестезіології та реанімації Олексій Базалук.
Розуміння того, що вибуховий пристрій значно більший, з’явилося лише тоді, коли під час розсічення м’яких тканин скальпелем, його розміри стали очевидними. Весь цей час позаду лікаря стояли двоє саперів.
Олексій Базалук асистував під час операції, а також виконував функції анестезіолога. Він зауважив, що помічав ознаки паніки у саперів. Ніхто не міг повірити, наскільки великим був снаряд у стегні. Саме тоді стало зрозумілою вся серйозність ситуації, але в Другому медичному батальйоні підкреслюють, що навіть у такому складному випадку вони усвідомлювали першочерговість свого обов’язку – рятувати життя воїнів.
Частина медичного персоналу, який допомагав воїну того дня / Скриншот з відео
“Працювали скальпелем, мов пензлем”: у якому стані поранений сьогодні?
Лікарі доклали максимум зусиль для захисту особового складу та цивільного населення. Усі двері були заблоковані, сторонніх до операційної не допускали.
“Ми почали вилучати, і виявилося, що це дуже великий предмет, тому значна частина тканин була розсічена. Максим Євгенович (ординатор хірургічного відділення – 24 Канал) дав команду на вилучення через кровотечу. Ми все зробили, передали саперам і повернулися до операційної”, – розповів Ординатор відділення анестезіології та реанімації Олексій Базалук.
Сам Максим Ліщенко зазначив, що кінчик з детонатором виступав з-під шкіри, і йому довелося працювати скальпелем, ніби малюючи пензлем. Особливо він запам’ятав відчуття, коли проводив скальпелем по металу. Робота вимагала надзвичайної обережності через близькість до снаряда.
Завдяки самовідданості медиків вдалося врятувати життя воїна. Більше того, після періоду реабілітації він не матиме жодних обмежень у функціонуванні кінцівки.
Ми не могли повірити, що таз не зачеплено, що пошкоджено лише стегно. Це справжнє диво,
– підкреслив Максим Ліщенко.
Він жартівливо додав, що зазвичай поранені бійці просять залишити їм уламки куль чи снарядів на згадку. Однак у цьому випадку виконати таке побажання, безумовно, не вдасться.
Сьогодні головним досягненням лікарі вважають те, що, незважаючи на розмір боєприпасу, їм вдалося зберегти ногу нашому захиснику. Крім пошкодження м’язів і перелому стегнової кістки, жодних магістральних судин зачеплено не було. Отже, після реабілітації стан нашого захисника буде добрим.
Це не єдиний винятковий випадок порятунку воїна
Українські медики витягли кулю, яка три роки перебувала в серці захисника Маріуполя. Операцію було проведено після звільнення воїна з полону. На диво, металевий уламок не спричинив серйозних ускладнень за весь цей час.
Ще один незвичайний випадок трапився на Запоріжжі. Там військовим вдалося евакуювати пораненого побратима за допомогою наземного роботизованого комплексу. Це врятувало йому життя. НРК здатні діставатися важкодоступних місць і транспортувати до 300 кілограмів вантажу.
Український військовий дивом вижив після двох прямих влучань FPV-дрона. У перші хвилини його побратими вважали бійця загиблим, але він зміг прийти до тями і почав рухатися. Після доставки на стабілізаційний пункт медики констатували, що єдиною серйозною травмою був опік.
Джерело: www.24tv.ua