Основні тези
- Незважаючи на заявлене “припинення вогню”, бойові дії на передовій не стихли, а обидві сторони покладали один на одного відповідальність за порушення тиші.
- Російські збройні сили скористалися паузою для проведення ротацій, передислокації та перекидання свіжих сил, готуючись до наступних наступальних операцій.
Інтенсивність бойових дій на фронті лише частково зменшилася / Фото: Shutterstock (ілюстративне)
Попри оголошений Росією “режим тиші” на 9-11 травня, бойові дії на фронті не були припинені – українські та російські підрозділи продовжували обмежені наступальні дії. Водночас обидві сторони звинувачували одна одну в порушенні режиму перемир’я.
Цю інформацію надали аналітики Інституту вивчення війни (ISW) у своєму звіті від 9 травня 2026 року.
Чи дотримуються сторони режиму перемир’я на фронті?
Генеральний штаб ЗСУ повідомив про 51 бойове зіткнення, зафіксоване на фронті після початку дії “режиму тиші”. Крім того, 9 травня російські безпілотники атакували об’єкти цивільної інфраструктури у Харківській та Херсонській областях.
Натомість, російське міністерство оборони заявило про нібито 8970 порушень режиму тиші з боку України.
Аналітики ISW, спираючись на дані системи NASA FIRMS та повідомлення з українських і російських джерелах, констатують зниження інтенсивності бойових дій, особливо на півночі України. Однак, повного припинення вогню зафіксовано не було.
Важливо зазначити, що перемир’я фактично не мало чітко визначених умов.
Єдиною публічно озвученою деталлю стала заява Володимира Зеленського про відсутність ударів по Червоній площі під час параду в Москві – цю умову Київ виконав.
Взаємні звинувачення та продовження локальних бойових дій з перших годин перемир’я свідчать про те, що припинення вогню без чітких механізмів контролю, надійного моніторингу та визначених процедур врегулювання навряд чи буде стійким,
– зазначено у звіті.
На думку аналітиків, для досягнення стабільного припинення бойових дій, ймовірно, необхідні чітко визначені умови, міжнародний моніторинг та відведення військ від лінії зіткнення для мінімізації ризику нових порушень та ескалації.
Водночас, російські війська використали період перемир’я для проведення ротацій, перегрупування, перекидання підкріплень та налагодження логістики вздовж лінії фронту – ймовірно, з метою підготовки до нових наступальних операцій.
Українські військові джерела повідомили про перегрупування, ротації, зміцнення позицій та логістичні заходи, проведені російськими військами на Куп’янському, Лиманському та Слов’янському напрямках, а також на півночі Харківської області.
7-й корпус швидкого реагування ДШВ ЗСУ заявив про перекидання підрозділів 90-ї танкової дивізії РФ на Покровський напрямок. Раніше повідомлялося про передислокацію цієї дивізії з районів Олександрівки та Новопавлівки, і зменшення інтенсивності боїв 9 травня могло сприяти цьому процесу.
Також корпус повідомив, що російське командування в останнім часом створює командні пункти в Мирнограді для підтримки атак у напрямку Родинського.
Крім того, російські сили змогли закріпитися на північний захід від Лимана в районах, де раніше просуванню перешкоджали українські безпілотники.
Російські війська, ймовірно, продовжуватимуть використовувати будь-яке зниження оперативного темпу 10 та 11 травня для подальшого перегрупування та зміцнення позицій, аби відновити наступальні операції після завершення перемир’я,
– підсумовують аналітики ISW.
Цікаво! Політичний консультант, військовослужбовець Олександр Антонюк у коментарі 24 Каналу також зазначив, що оголошене “перемир’я” на 9-11 травня скоріше виглядає як тимчасова ситуативна пауза, яка навряд чи переросте у довготривалий режим тиші. Формально його продовження можливе, однак на практиці це малоймовірно, оскільки такі рішення фактично залежать від Кремля, який може використовувати подібні паузи у власних військових цілях. Зокрема, короткі періоди затишшя можуть дозволяти Росії накопичувати ракети та дрони, щоб згодом завдати більш потужних ударів.
Росія запустила десятки дронів: що відомо?
За даними Повітряних сил, від початку доби 10 травня російські війська запустили по Україні 27 ударних безпілотників різних типів. Противник намагався завдати ударів БПЛА типу “Шахед”, “Гермес”, “Італмас” та дронами-імітаторами типу “Пародія”, запущеними з російської території.
За попередньою інформацією, сили протиповітряної оборони України успішно збили або придушили всі 27 російських БПЛА, влучань не зафіксовано.
Увечері 9 травня російська армія також здійснила удар безпілотниками по Індустріальному району Харкова. Безпілотник влучив у технічний поверх дев’ятиповерхової будівлі. Внаслідок атаки постраждали п’ятеро осіб, зокрема двоє дітей – вони зазнали гострої стресової реакції.
Джерело: www.24tv.ua