Основні тези
- Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки спростував твердження про спалах хантавірусу серед українських військових, яке поширювалося російськими медіа.
- Хантавірусна інфекція в Україні зустрічається рідко і не передається між людьми, а зараження відбувається через контакт із виділеннями диких гризунів або споживання їжі, забрудненої вірусом.
Росіяни поширили неправдиву інформацію про “епідемію” хантавірусу / Колаж 24 Каналу
Російські пропагандистські ресурси розповсюджують повідомлення про нібито “епідемію” смертельного хантавірусу серед українських військовослужбовців. Однак ці заяви ворожої сторони не відповідають дійсності.
Цю інформацію надає Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки.
Чи справді спостерігається епідемія хантавірусу?
Російські джерела стверджують, що хантавірусна геморагічна лихоманка нібито активно поширюється серед українських військових у Харківській та Сумській областях.
Насправді, жодних доказів масового спалаху серед українських захисників не існує – хантавірусна інфекція трапляється вкрай рідко і не передається від однієї людини до іншої.
Крім того, в Україні фіксувалися лише поодинокі випадки захворювання на гарячку, спричинену хантавірусом.
Важливо! Як пояснили в Центрі громадського здоров’я МОЗ України, людина може інфікуватися хантавірусом, вдихнувши пил або дрібні частинки, що містять вірус. Вони утворюються з сечі, фекалій або слини заражених диких гризунів, зокрема мишей і полівок.
Водночас інфікування може відбуватися й іншими шляхами.
Наприклад, вірус може потрапити в організм через пошкоджену шкіру або слизові оболонки при контакті з гризунами чи предметами, забрудненими їхніми виділеннями. Крім того, зараження може статися аліментарним шляхом – тобто через вживання їжі, забрудненої вірусом.
Слід пам’ятати, що хантавіруси можуть спричиняти дві тяжкі форми захворювання – геморагічну гарячку з нирковим синдромом (ГГНС) та хантавірусний легеневий синдром (ХЛС). Обидві хвороби вимагають негайної медичної допомоги.
ГГНС зазвичай розпочинається раптово: з високої температури, сильної слабкості, болю в м’язах і головного болю. Згодом порушується функціонування нирок. У частини пацієнтів розвивається геморагічний синдром – можливі носові кровотечі, висипи та крововиливи через ураження дрібних судин.
У тяжких випадках виникає гостра ниркова недостатність – пацієнт може потрапити до реанімації та потребувати гемодіалізу.
ХЛС на початковій стадії може нагадувати грип або застуду – з гарячкою, кашлем і загальною слабкістю. Однак уже через кілька днів стан різко погіршується: з’являється задишка, набряк легень і гостра дихальна недостатність. Без своєчасної медичної допомоги ця форма хвороби може призвести до летального результату.
З чого почалася ця історія?
Обговорення хантавірусу активізувалося після повідомлень про спалах інфекції на борту круїзного лайнера MV Hondius, який перебував поблизу узбережжя Західної Африки. ВООЗ повідомила, що на борту захворіли восьмеро осіб, троє з яких померли – подружжя з Нідерландів та громадянка Німеччини.
24 квітня, майже через два тижні після першого летального випадку серед пасажирів, понад два десятки людей щонайменше з 12 країн покинули судно без належного відстеження контактів. Серед них були громадяни Нідерландів, США, Швейцарії, Великої Британії та Південної Африки.
Представники влади запевнили, що на борту судна не виявлено щурів, які є основним переносником цього патогену для людини. Водночас експерти припускають, що перший випадок зараження міг статися ще до посадки на лайнер – під час відвідування пасажирами віддалених природних або заповідних територій.
10 травня стало відомо, що лайнер достроково прибув до порту Гранаділья-де-Абона на іспанському острові Тенерифе.
За планом, пасажирів, у яких наразі не виявлено симптомів інфікування, обстежать медики, щоб переконатися, що хвороба не проявляється безсимптомно. Після цього людей невеликими човнами доставлять на берег.
Джерело: www.24tv.ua