Основні тези
- Україна виступила з пропозицією до Європи взяти участь у переговорах з Росією, запропонувавши специфічний безпековий формат.
- Європа почала переглядати свій підхід до переговорів, усвідомлюючи зростаючу небезпеку для європейської безпеки з боку Росії.
Україна запропонувала Європі долучитися до процесу переговорів з Росією, обравши конкретний безпековий формат – зокрема, через ідею взаємного припинення ударів по аеропортах. Це питання знову актуалізувало дискусію щодо готовності європейських держав не тільки надавати підтримку Києву, але й відігравати більш помітну роль у пошуку шляхів завершення війни.
Радник Офісу Президента Михайло Подоляк в ефірі 24 Каналу зазначив, що Європа дійсно почала розглядати цю тему під іншим кутом. За його словами, це пов’язано не лише з позицією України, а й з тим, що сама Росія дедалі активніше створює ризики для безпеки вже самих європейських країн.
Європа повинна брати участь у переговорах
Пропозиція про взаємне припинення ударів по аеропортах є важливою для Києва не лише як окремий крок у діалозі з Росією.
Нагадаємо! 11 травня Україна висунула пропозицію до Європейського Союзу розпочати окремий діалог з Росією щодо так званого “аеропортового перемир’я” – взаємної відмови від нанесення ударів по авіаційній інфраструктурі. У Києві вважають, що така тема може бути цікавою і для Москви, оскільки її аеропорти стають дедалі вразливішими. Проте Олег Лісний підкреслив: без посилення тиску на Кремль навіть таке точкове досягнення не принесе бажаного результату.
Через такі формати Україна прагне залучити Європу до ширшої дискусії про майбутнє безпеки на континенті після завершення війни, адже поточна конфігурація переговорів без участі самих європейців видається неприродною.
Європа шукала подібні можливості, і Україна завжди готова йти їй назустріч, аби Європа сиділа за столом переговорів. Для мене взагалі дивна ситуація, коли Європи немає, якщо ми говоримо про війну в Європі та про ризики для неї,
– зазначив Подоляк.
Він підкреслив, що Росія вже становить пряму, а не теоретичну загрозу для європейських держав. Це стосується як гібридних атак, так і ударів по критичній інфраструктурі, а також необхідності вже зараз думати про шляхи стримування Москви після закінчення бойових дій.
Важливо! Видання The Telegraph повідомило, що Росія здійснює скуповування нерухомості в Європі, придбавши об’єкти щонайменше в 10 країнах, які потенційно можуть бути використані для диверсій, зберігання озброєнь, дронів або прикриття діяльності агентів. Голова MI6 Блез Метревелі наголосила, що Кремль тестує НАТО, діючи в “сірій зоні”, тобто нижче порогу відкритої війни.
Тому в європейських столицях дедалі чіткіше усвідомлюють: мова йде не лише про підтримку України, а й про власну обороноздатність.
Сьогодні Європа, по-перше, виглядає набагато суб’єктніше. По-друге, вона абсолютно точно розуміє, що має самостійно виконувати функцію забезпечення своїх оборонних та безпекових елементів,
– підкреслив радник Офісу Президента.
За його словами, Європа рухається повільно через надмірну бюрократію, страхи та політичні вагання, які все ще присутні. Однак сам підхід уже змінився: європейці бажають не лише спостерігати за переговорами, але й впливати на їхній зміст.
Хто може представляти Європу на переговорах?
Водночас, поява Європи за столом переговорів не означає, що там може бути будь-який посередник. Якщо Євросоюз дійсно прагне впливати на майбутні рішення, його представниками не можуть бути особи, які роками були пов’язані з російськими державними інтересами.
Інша справа – хто має бути присутнім за столом переговорів від імені Європи. Це точно не можуть бути такі кандидатури, про які говорить Путін, на кшталт Шредера. Він десятиліттями офіційно працював у наглядових радах російських держкорпорацій, таких як “Газпром”, і отримував прямі кошти від Російської Федерації. Безумовно, він є повністю ангажованим Російською Федерацією,
– сказав Подоляк.
Він наголосив, що проблема полягає не лише в окремих прізвищах.
Важливо! 11 травня Кая Каллас заявила, що Герхард Шредер не може виступати посередником у переговорах між Росією та Євросоюзом, оскільки є “російським лобістом”, і в такому разі Путін фактично сидітиме по обидва боки столу. Шредер був канцлером Німеччини з 1998 по 2005 рік, а після відставки зберіг тісні політичні та економічні зв’язки з Кремлем, працював у російських енергетичних компаніях і навіть після початку повномасштабної війни не віддалився від Москви.
Всередині самої Європи досі існують політичні сили, які продовжують розглядати Росію як потенційного партнера і пропонують повернення до попередньої моделі співпраці.
На жаль, в Європі все ще є певні політичні партії, політичні групи, які продовжують говорити про те, що Росія – це непоганий партнер, що з Росією треба вести справи, що з Росією можна займатися бізнесом,
– додав він.
Саме з цим, за його словами, Україні також доведеться працювати. Без зміни такого ставлення Європі буде складно перейти від обережних заяв до реальної ролі у переговорах.
Російські загрози для Балтії та НАТО
23 квітня 2026 року Михайло Подоляк, коментуючи заяви Володимира Зеленського щодо ризиків для країн Балтії, зазначив, що Росія разом із Білоруссю демонструвала провокаційну активність на їхніх кордонах. Він назвав Нарву в Естонії та Даугавпілс у Латвії містами, де Москва зберігає підвищений вплив.
- Зеленський попереджав про потенційну небезпеку для Балтії, а Подоляк пояснив, що загрозу він вбачає не у повномасштабному вторгненні, а в диверсійних групах, місцевих російськомовних осередках та провокаціях з боку флоту та авіації. У відповідь на це він запропонував оновити європейський оборонний простір та створити новий регіональний альянс.
Раніше, 16 квітня 2026 року, Андрій Коваленко заявив, що Кремль розпочав розгляд гібридних операцій проти НАТО раніше, ніж це прогнозувалося, коли основний ризик пов’язували з періодом 2027-2032 років. Він пов’язав це з публічними розбіжностями всередині НАТО та ЄС, які Росія розцінила як можливість для розколу альянсів.
- Він зазначив, що для такого тиску Росії не потрібна була довготривала війна з НАТО, оскільки її військово-промисловий комплекс вже дозволяє застосовувати дрони та ракети як проти України, так і проти країн Балтії. Додатковою ознакою підготовки він назвав розбудову російської інфраструктури вздовж кордону з Фінляндією, яку можна було б використати для бойових дій у разі потреби.
Джерело: www.24tv.ua