Без обов’язкових державних реєстру і притулків: як в Україні намагаються контролювати і штрафувати власників тварин 23.05.2026 10:00 Укрінформ Історія штрафу за відсутність реєстрації собаки порушила питання Національного реєстру тварин та правил їхнього утримання
Історія Олени та її утриманця Лакі зі Львова – безпородистого компаньйона, якого pet-мама вигулювала містом на поводку, спричинила хвилю обговорень, чуток, а також пояснень від експертів щодо реєстрації домашніх тварин, зокрема, собак і котів.
Олена поділилася своєю історією в соцмережі Threads, де детально описала зустріч із трьома інспекторами, які виявилися муніципальною службою, що перевіряла реєстраційні жетони у собак. Жінку із собакою оштрафували за відсутність реєстраційного жетону у тварини.
Власниця підібраної тварини переконувала, що вперше чує про таку вимогу і вже навіть записалася на чипування, проте представники муніципальної варти все одно зафіксували порушення.
Інша Олена, киянка, на початку повномасштабного вторгнення відгукнулась на заклик зооактивістів і забрала на адопцію (термін, який використовують для передачі врятованої тварини новому власнику, – ред.) з притулку собаку, яку ті підібрали біля деокупованої Бучі. Вона назвала собаку Хельга – минуле тварини, умови її утримання і виховання та попередні власники так і лишились невідомими.
Після року звикання і вивчення звичок, жінка вирішила зареєструвати тварину у Києві – така вимога була прописана у договорі передачі з притулку. Процедура виявилась доволі складною. З початку цього року Олена, за її словами, проходить цей тернистий шлях. Тварину визнали потенційно небезпечною породою за списком, який ухвалив Кабмін.
Нагадаємо, що до реєстру включено понад 50 порід (а також їхні метиси). Якщо собака належить до цього списку, власник зобов'язаний не лише пройти тестування за програмою адаптації в місті, а й укласти договір обов'язкового страхування відповідальності за шкоду третім особам.
Олена розповідає, що вона та її собака-метис має пройти три етапи перед реєстрацією. А це іспит для власників на знання правил утримання тварин та два іспити, які має пройти її Хельга і Олена разом у супроводі кінолога-екзаменатора. Один з них на знання команд. Команди мають віддаватись українською мовою, а її тварина відгукується на російськомовні команди. То ж зараз жінка на етапі, коли паралельно перевчає підопічну на українські команди «стояти», «поруч», «до мене», «чекати». Наступна частина – це прохід поруч із машинами, велосипедистами і серед звуків міста, аби зрозуміти, наскільки тварина пристосована до життя у населеному пункті.
Марина Суркова, президентка асоціації зоозахисних організацій України, голова Міжнародного благодійного фонду «Дика Україна» та юристка, у розмові з Укрінформом пояснює, що штрафи та неоднозначні правила, які можна оскаржувати, а також оплата за саму процедуру можуть спровокувати нову хвилю появи безпритульних тварин. Хоча потребу ведення єдиного реєстру тварин вважає вкрай нагальною.
Марина Суркова. Фото з соцмереж.
«Ми не можемо зараз контролювати історію, коли недоброчесні люди викидають цуценят чи вже дорослих тварин, а що вже казати про ситуацію, коли треба проходити тести чи оплачувати гроші, – для когось це стане приводом залишити тварину напризволяще». Експертка зазначає, що здивована свіжою хвилею інформаційного сплеску щодо штрафів та реєстрацією тварин у місті, оскільки ці муніципальні закони існують вже понад 10 років.
«На жаль, в Україні немає єдиного обов’язкового державного реєстру тварин. Як і немає жодного державного притулку для бездомних тварин», – каже Марина Суркова. А це означає, що підходи, ціни і правила утримання тварин фрагментуються і кожен регіон країни винаходить «свій велосипед», жетон, ціну і відповідальність власників. Так само і контролює порушників, працює з покинутими тваринами і опікується безпритульними.
Далі детальніше про процедуру реєстрації, потребу зміни і регулювання законодавчої бази
ХТО КОГО І ДЕ РЕЄСТРУЄ
Марина Суркова пояснює: якщо інспектор чи поліцейський виявляє незареєстровану тварину, він складає протокол за частиною 1 статті 154 Кодексу України про адміністративні порушення (надалі – КУпАП, Порушення правил тримання котів і собак).
«Далі цей протокол передається на розгляд адміністративної комісії виконкому міської ради, – зазначає Марина Суркова. – І вже ця комісія виносить рішення: зробити людині усне зауваження, винести попередження чи оштрафувати. Для громадян сума становить від 170 до 340 гривень, для посадових осіб – від 340 до 850 гривень».
ЮРИДИЧНА КОЛІЗІЯ ШТРАФІВ
Попри те, що бланки з сумами штрафів виписують на місці або надсилають згодом, правозахисниця наголошує: таку постанову адмінкомісії можна оскаржувати в суді через серйозні прогалини в українському законодавстві.
Джерело: www.ukrinform.ua