Лідер ОУН Андрій Мельник перепохований. Що далі? 25.05.2026 17:59 Укрінформ Сьогодні на Національному військовому меморіальному кладовищі відбулася церемонія почесного перепоховання останків лідера ОУН Андрія Мельника та його дружини Софії.
Ця без перебільшення знакова подія – перше почесне перепоховання борця за незалежність на території України – відбулася за участю керівництва держави: Президента Володимира Зеленського, Голови Верховної Ради Руслана Стефанчука, Прем’єр-міністерки Юлії Свириденко та інших представників уряду, парламенту, Офісу Президента, громадськості, духовенства, військових і, звичайно, «Пласту», активною учасницею якого була Софія.
Здавалося б, що тут незвичайного? Президент вшановує пам’ять героя, останки якого Україна нарешті повернула. Насправді, в час війни вшанування на такому рівні – це безпрецедентний захід, що вимагає надзвичайних безпекових зусиль і свідчить про найвищий ступінь поваги держави до героя.
Відповідно – надзвичайно високою була й планка організації церемонії. Вона пройшла з дотриманням усіх військових почестей та ритуалів: військовий духовий оркестр, почесна варта.
Володимир Зеленський
Володимир Зеленський під час церемонії наголосив на важливості збереження історичної пам’яті і шани до легендарних постатей, які через різні обставини були поховані за межами України. Він акцентував на тому, що слова «повага до українських героїв» нарешті мають звучати повноцінно, а останки тисяч гідних українців – зрештою повернутися додому, в Україну, і бути належно вшанованими.
До речі, Президент підтвердив, що наступними до України повернуть останки засновника ОУН Євгена Коновальця. «Ми вже почали роботу, щоб Євген Коновалець повернувся додому і багато інших таких українців», – сказав глава держави.
Заступниця керівника Офісу Президента Ірина Верещук, яка опікувалася перепохованням подружжя Мельників, повідомила, що дозвіл на перепоховання Євгена Коновальця вже є.
Тим часом голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров зазначив, що нині відомо про понад 11 тис. українців, які поховані за кордоном. «Це діячі, які боролися за українську державу. На сайті Українського інституту національної пам’яті ми їх постійно додаємо, шукаємо, будемо ще шукати», – запевнив Алфьоров.
Олександр Алфьоров
Зі свого боку Верещук розповіла, що повертатимуть не лише борців за незалежність ХХ ст., а й інших часів, зокрема Козаччини й навіть Київської Русі. «Чи ви знаєте, де похований Ярослав Мудрий?» – запитала вона у журналістів. На наше припущення, що у Софії Київській, пані Ірина загадково усміхнулася. Водночас Алфьоров нагадав, що останки, наприклад, гетьмана Петра Дорошенка – у Росії.
Ірина Верещук
Щоб дійсно гідно вшанувати пам’ять героїв, звісно, потрібен Національний пантеон. Зеленський у своїй промові нагадав, що дискусії про необхідність його створення точаться ще з 2019 року.
Верещук зауважила, що нині триває робота над відповідним законопроєктом. «У нас зараз в планах – ухвалення закону про Пантеон, який визначить рамки, основні критерії, хто може бути похований, після якого року, після якого віку – це все буде прописане в законі. Ця рамка дасть можливість Кабінету міністрів приймати, відповідно, нормативні правові акти. Постановами буде прийматися рішення по кожному видатному українцю чи українці», – зазначила Верещук.
Тож якщо такий закон буде ухвалено, останки українських видатних особистостей будуть перепоховані ще раз – тоді вже у Пантеоні. Тому перепоховання Андрія Мельника та його дружини Софії може бути не останнім. Це підтверджує й історик Вахтанг Кіпіані. «Повернення додому полковника українського війська, провідника ОУН Андрія Мельника відбулося. Дякую всім причетним з влади та громадського сектору, хто зробив це. Поки місце спочинку на Національному військовому меморіальному кладовищі, а згодом – у Національному Пантеоні», – написав він після церемонії у Фейсбуці.
Попри розбіжності в тому, коли і де має з’явитися Пантеон, ні в кого немає сумнівів у його необхідності і важливості для української держави. Тому що Національний пантеон героїв – це місце, де до історії народу, його культури можна фізично доторкнутися. Не дарма, Росія вже била по пам’ятнику Степану Бандері у Львові, не дарма зруйновано музей Григорія Сковороди на Харківщині та багато інших об’єктів, в яких «жила» наша культура та історія. Адже ця війна є у тому числі війною за історію та ідентичність. Український Пантеон героїв, який би починався, приміром, від князя Володимира, точно б зруйнував російські історичні наративи і спростував би міф про древню імперію. Тому російські пропагандисти стільки уваги приділять саме історичним моментам.
Заступник голови Координаційного штабу Андрій Юсов, відповідаючи на моє запитання, чи будуть повертати останки голови проводу ОУН Степана Бандери, запевнив, що ця робота ведеться без огляду на російську пропаганду. «Це будуть українські рішення, прийняті в Україні з урахуванням українських національних інтересів. На російську пропаганду зважати точно не будуть», – акцентував Юсов.
Андрій Юсов
Поки складно сказати, наскільки успішним буде процес ухвалення закону про Національний пантеон героїв, як оперативно, і, сподіватимемося, без скандалів під цей проєкт знайдуть гідне місце у столиці, але важливо, що ці визначальні для держави питання почали порушувати, а процес перепоховань героїв перейшов з дискусійної площини у практичну.
Тетяна ПАСОВА
Фото: Євген Котенко
Джерело: www.ukrinform.ua