Темпи просування російських військ сповільнились / Фото Getty Images
Імовірно, російському керівництву надається спотворена інформація про обстановку на українському фронті. Це може призводити до того, що президент Путін отримує завищені дані про нібито досягнення його армії, зокрема щодо контролю над певними населеними пунктами у Запорізькій області.
Таку думку висловили в Інституті вивчення війни (ISW) у своєму новому аналітичному матеріалі.
Чому Путін вірить в успіхи російської армії?
У звітах для Путіна російські представники відзначили як захоплені населені пункти на Запоріжжі, хоча до деяких з них війська окупантів навіть не наблизилися. Серед “звільнених” фігурує навіть легендарна Мала Токмачка.
Таким чином, російський лідер переконаний, що його армія демонструє реальні успіхи на полі бою, вважаючи їх значно вагомішими, ніж вони є насправді.
Читайте більше перевірених новин Додайте 24 Канал у вибрані джерела в Google Додати
Вище командування російської армії навмисно передає таке спотворене та неправдиве уявлення про ситуацію.
Зокрема, один з українських OSINT-аналітиків оприлюднив карту російського міністерства оборони від 9 квітня. На ній зображена версія лінії фронту, яку представляє російська сторона, на заході Запорізької області, тобто на Оріхівському напрямку. Аналітики ISW вважають цю карту достовірною.
На цій карті російські генерали позначили низку населених пунктів Запорізької області як окуповані Росією. Це, зокрема, Приморське, Степногірськ, Річне, Веселянка, Запорожець, Запасне, Малі Щербаки та Щербаки. Також до числа захоплених територій віднесено частину Оріхова, а також Новоданилівку, Малу Токмачку та Білогір’я.
ISW висловлює припущення, що заяви російського командування щодо просування на Запоріжжі можуть бути завищеними. Фахівці звернули увагу на те, що ще 21 квітня Валерій Герасимов повідомляв про нібито захоплення Веселянки та просування до Запорожця, хоча ці дані викликають сумніви.
Станом на 9 квітня ISW не виявило доказів входження російських військ або їхнього просування до Оріхова, Річного, Веселянки, Запорожця чи Запасного. Станом на 9 квітня ISW виявила докази проникнення або просування російських військ, але не їхнього захоплення, до Приморського, Степногірська, Малих Щербаків, Щербаків, Новоданилівки, Малої Токмачки та Білогір’я,
– спростували аналітики російські заяви.
Станом на 28 травня аналітики також не виявили свідчень присутності російських військ у Річному, Веселянці або Запасне, а також їхнього проникнення чи просування до Оріхова.
Згідно з офіційними даними, росіяни знаходяться щонайменше за три кілометри від Оріхова.
Росіяни брешуть про свої просування вже не вперше
Аналітики зазначили, що російське командування також завищувало свої досягнення в районі Куп’янська з кінця літа 2025 року. В ISW вважають, що Росія систематично спотворює “геометрію поля бою” на найвищому рівні.
Представники російського командування та керівництва, включаючи Герасимова та самого Путіна, неодноразово надавали неправдиву інформацію про ситуацію на Куп’янському напрямку.
Наприкінці серпня Герасимов доповідав про нібито захоплення росіянами половини Куп’янська, тоді як вже у жовтні Путін заявляв про контроль над більшою частиною міста. Пізніше російське командування почало говорити про “оточення” 5 тисяч українських військових у Куп’янську та поблизу річки Оскіл.
Наприкінці листопада Герасимов заявив про повне захоплення Куп’янська. Водночас Путін говорив про “оточення” 3,5 тисяч українських солдатів на березі Осколу.
У грудні 2025 року та січні 2026 року Герасимов та командувач Західного угруповання військ Росії, генерал-полковник Сергій Кузовльов, звітували про нібито “звільнення” населених пунктів поблизу Куп’янська. У квітні також з’явилися заяви про “знищення” українських сил на східному березі річки Оскіл, хоча про їхнє “оточення” повідомлялося за пів року до цього.
Цікаво, що навіть російські пропагандистські воєнкори неодноразово висловлювали критику на адресу російського командування за неправдиву інформацію щодо ситуації навколо Куп’янська.
Поки російські генерали вигадували нові “успіхи” на фронті, Сили оборони переважно звільнили Куп’янськ та провели зачистку, ліквідувавши залишки російських загарбників. Ці дані мають офіційне підтвердження, в тому числі і від аналітиків ISW.
Серед російських пропагандистів почали лунати висловлювання невдоволення через перебільшення успіхів армії Росії, оскільки це призводить до нових втрат серед військових. В ISW вважають, що російське командування може вимагати активізації наступальних дій, щоб підтвердити заявлені на картах “досягнення”.
Диктатор вірить, що скоро “дотисне” Україну
Окрім реакції російських “воєнкорів”, в ISW відзначають ще один наслідок перебільшених звітів російського командування про “просування” на фронті. Такі доповіді можуть створювати у Путіна хибне враження, що поставлених цілей можна досягти у найближчій або середньостроковій перспективі, попри загальне зниження бойової ефективності Росії у 2026 році.
Видання Financial Times, посилаючись на власні джерела, повідомляло, що Путін переконаний, що російські війська можуть захопити всю Донецьку та Луганську області до осені 2026 року, після чого він має намір посилити свої територіальні вимоги.
В ISW підрахували, що від початку 2026 року і до середини травня російські війська на Донеччині просувалися зі швидкістю 2,63 квадратного кілометра на день. Порівняно з 2025 роком, темпи просування ворожих військ значно сповільнилися.
Незрозуміло, коли російські війська зможуть – якщо взагалі зможуть – захопити решту регіону за таких повільних темпів просування,
– підкреслюють аналітики.
Російське військове командування, можливо, намагається представити кращу картину просування Росії, щоб приховати справжнє зниження темпів наступу.
Російське військове командування, ймовірно, регулярно демонструє Путіну такі перебільшені карти, формуючи його хибне уявлення про лінію фронту та масштаби просування Росії, і, ймовірно, спонукаючи його висувати все більш нереалістичні вимоги,
– пояснили аналітики.
Зауважимо, за останню добу ситуація на фронті дещо змінилася. Українські сили мають успіхи на Великобурлуцькому та Олександрівському напрямках. Оборонці звільнили Одрадне та прилеглі території на Харківщині.
Водночас на Куп’янському, Боровському, Покровському, Новопавлівському та Добропільському напрямках російські загарбники не досягли значних успіхів.
Джерело: www.24tv.ua