Китайська космічна місія «Тяньвень-2» прямує до астероїда Камоаолева, який раніше припускали, що є фрагментом Місяця. Нове дослідження поставило під сумнів цю гіпотезу та висунуло альтернативну версію походження космічного об’єкта.
Китай прямує за астероїдом / © Unsplash
Китайська місія «Тяньвень-2» націлена на астероїд, який, ймовірно, не є місячним уламком. Китай готується здійснити забір зразка з невеликого навколоземного астероїда, який значна частина наукової спільноти вважала уламком Місяця.
Основна теорія пов’язувала цей об’єкт із кратером на зворотному боці Місяця, звідки, як припускалося, стародавній удар міг викинути його частину в космос. Однак нове дослідження ставить цю ідею під сумнів. Про це повідомляє Earth.com.
Китайська місія: потенційні вигоди
Науковці стверджують, що специфічний червонуватий відтінок астероїда можна відтворити в лабораторних умовах, не використовуючи місячні матеріали.
Об’єктом інтересу для Китаю є навколоземний астероїд Камоаолева. Це об’єкт типу квазісупутника, який обертається навколо Сонця, залишаючись відносно близько до Землі.
Його розмір становить менш як 100 метрів у діаметрі, і він здійснює повний оберт навколо своєї осі за 28 хвилин. Китай планує запустити місію з доставки зразків «Тяньвень-2» у травні 2025 року. Зараз космічний апарат наближається до астероїда з метою збору матеріалу та його доставки на Землю до кінця 2027 року.
Попередні аналізи астероїда асоціювали його з місячними зразками. Це дозволяло дослідникам висувати припущення щодо його місячного походження.
Ян Лі, планетолог з Інституту геохімії Китайської академії наук, очолив команду, яка досліджувала відбите від астероїда світло.
Кожен мінерал залишає унікальний відбиток у спектрі відбитого світла. Аналізуючи ці характеристики, вчені можуть визначати склад і кількісний вміст мінералів. Команда Лі переглянула дані про відбите світло астероїда та виявила характерне зменшення інтенсивності випромінювання в певному діапазоні спектра.
Дослідники дійшли висновку, що ці показники більше відповідають LL-хондритам — поширеному класу кам’янистих метеоритів із низьким вмістом заліза, ніж місячним породам. Однак колір астероїда був значно червонішим.
Наступним кроком науковці взяли зразок хондриту LL, подрібнили його до дрібного порошку та обробили його високочастотним лазерним випромінюванням. Лазер імітував умови космічного вивітрювання. Після цієї обробки порошок суттєво змінився: світлі частинки потемніли, а їхня яскравість зменшилася приблизно до чверті від початкового рівня.
Колір став настільки ж червоним, як у астероїда Камоаолева. Цей експеримент ставить під сумнів однозначне місячне походження об’єкта. У космосі також виявлено низку подібних силікатно-багатих астероїдів.
Однак, якщо астероїд не походить з Місяця, має існувати інше джерело його формування. Дослідники провели моделювання можливого походження цієї загадкової породи. Симуляції показали, що з імовірністю 70-80% об’єкт міг походити з внутрішньої частини головного поясу астероїдів, зокрема з сімейства Флора, і був викинутий на траєкторію, що перетинається з Землею. Втім, версія про місячне походження остаточно не виключається.
Після повернення зразків астероїда на Землю науковці зможуть точно встановити його походження — чи то місячне, чи астероїдне.
Китай: актуальні новини
Варто згадати, що китайські науковці вперше у світі відправили на орбітальну станцію «Тяньгун» штучні людські ембріони, створені зі стовбурових клітин. Мета експерименту — дослідити вплив мікрогравітації на ранні стадії розвитку клітин та потенціал розмноження людини в умовах космосу.
Моделі ембріонів, які за структурою імітують справжні, але не здатні до повноцінного розвитку, протягом п’яти днів перебували на орбіті, після чого їх заморозили для подальшого аналізу на Землі.
Разом із ними вантажний корабель «Тяньчжоу-10» доставив на станцію ембріони мишей, зародки риб даніо-реріо та понад 6 тонн необхідного обладнання та припасів для екіпажу.
Для дослідження було відібрано два типи штучних ембріонів: модель, що відповідає періоду імплантації (прикріплення до стінки матки), та модель періоду гаструляції, коли формуються основи майбутніх органів та визначається вісь тіла.
Порівняння зразків, досліджених на орбіті, із земними аналогами допоможе вченим оцінити ризики, пов’язані з майбутнім тривалим перебуванням людства за межами Землі, та забезпечити нормальний розвиток потомства в космічних умовах.
Коментарі Сортувати: Нові Старі Популярні Надіслати