Якою має бути мобілізація / GettyImage
Мобілізація залишається одним із найскладніших питань для українського суспільства. Водночас потреба в поповненні війська нікуди не зникає, адже війна триває вже четвертий рік і потребує постійної ротації особового складу.
Журналіст, сержант ЗСУ Павло Казарін в ефірі 24 Каналу пояснив, що дискусії навколо мобілізації триватимуть до завершення війни. Водночас, на його думку, держава може суттєво знизити напругу навколо найбільш болючих питань.
Добровольців недостатньо для великої війни
Поява контрактів із чітко визначеним терміном служби може допомогти частині людей ухвалити рішення про вступ до війська. Особливо тим, хто раніше вагався через невизначеність щодо того, коли зможе повернутися до родини. Однак це не скасовує головної реальності війни: армію неможливо комплектувати лише добровольцями.
Жодна велика війна не виграється лише за рахунок добровольців. Кожна велика війна завжди супроводжується примусовою мобілізацією,
– наголосив Казарін.
Не покладайтесь на випадок у стрічці Додайте 24 Канал у вибрані в Google Додати
Він зауважив, що проблема полягає не в самій необхідності мобілізації, а в тому, як вона відбувається. Людина, яка потрапляє до війська, має пройти цей шлях у зрозумілих і гідних умовах – від проходження військово-лікарської комісії до навчального центру та подальшої служби.
Примусова мобілізація не повинна супроводжуватись якимись знущаннями над честю та гідністю людини. Людину весь цей час треба нормально годувати, нормально обліковувати стан її здоров’я. У нормальних умовах вона повинна чекати поїздки в навчальний центр,
– пояснив сержант ЗСУ.
На його думку, якісне медичне обстеження, належні умови на розподільчих пунктах і нормальне ставлення до мобілізованих здатні знизити суспільне напруження навколо цього процесу. Водночас сам факт мобілізації залишатиметься складною темою до завершення війни.
Як можна зменшити напругу навколо мобілізації?
Однією з причин конфліктів навколо мобілізації залишається те, що багато людей ігнорують повістки та не стають на військовий облік. У результаті держава змушена використовувати інші механізми оповіщення, які часто викликають найбільше суспільних дискусій.
Якби люди приходили по повістках, ніхто нікого б на вулиці не хапав,
– зазначив Казарін.
На його думку, держава могла б зробити систему більш прогнозованою та адресною. Наприклад, заздалегідь повідомляти людину про майбутній призов і водночас підвищувати відповідальність за ігнорування законних вимог щодо військового обліку.
Можлива більш прозора адресна мобілізація, коли тебе попереджають, що за три місяці підійде твій термін, за два тижні підійде твій термін. Ми не позбудемось дискусії навколо мобілізації до кінця війни, тому що всі, хто хотів воювати, вже воюють. Далі треба воювати руками тих, хто звик до цивільного життя і не хотів нічого змінювати,
– пояснив військовий.
Він вважає, що саме такі зміни здатні зменшити частину негативу навколо мобілізації.
Військовий пояснив чому добровольців для великої війни недостатньо: дивіться відео
Повністю прибрати дискусії не вийде, але якісна робота ВЛК, належні умови для людей і прозорі правила допоможуть прибрати найбільш болючі проблеми.
Що змінюється з мобілізацією, відстрочками й бронюванням у червні 2026 року?
У червні 2026 року в Україні продовжують діяти воєнний стан і мобілізація, а базові правила призову для більшості чоловіків 25 – 60 років не змінюються. Водночас у застосунку Резерв+ розширили перелік тих, хто може оформити відстрочку онлайн: таку можливість додали для наукових працівників, а також окремих працівників закладів вищої, професійної та наукової сфери, якщо вони відповідають визначеним умовам і відображаються в освітніх реєстрах.
Командувач Нацгвардії Олександр Півненко заявив, що навіть після завершення активних бойових дій демобілізація не почнеться одразу. За його оцінкою, після зупинки боїв Україні знадобиться щонайменше рік стабілізаційного періоду, щоб перебудувати армію й систему оборони, і лише після цього можна буде говорити про повернення війська до мирного формату.
Під час мобілізаційних заходів працівники ТЦК не мають права затримувати людей або вилучати телефони без законних підстав. Адвокатка Юлія Антонюк наголосила, що такі повноваження мають лише правоохоронці у визначених законом випадках, а самі ТЦК є органами військового управління, а не правоохоронними структурами.
30 травня 2026 року Кабмін змінив правила бронювання військовозобов’язаних працівників. Зокрема, для підтвердження критичності підприємства встановили новий мінімальний зарплатний критерій – 25 941 гривня, а для підприємств на прифронтових територіях – 21 618 гривень. Також одного працівника тепер можна враховувати у квоті бронювання лише один раз, а чинні бронювання та статуси критично важливих підприємств зберігаються в межах перехідного періоду до 1 вересня 2026 року.
Джерело: www.24tv.ua