Які наслідки дефіциту пального для Криму / Ілюстрація / Скриншот відео з російських телеграм-каналів, фото з соцмереж / Колаж 24 Каналу
На півострові посилюється криза з пальним, оскільки Збройні сили України встановили вогневий контроль над сухопутним шляхом, яким Росія забезпечувала постачання ресурсів на окуповану територію. Це створює підґрунтя для економічного спаду в регіоні.
Які наслідки дефіциту бензину в Криму?
Як повідомив у коментарі 24 Каналу економіст Іван Ус, тимчасово окупований Крим не має самодостатності, тому потребує фінансової підтримки з державного бюджету Росії. Логістичні виклики, пов’язані з сухопутним коридором, погіршують економічні перспективи півострова.
Туризм у Криму зазнає значних збитків, оскільки відсутність пального у вільному продажу обмежує кількість охочих відвідати півострів.
Іван Ус,
кандидат економічних наук, головний консультант Національного інституту стратегічних досліджень
Основне джерело доходу Криму – це туристи. На цю галузь завдається надзвичайно сильний удар, адже відсутність пального на Кримському півострові для туристів означає, що вони, приїхавши, можуть мати проблеми з виїздом, оскільки для цього потрібен бензин в автівках.
Дефіцит пального також негативно впливає на доставку продуктів харчування та іншої продукції до Криму, оскільки це потребує автомобільного транспорту. У зв’язку з цим товари або не перевозяться, або їхня вартість суттєво зростає.
Не покладайтесь на випадок у стрічці Додайте 24 Канал у вибрані в Google Додати
Зростання цін, яке логічно виникне через подорожчання пального, відчують усі мешканці Криму,
– наголошує економіст.
Таким чином, перебої з пальним є лише частиною комплексу проблем, з якими стикається Росія під час організації життєзабезпечення окупованого Кримського півострова.
Оскільки повноцінної альтернативи сухопутному коридору не існує, експерт Іван Ус припускає ймовірність серйозних економічних труднощів у Криму. Водночас наслідки можуть бути відчутними й на інших окупованих територіях.
“Якщо немає зв’язку з материковою частиною (а зараз через дрони України, що контролюють трасу, його практично немає), серйозна економічна криза в Криму є можливою, але вона також може поширитися й на інші регіони. На непідконтрольних Україні територіях Херсонщини та Запоріжжя Росії надзвичайно складно забезпечувати економічний розвиток. Це перетворює їх на класичну “валізу без ручки”: активи начебто є, але керувати ними важко”, – зазначає Іван Ус.
Економіст вказує, що фізична неспроможність Росії організувати життя на окупованих територіях може вплинути на настрої навіть тих, хто прийняв нову владу.
Зверніть увагу! Доставлення ресурсів Кримським мостом не здійснюється через обмеження навантаження. Як альтернативу окупаційна влада використовує пороми, однак вони також можуть ставати мішенями для ударів ЗСУ й мають обмежену пропускну здатність.
На думку експерта з енергетики Володимира Омельченка, паливна криза в окупованому Криму є першим помітним проявом руйнування російської логістики на півострові та моделлю майбутнього логістичного виснаження.
За його оцінкою, орієнтовна добова потреба в пальному в Криму може становити 3 – 4 тисячі тонн на добу. З них близько 2,5 – 2,7 тисячі тонн припадає на цивільне споживання, а решта – на військові частини, окупаційну адміністрацію, силовиків тощо.
Нинішній дефіцит можна розцінювати не як випадковий збій, а як структурний розрив між потребою та доставкою. Якщо добова потреба становить 3 – 4 тисячі тонн, а реальне постачання падає хоча б удвічі, Крим щодня накопичує дефіцит 1,5 – 2 тисячі тонн пального. За тиждень це вже 10 – 14 тисяч тонн недопостачання. Для ізольованого півострова це критичний обсяг,
– підсумовує Володимир Омельченко.
Наразі окупаційна влада Криму вводить обмеження на продаж пального. За словами експерта, це свідчить про втрату контролю над ринком та брак фізичного ресурсу.
Наслідки дефіциту будуть посилюватися. Від черг на АЗС, “застрягання” на півострові та зростання вартості товарів до перебоїв з громадським транспортом, комунальними службами, агросектором та торгівлею. Разом із цим може зростати суспільне невдоволення.
Що відомо про дефіцит пального в Криму?
Великі черги на АЗС через брак пального в Криму фіксувалися ще в травні. Через нестачу ресурсу окупаційна влада почала запроваджувати обмеження на продаж. Зокрема, з 30 травня було заборонено купувати понад 20 літрів бензину на добу. Також впроваджували талони, за якими можна було отримати пальне, однак згодом скасували, оскільки їх швидко розкупили.
Натомість було створено систему продажу палива через персональні QR-коди, за якими доступні 20 літрів бензину на людину. Однак згенерувати його можна раз на 7 днів.
За даними Центру національного спротиву, у Криму спостерігаються ознаки дефіциту продовольчих товарів, зокрема, зникнення з полиць магазинів круп, борошна, цукру, солі та макаронних виробів.
Відомо, що в магазинах Севастополя запровадили обмеження на продаж деяких продуктів. Наприклад, у супермаркеті “Добрострой” в одні руки не продають більше ніж по три пляшки олії та пачки макаронних виробів.
Чому на півострові зростає дефіцит пального?
Бійці ГУР взяли під вогневий контроль логістику росіян між Кримом та Донецьком. Ділянки траси між тимчасово окупованими Бердянськом, Мелітополем та Джанкоєм перебувають у зоні ураження дронів української воєнної розвідки.
Завдяки цьому вдається руйнувати ворожу логістику. Бійці атакують російські бензовози, вантажівки та трали, які доставляють ресурси до окупованого Криму.
Джерело: www.24tv.ua