Скандал через позбавлення Зеленського ордена Білого орла / Колаж 24 Каналу, фото Getty Images
Відносини між Україною та Польщею загострилися через присвоєння підрозділу Сил спеціальних операцій почесного найменування на честь Героїв УПА. У відповідь на це, висловлюючи своє невдоволення, польський президент позбавив Володимира Зеленського ордена Білого орла.
- 1 Які деталі щодо позбавлення нагороди?
- 2 Що відбулося згодом?
- 3 Як відреагували в Україні?
- 4 Якою була реакція інших польських політиків на цю ситуацію?
- 5 Що зазначають експерти?
24 Канал надає повний огляд цього скандалу, включно з реакціями українських та польських посадовців.
Що відомо про позбавлення нагороди?
Володимир Зеленський отримав найвищу державну відзнаку Польщі — орден Білого Орла — 5 квітня 2023 року. Нагороду вручив тодішній президент Польщі Анджей Дуда під час візиту українського лідера до Варшави.
Однак, чинний президент Польщі Кароль Навроцький ухвалив рішення про позбавлення Зеленського цієї відзнаки. Він розкритикував рішення українського президента присвоїти одному з підрозділів ССО почесне найменування на честь Героїв УПА, назвавши це додатковим підґрунтям для російської пропаганди.
24 Канал – у WhatsApp Підпишіться, щоб не загубити і читати перевірені новини Додати
8 червня відбулося засідання капітули ордена в Польщі, де розглядалося питання щодо нагороди. Навроцькому було передано висновок для прийняття остаточного рішення.
Згодом польські медіа повідомили, що в оточенні польського президента обговорювали можливість призупинення рішення на кілька днів, щоб надати Україні шанс відреагувати на ситуацію.
Ключовою умовою, яка могла б вплинути на рішення Навроцького, у Варшаві вважали зміну назви згаданого підрозділу.
Попри це, 19 червня президент Польщі таки позбавив Володимира Зеленського ордена Білого Орла.
Існують межі в польсько-українських взаєминах, які не можна переступати… Ми не можемо забувати свою історію. Ми не можемо відмовлятися від своєї пам’яті та від гідності наших жертв. Саме так ми бачимо свій обов’язок перед тими, хто вже не може говорити за себе. Саме так ми розуміємо цінність Ордена Білого Орла,
– підкреслив Навроцький.
Водночас він зазначив, що це рішення “не спрямоване проти українського народу і не означає зміни стратегічного курсу політики безпеки Польщі”. Також, за його словами, польська підтримка України у боротьбі з Росією залишається незмінною.
Що сталося потім?
Після оголошення рішення Навроцького щодо Зеленського, низка українських посадовців також заявили про відмову від своїх польських нагород.
Зокрема, очільник МЗС України Андрій Сибіга повідомив, що не бачить можливості зберігати високу державну нагороду Республіки Польща — Командорський хрест із зіркою Ордена “За заслуги перед Польщею”, яку він отримав у жовтні 2022 року. Він планує повернути її Польщі найближчим часом.
Сибіга назвав рішення про позбавлення президента України ордена Білого орла “стратегічною помилкою”, яка принесе користь лише Москві.
Нам прикро, що емоції запанували у Варшаві та спонукали польських політиків до невиправданих, імпульсивних та зневажливих кроків, спрямованих не стільки проти Президента Зеленського, скільки проти самої Української держави. Справа не в орденах, а в ставленні. Ми завжди дотримувалися принципу взаємної поваги — навіть коли обговорюємо складні та проблемні теми. Це означає, що ми поважаємо рішення одне одного, навіть якщо не погоджуємося з ними. Як то кажуть, “погоджуємося не погоджуватися”. Ми ніколи не прагнули до цього конфлікту. Натомість, протягом півтора року активно працювали над вирішенням суперечностей, деполітизацією історичних питань, розблокуванням фахової, наукової роботи, пошуково-ексгумаційних робіт та перепоховань на запит польської сторони, а також відновленням роботи Конгресу істориків,
– написав він.
Глава МЗС також наголосив, що жоден президент іншої держави не буде нав’язувати Україні свою версію історії.
Керівник Офісу Президента Кирило Буданов також заявив про відмову від Золотого офіцерського хреста ордена “За заслуги перед Польщею”, яким його було нагороджено польським президентом у 2025 році.
Він охарактеризував рішення Польщі як “недружній крок” і зазначив, що Україна дасть свою оцінку цій події, продовжуючи при цьому захищати всю Європу, включно з поляками.
Безперечно, це подарунок для московського агресора, який він неодмінно використає проти обох наших країн. Народи наші мають давні стосунки та різні сторінки історії — як героїчні, так і трагічні. Однак це має бути приводом для глибокого осмислення, а не для грубих політичних спекуляцій. Україна не диктує жодному іншому народові, як йому вивчати власну історію. Отже, ми також залишаємо за собою справедливе право на власну національну пам’ять та гідність,
– написав Буданов.
Яка реагували в Україні?
Міністерство закордонних справ України закликало шукати шляхи до взаєморозуміння та не давати можливості російській пропаганді дестабілізувати відносини між країнами.
За останній час було проведено низку пошуково-ексгумаційних робіт та перепоховань з дотриманням християнських традицій. Навіть попри поточне загострення, тривають роботи з пошуку на території колишнього села Гута-Пеняцька на Львівщині.
Звісно, ми усвідомлюємо, що зараз спостерігається загострення. Знову виник контекст історичних дискусій. Однак хочу звернути увагу, що за останні півтора року було здійснено колосальну роботу для досягнення порозуміння навіть щодо найскладніших питань минулого. Цю роботу розблокували міністр Андрій Сибіга та Радослав Сікорський ще наприкінці 2024 року,
– зауважив Тихий.
Ексміністр закордонних справ Кулеба, після оприлюднення рішення, зазначив:
Ти б’єш не тих, Навроцький. Рейтинги та ненависть до українців засліплюють очі, якими слід бачити справжню загрозу для Польщі. Але воює з нею Україна, а не президент Навроцький. Українці, зберігаймо спокій. Усьому свій час.
Центр протидії дезінформації при Раді національної безпеки та оборони України оперативно відреагував.
Керівник Центру протидії дезінформації Коваленко відзначив, що використання історичних травм у внутрішньополітичних цілях свідчить радше про слабкість позиції, ніж про принциповість.
“Шкода, що подібної принциповості не було виявлено стосовно Смоленської трагедії. Час все розставить по своїх місцях”, – додав він.
Раніше мер Львова Садовий зазначав, що Володимир Зеленський, приймаючи найвищу державну нагороду Польщі від Анджея Дуди, заявив, що приймає її від імені українського народу та українського війська.
Буде цікаво спостерігати, як пан Навроцький вирушить забирати цю нагороду в українських військових. Наразі, наскільки відомо, він не наважувався перетинати український кордон. Війна виявляє всіх: і тих, хто безпосередньо бере участь у ній, і тих, хто спостерігає збоку,
– написав Садовий.
Він наголосив, що Україна завжди пам’ятатиме “неймовірний порив польського народу” та його допомогу з перших днів повномасштабної війни. Поляки також є серед загиблих від рук Росії.
Дії Навроцького також залишаться в пам’яті.
“Хіба що вистачить мудрості припинити чіплятися до назв українських військових частин і зосередитися на підтримці війська, яке тримає найбільший фронт у Європі з часів Другої світової війни та власною кров’ю виборює для всього цивілізованого світу час на підготовку до непростих викликів майбутнього”, – підсумував Садовий.
Як реагували інші польські політики на скандал?
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск раніше закликав обидві сторони зберігати спокій та утриматися від “ескалації”.
Якщо ми будемо сваритися через минуле, майбутнє виграє хтось інший. Президент України має нарешті це усвідомити. Як і поляки. Поки не пізно,
– писав він у соцмережі Х.
19 червня, після оголошення рішення, він додав:
Конфлікт між Польщею та Україною тішить Путіна і шокує наших союзників. Завдання президентів Зеленського та Навроцького — пом’якшувати емоції, а не розпалювати напруженість. Лінія фронту проходить в іншому місці.
У той же час, Марцін Пшидач, голова Бюро міжнародної політики, заявив, що Зеленський мав би зателефонувати Каролю Навроцькому та попросити вибачення.
На його думку, рішення Зеленського могло бути пов’язане із запланованими виборами в Україні та бажанням українського президента сформувати власний політичний наратив, а також “розділити польську політичну сцену”.
На тлі скандалу Пшидач навіть припустив, що “певні елементи допомоги” Україні можуть бути змінені, тобто зменшені. Він також запропонував повернутися до законопроєкту Навроцького щодо покарання за “пропаганду бандерівщини”, який не був підтриманий Сеймом у 2025 році.
Рішення української сторони про надання військовим підрозділам звання “Героїв УПА”, по суті — бандитів під прапором УПА, є неприйнятним у Польщі. Це викликало загальне обурення. Звідси й анонс конкретних кроків з боку пана президента,
– зазначив він.
Експрезидент Анджей Дуда, який вручав нагороду, заявив, що це було “за інших обставин та у інший час”.
Він додав, що відтоді змінилися як ситуація, так і поведінка українського лідера.
Звісно, президент (Навроцький – 24 Канал) вислухає думку капітули й, безсумнівно, приймаючи рішення, врахує всі обставини та факти. А вони різні – не всі пам’ятаються, не всі широко відомі й не всі помітні в нинішній атмосфері,
– зазначав раніше Дуда.
Радослав Сікорський, у свою чергу, запропонував розпочати позбавлення ордена Білого Орла не з президента України. Міністр закордонних справ Польщі навів приклади, коли нагороду вручали одіозним історичним постатям. Серед них – російська імператриця Катерина II, фашистський диктатор Королівства Італія (1922-1943) Беніто Муссоліні та польський політик, міністр оборони (2015-2018) Антоній Мацеревич.
Колишній глава Міністерства закордонних справ Польщі Яцек Чапутович зазначив, що дії Навроцького негативно впливають на міжнародний імідж Польщі та шкодять її народу.
Що кажуть експерти?
Кандидат політичних наук, директор Східноєвропейської ради Антон Найчук у ексклюзивній колонці для 24 Каналу зауважив, що тема історії України знову стала об’єктом політизації, яка буде посилюватися з наближенням парламентських виборів у Польщі восени 2027 року.
У цій ситуації виграє лише Росія. Агенти впливу російської пропаганди у Польщі вже активно використовують цю ситуацію для власних цілей. Зокрема, представники партії “Конфедерація корони польської” закликають припинити допомогу Україні, спираючись на традиційні російські наративи: “Україна втягує Польщу у війну, яка не потрібна полякам”.
Вадим Денисенко, керівник аналітичного центру “Ділова столиця”, виділив 5 причин скандалу. Однією з них є багаторічна кампанія “Волинська різанина”, започаткована ще за часів Януковича Вадимом Колісніченком. За останні 14 років ця тема вийшла за межі історичного дискурсу і стала одним із ключових наративів польського ресентименту.
Довідково: Ресентимент – це стан глибокої образи, заздрості та прихованої ворожості, що виникає через відчуття власного безсилля. Людина постійно подумки повертається до своїх невдач і звинувачує в них когось іншого.
Ще одна причина полягає в тому, що відносно невелика частина польського суспільства не бажає визнавати українців собі рівними.
Політолог Володимир Фесенко розповів 24 Каналу, що вся ця історія з присвоєнням почесного найменування “імені Героїв УПА” та Волинською трагедією може негативно вплинути на відносини України та Польщі. Важливо діяти мудро.
На його думку, ситуація довкола УПА та Волинської трагедії – лише привід для жорсткої критики України. Основна проблема полягає в негативному ставленні значної частини польського суспільства до українських мігрантів.
Засновник аналітичної платформи Resurgram Дмитро Корнієнко наголосив, що Україна проводить власну політику національної пам’яті. Для неї важливо мати власних героїв та історичні постаті. І це жодним чином не стосується Польщі.
Джерело: www.24tv.ua