Воєнна журналістика не повинна перетворюватися на журналістику особистих думок – Міноборони 11.07.2026 04:19 Укрінформ
Воєнна журналістика не має ставати платформою для висловлення особистих суджень; її головне завдання — фіксувати події, документувати злочини, збирати докази.
Про це заявила очільниця комунікаційного департаменту Міністерства оборони Марічка Байса під час дискусії в Укрінформі, присвяченої темі «Роль воєнних журналістів у документуванні воєнних злочинів та імплементації Протоколу Берклі в Україні».
«Військова журналістика не повинна перетворюватися на сферу особистих оцінок. Її першочергова місія — документування фактів, реєстрація злочинів, збір доказів та залишення максимально неупередженої інформації про події. Саме тому співпраця з офіційними джерелами — Міністерством оборони, Генеральним штабом та іншими — є надзвичайно важливою», — зазначила вона.
Адвокат юридичної компанії «Відсіч» Яна Бут підкреслила, що воєнні журналісти не виконують функцій слідчих, проте вони можуть забезпечити найважливіше — збереження первинної інформації про інцидент, яка згодом стане основою для кримінального провадження та досудового розслідування.
Байса наголосила на необхідності для журналістів постійно використовувати перевірені, офіційні джерела та верифікувати інформацію.
«Коли ми говоримо про журналістику воєнного часу, це правило виходить за межі професійного стандарту. Воно стає питанням, що стосується людських життів і, зокрема, національної безпеки. Кожен матеріал, кожне фото, кожне слово та кожна цитата можуть формувати міжнародне уявлення про Україну. Журналіст повинен чітко усвідомлювати не лише те, що він транслює, а й кому, коли і в якій формі він це робить», — заявила представниця МОУ.
За її словами, одне необережне формулювання чи непідтверджений факт може спровокувати паніку, заподіяти біль або навіть поставити під загрозу успішне проведення певної військової операції.
Байса зазначила, що у Канаді та США практично кожне відповідальне ЗМІ перед публікацією матеріалу запитує коментар у державних установ для підтвердження певної інформації.
«Вони усвідомлюють: якісна журналістика починається з перевірки фактів. Саме таким чином будується довіра між державою та суспільством, між державою та громадянином. Такий підхід мінімізує ризики розповсюдження дезінформації», — наголосила представниця МОУ.
Вона зауважила, що для противника достатньо однієї помилки, одного неперевіреного повідомлення або вирваного з контексту заголовка — і дезінформація миттєво поширюється як всередині країни, так і, особливо, за її межами.
Окремо Байса акцентувала на важливості висвітлення не лише втрат та загроз на фронті, а й більш позитивних подій, що відбуваються.
«Стійкість країни — це також важливий елемент безпеки. Сьогодні до позитивних подій можна віднести виграний кілометр на лінії фронту, якісну українську зброю, створену нашими виробниками, тощо», — пояснила очільниця комунікаційної команди Міноборони.
Війна, підкреслила вона, — це не лише події на полі бою. Це також люди, які виробляють озброєння, інженери, технічні фахівці та інші.
«А також це ветерани, які повернулися до роботи в цій сфері. І це міжнародні партнери, які здійснюють інвестиції. Про все це можна і потрібно говорити, адже це теж є частиною правди про Україну», — вважає Байса.
Зі свого боку, докторка юридичних наук, професорка, директорка юридичного інституту КНЕУ ім. Вадима Гетьмана Людмила Кожура підкреслила, що оперативність ніколи не повинна ставитися вище за достовірність, особливо в умовах війни.
Як повідомляв Укрінформ, Національна спілка журналістів України заявила, що головним правилом роботи журналістів зараз має бути гасло: «Не нашкодь».
Фото: Євген Котенко / Укрінформ
Більше наших фото можна придбати тут
Міноборони ЗМІ Журналіст Війна Війна з Росією
Джерело: www.ukrinform.ua