росія цієї весни розпочала свою найбільшу наступальну операцію з моменту початку повномасштабного вторгнення у 2022 році. Але за два місяці літа вона не змогла досягти своїх найамбітніших цілей: не відбулося ані великого російського прориву, ані загального колапсу української лінії фронту.
ВІДЕО ДНЯ
Минулого тижня Міністерство оборони Великої Британії заявило, що в травні і червні росія зазнавала втрат 1 262 і 1 162 особи на добу відповідно — це найвищі втрати за весь час конфлікту. Проте російські війська продовжують просуватися вперед, іноді з тривожною швидкістю, пише The Telegraph.
Український журналіст Юрій Бутусов б’є на сполох щодо «критичної ситуації» поблизу Покровська, де, за його словами, росіянам вдалося просунутися.
«До міста Мирноград 14 км, — написав він. — Якщо ворогу буде дозволено увійти в Мирноград, він отримає зону концентрації і накопичення, і зможе атакувати сам Покровськ. Покровсько-Мирноградська агломерація — остання ділянка оборони перед Дніпропетровською областю».
РЕКЛАМА
Український військовий блог Deep State повідомив, що «хаотичний відхід однієї з піхотних бригад» у тому ж районі призвів до майже повного оточення 31-ї окремої механізованої бригади біля села Прогрес.
«Найгіршого сценарію, ймовірно, вдалося уникнути, але він все ще знаходиться на негативній траєкторії, — сказав Майкл Коффман, старший науковий співробітник Фонду Карнегі, який нещодавно повернувся з дослідницької поїздки на лінію фронту. — Україна втрачатиме все більше території протягом наступних місяців».
РЕКЛАМА
На початку цієї кампанії лунали запаморочливі прогнози про російський бліцкриг аж до самого Києва. Зараз про це вже не йдеться. Але росія все ще має одну головну територіальну мету: захоплення всієї або більшої частини Донецької області. Якщо і коли розпочнуться мирні переговори — а росіяни явно сподіваються, що перемога Дональда Трампа в листопаді поставить їх у вигідне становище — вони намагатимуться втримати все, що вони займають, коли замовкнуть гармати. Якщо до того часу вони утримуватимуть решту міст Донбасу — Слов'янськ, Краматорськ, Покровськ — вони зможуть продати такий результат як перемогу у себе вдома.
План, до якого вдалися росіяни, має всі ознаки плану генерала валерія герасимова — численні зусилля по всьому фронту (іншими візитівками герасимова є величезні втрати та безглузде розпорошення зусиль, що заважає йому скористатися наявними можливостями). Основні напрямки включали: наступ через кордон з Бєлгородської області на північний схід від Харкова, щоб відтягнути українські резерви з Донбасу; наступ до річки Оскіл на південь від Куп'янська, щоб загрожувати Харкову з іншого напрямку; і два головні удари на південь, з Бахмута в напрямку містечка Часів Яр і з Авдіївки в напрямку Покровська.
РЕКЛАМА
Протягом останнього місяця між боями за Часів Яр і Покровськ розгорнулася допоміжна атака на Нью- Йорк і Торецьк. Також відбувається наступ на південь, спрямований на Курахове, яке є опорним пунктом українських позицій.
Штурм Харкова 10 травня був першим прямим транскордонним наступом такого масштабу з 2022 року і мав дві мети: створити буферну зону для запобігання українським ударам і рейдам у Білгородську область та відволікти українські резерви від основного фронту на Донбасі. Перше завдання явно провалилося. Зараз росіяни затиснуті в двох окремих районах навколо міста Вовчанськ.
«Ситуація така: росіяни обрали жорстоку тактику, дуже схожу на ту, яку вони використовували в Бахмуті: вони посилають багато людей, втрачають багато людей, водночас здобуваючи кілька метрів, пару вулиць в якихось селах і так далі, — каже Андрій Загороднюк, колишній міністр оборони України, який очолює Центр оборонних стратегій, що відстежує щоденний розвиток подій на полі бою. — По суті, це надзвичайно повільний рух, але він є. Ми працюємо над цим, ми намагаємося отримати певні можливості, щоб запобігти цьому в довгостроковій перспективі».
За словами Роба Лі, старшого наукового співробітника Інституту досліджень зовнішньої політики, американського аналітичного центру, наступ на Торецьк і Нью-Йорк, який розпочався близько місяця тому, збігся з рішенням української сторони замінити відносно сильну бригаду, яка утримувала цей район, на ослаблений підрозділ, який на той час перебував у Часів Ярі.
Цей етап війни також характеризується повільним пересуванням і дуже невеликими піхотними діями.
У російських атаках зараз часто беруть участь не більше шести-восьми чоловік, які намагаються пробратися через нічийну територію і закріпитися в окопі.
У квітні у США схвалили пакет військової допомоги, який було отримано з великим запізненням. Надходження цього пакету зменшило, але не ліквідувало російську перевагу в боєприпасах. Очікується, що винищувачі F-16 з'являться цього літа. Все це означає, що до зими домінування росії на полі бою, швидше за все, буде розмито. І у москви є свій головний біль — у росії зменшуються запаси бронетехніки.
Нещодавно росія також підвищила зарплату військовим добровольцям, що свідчить про те, що вона може зіткнутися з проблемами з набором до війська. Можливо, в якийсь момент їй доведеться знизити темпи своїх операцій.
Небезпеки наступних кількох місяців залишаються гострими. Головком Олександр Сирський визнав, що росіяни мають перевагу в техніці «1:2 або 1:3 на свою користь».
Коротше кажучи, йдеться у статті, російський наступ, ймовірно, триватиме щонайменше до вересня. Але битва за Донбас, якою б кривавою вона не була, може не стати вирішальним фактором у війні.
«Стає дедалі зрозуміліше, хто б не контролював наступні 20 км від Донецька, це не змінить стратегічної картини цієї війни, — сказав пан Коффман. — Виснаження, яке має значення, — це не виснаження військових ресурсів на фронті, а виснаження і шкода, завдана обома сторонами здатності одна одної вести війну».
Раніше повідомлялася думка аналітика про три сценарії завершення війни в Україні.