Дональд Трамп допустив можливість утілення в життя «спадщини» покійного сенатора Ліндсі Грема — підписання закону про «пекельні санкції» проти Росії та її союзників.
«Висока ймовірність, що закон буде ухвалено». Так Дональд Трамп висловився про потенційне підписання ним двопартійної законодавчої ініціативи щодо санкцій проти Росії, яку в засобах масової інформації часто називають «пекельною». Авторами цього документа є покійний сенатор-республіканець Ліндсі Грем, республіканець Роджер Вікер, а також демократи Річард Блюменталь і Джин Шахін. За словами Трампа, «це на честь Ліндсі — це була його справа».
Напередодні своєї раптової смерті, яка вже стала предметом конспірологічних теорій, сенатор Ліндсі Грем відвідав Київ. Там він, зокрема, заявив, що автори законопроєкту про санкції проти Росії досягли консенсусу з Білим домом, тому документ невдовзі стане законом. Грем додав, що проєкт закону надасть президентові США повноваження вводити мита та санкції проти країн, які закуповують російські енергоносії, тим самим підживлюючи війну проти України.
Нагадаємо, що законопроєкт про «пекельні санкції» проти Росії з’явився в Сенаті навесні 2025 року, коли адміністрація Трампа відновила контакти з Кремлем для припинення війни Росії проти України. Як стало зрозуміло пізніше — ціною територіальних поступок з боку України. Найбільш резонансною нормою документа є запровадження 500% тарифів на експорт з країн, які купують нафту та газ у Росії. Майже півтора року законопроєкт залишався без руху. Лише тепер, після узгодження з Білим домом, сенатори представили оновлену редакцію, яка має шанси потрапити на підпис Трампа.
Тож коли законопроєкт про «пекельні санкції» проти Росії може бути ухвалений Конгресом? І як це пов’язано зі свіжими заявами Трампа про швидке завершення війни? Читайте в матеріалі ТСН.ua.
Законопроєкт про «пекельні санкції» проти Росії — це не перший спільний проєкт сенаторів Ліндсі Грема та Річарда Блюменталя. У вересні 2022 року, за президентства Джо Байдена, вони внесли до Сенату проєкт про визнання Росії державою-спонсором тероризму. Однак його так і не розглянули. Адміністрація Байдена та Держдеп виступили категорично проти, оскільки це нібито могло поставити під загрозу найближчих союзників США, адже визнання державою-спонсором тероризму автоматично запускає вторинні санкції проти третіх країн або іноземних компаній, які продовжують бізнес з Росією.
Адміністрація Байдена, як відомо, припинила будь-які контакти з Кремлем. Однак на рішучі кроки проти Росії не наважувалася, проводячи політику контрольованої ескалації — не надавати Україні надмірної підтримки, щоб не провокувати Путіна. Адміністрація Трампа, навпаки, відновила контакти з Путіним, виводячи його з міжнародної ізоляції. На момент появи в Сенаті двопартійної законодавчої ініціативи про «пекельні санкції» проти Росії, спецпредставник Трампа Стів Віткофф уже тричі зустрічався з Путіним у Москві та Санкт-Петербурзі в березні-квітні.
Сенатори-демократи та республіканці, а після виборів 2024 року Республіканська партія отримала контроль над обома палатами Конгресу, намагалися хоч якось збалансувати спроби адміністрації Трампа будь-що домовитися з Путіним. Хоча публічно це подавалося як покарання країн, які отримують «криваві гроші», купуючи російські енергоносії. Зокрема, Ліндсі Грем називав цей законопроєкт «економічною протибункерною бомбою», яка вдарить по Китаю, Індії та Бразилії, що закуповують російську нафту. А в спільній заяві Грема та Блюменталя йшлося також про наступне:
«Ці санкції будуть введені, якщо Росія відмовиться брати участь у добросовісних переговорах щодо довгострокового миру з Україною або розпочне інші дії, включаючи військове вторгнення, які підриватимуть суверенітет України після мирних переговорів».
Росія, як бачимо, і не думала починати «добросовісні переговори». А чергова війна проти Ірану, яку США не можуть ні виграти, ні завершити, схоже, спонукала адміністрацію Трампа діяти інакше. На саміті НАТО в Анкарі, як відомо, Трамп пообіцяв надати Україні ліцензії на виробництво ракет-перехоплювачів для систем ППО Patriot. А через кілька днів після цього сенатор Ліндсі Грем оголосив про підтримку Білим домом двопартійної законодавчої ініціативи про «пекельні санкції» проти Росії.
Згодом сенатори представили оновлену редакцію проєкту, де експортні тарифи для друзів Путіна були знижені з 500% до 100%. Для країн, які імпортують менше 15% природного газу з Росії, пропонуються винятки. Це безпосередньо стосується Японії, Франції, Угорщини та Бельгії. Також законопроєкт передбачає запровадження санкцій проти російського тіньового флоту, фінансових установ, включно з Центральним банком РФ, та найбільших державних енергетичних проєктів, таких як «Ямал ЗПГ» (російський завод із виробництва зрідженого газу на півночі Тюменської області) та «Арктік ЗПГ» (завод на півночі Західного Сибіру, який вже перебуває під американськими санкціями з 2023 року).
За словами помічників сенаторів-співавторів законопроєкту, на яких посилається Reuters, п’ятіркою найбільших покупців російської сирої нафти є Китай, Індія, Словаччина, Угорщина та Азербайджан, а найбільшими імпортерами російського природного газу — Китай, Франція, Японія, Угорщина та Бельгія.
Щоправда, статистика щодо покупців російської нафти свідчить про наступні країни: Китай, Індія, Туреччина, Угорщина та Словаччина. Разом за перше півріччя 2026 року вони імпортували нафти приблизно на $52 млрд. Росії цього вистачає більш ніж на 4 місяці ведення війни. Також за ці кошти Україна могла б забезпечити себе більш ніж 10 тис. ракет-перехоплювачів для систем Patriot. Щодо покупців російського газу — це Китай, Японія, Франція, Бельгія та Іспанія. Разом за перші шість місяців 2026 року вони імпортували газу з Росії на $18 млрд, що еквівалентно вартості приблизно 3600 ракет-перехоплювачів для Patriot.
Нафтогазові доходи Росії — це основна стаття поповнення військового бюджету РФ. За інформацією The New York Times, Трамп готовий підтримати законопроєкт Грем-Блюменталь, якщо він гарантуватиме йому виключне право призупиняти або відмовлятися від запровадження санкцій — умову, яку він вважає критично важливою для переговорів з Росією. Ймовірно, саме з цим пов’язана «свіжа» заява Трампа про те, що Путін готовий укласти угоду про завершення війни, і це може статися незабаром. Можливо, як важіль тиску Трамп саме хоче використати законопроєкт про «пекельні санкції».
Його ухвалення стане першим випадком згоди Конгресу на застосування масштабних імпортних мит проти третіх країн як санкційного механізму. Правда, і про це теж варто зазначити, минулорічна спроба Трампа розв’язати торговельні війни майже з усіма країнами успіху не принесла. Особливо з Китаєм. ТСН.ua вже писав, як у жовтні 2025 року США знизили мита на китайські товари на 10% — з 57% до 47%, і відмовилися від запровадження 145% тарифів; Китай у відповідь на рік призупинив обмеження на експорт рідкоземельних елементів — ключових для оборонної галузі.
КНР контролює близько 70% їх видобутку та ще 90% переробки. Монопольна позиція Китаю на переробку рідкоземів зараз навіть більша, ніж будь-коли мала ОПЕК (Організація країн-експортерів нафти) щодо нафти.
Отже, навіть у разі ухвалення Конгресом і підписання Трампом законопроєкту про «пекельні санкції» проти Росії та друзів Путіна, дива чекати не варто. Хоча сенатори впевнені, що документ проголосують до серпневої перерви на Капітолійському пагорбі, вже зараз між законодавцями та Білим домом виникають нові суперечності. Зокрема, Трамп хоче додати до проєкту також Іран та «Хезболлу», на що в Сенаті дивляться не дуже прихильно.
«Це на честь Ліндсі. Це була його справа. Він хотів цього більше, ніж будь-чого іншого. І є дуже хороші шанси, що це буде зроблено (законопроєкт буде ухвалений», — також заявив Дональд Трамп.
Коментарі Сортувати: Нові Старі Популярні Надіслати