Інтенсивні обстріли України можуть бути елементом стратегії Кремля, спрямованої на відтермінування чергової мобілізації та чинення тиску на Захід.
Путін відкладає нову мобілізацію / © Associated Press
Масштабні ракетні атаки на Україну можуть бути не тільки спробою виснажити українську протиповітряну оборону, а й способом відкласти ухвалення рішення про нову хвилю мобілізації в Росії.
Такого висновку дійшов оглядач TVP World Стюарт Дауелл у своєму аналітичному матеріалі на tvpworld.
Автор зазначає, що Володимир Путін постав перед найскладнішим стратегічним вибором з 2022 року — або оголосити чергову мобілізацію, або спробувати компенсувати проблеми на фронті посиленням повітряних атак.
Ракетні удари як засіб виграти час
У неділю Росія протягом кількох годин атакувала Київ десятками балістичних та гіперзвукових ракет, зокрема «Іскандерами-М» та «Цирконами», а також понад сотнею безпілотників.
На думку автора, це демонструє нинішню особливість війни: хоча темпи просування російських військ сповільнюються, Кремль все ще має перевагу у застосуванні балістичних ракет.
Саме ця перевага дозволяє Путіну відтермінувати політично непросте рішення про нову мобілізацію.
Росія втрачає темп наступу
У матеріалі наведено оцінки Центру стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS), згідно з якими Росія втратила стратегічну ініціативу.
За оцінками експертів, від лютого 2022 року російські втрати могли сягнути близько 1,4 млн осіб. А щомісячні втрати 2026-го оцінюються у 30-34 тис. військових. Темпи вербування становлять приблизно 27 тис. осіб на місяць.
Водночас Україна продовжує завдавати ударів по військових аеродромах, логістичних центрах, нафтопереробних заводах та інших об’єктах у тилу РФ.
Автор наголошує, що це не означає швидкої поразки Росії, проте її можливості змінювати ситуацію на фронті поступово скорочуються.
Чому балістичні ракети залишаються головною загрозою
У статті зазначається, що саме балістичні ракети нині є найбільшою перевагою Росії.
Такі ракети летять значно швидше за крилаті ракети та дрони, тому українська ППО має мінімум часу на реагування.
Крім того, Росія дедалі частіше застосовує комбіновані атаки: спочатку запускає дрони та хибні цілі, щоб виснажити систему ППО, а вже потім — балістичні ракети.
Автор нагадує, що найефективнішим засобом боротьби з ними залишаються комплекси Patriot, однак кількість ракет-перехоплювачів обмежена.
Кремль намагається вплинути на Захід
На думку Дауелла, масовані удари спрямовані не лише проти України. Вони також мають переконати західні країни, що Росія здатна безперервно завдавати ударів, а Україну неможливо повністю захистити. Ба більше, подальша підтримка Києва нібито лише збільшує ризики для Європи.
Чому Путін не поспішає з мобілізацією
Автор нагадує, що мобілізація восени 2022 року викликала значне невдоволення всередині Росії та спричинила масовий виїзд громадян за кордон.
Відтоді Кремль робить ставку на контрактників, великі одноразові виплати, вербування ув’язнених і найманців, намагаючись не залучати до війни мешканців великих міст.
Водночас, якщо втрати й надалі перевищуватимуть темпи набору, Кремлю доведеться повернутися до питання мобілізації.
У матеріалі зазначається, що повідомлення про можливу нову хвилю мобілізації після виборів до Держдуми РФ у вересні наразі офіційно не підтверджені.
На думку автора, якщо Путін все ж ухвалить таке рішення, це стане свідченням того, що ракетний тиск, прихована вербувальна кампанія та спроби залякати Захід не дали очікуваного результату.
Коментарі Сортувати: Нові Старі Популярні Надіслати