Трамп і Зеленський визнали: переговори про завершення війни уже розпочалися 05.02.2025 08:00 Укрінформ Але наразі без участі України та ЄС – лише між США та РФ. Як реагувати?
Схоже, переговорний процес по лінії Вашингтон-Москва уже розпочався. Наводимо дві заяви, які фактично це підтверджують.
Перша – президента США Дональда Трампа: «Не хочу розкривати подробиць, але ми вже ведемо дуже серйозні переговори з Росією, щоб завершити цю війну».
Друга – президента України Володимира Зеленського: «У них (США та РФ, – ред.) можуть бути свої відносини, але говорити про Україну без нас – це небезпечно для всіх».
Але ключове питання – які конкретно теми підіймаються на цих переговорах?
Попри те, що Трамп не захотів ділитися подробицями, мусимо віддати належне держсекретарю Марку Рубіо та спецпредставнику з питань України та РФ Кіту Келлогу. Завдяки публічним заявам обох цих панів існує хоч і не повне, однак розуміння: по-перше, що ймовірно обговорюється, а по-друге, що може стати потенційною вимогою до нашої держави. Наприклад, вибори. Ця тема, з посиланням на статтю агентства Reuters, де цитується Келлог, нині активно розганяється в інфопросторі. То що сказав Келлог? А сказав він те, що за умови досягнення угоди про припинення вогню з Росією «найближчими місяцями», Сполучені Штати хочуть, щоб Україна провела президентські Й парламентські вибори до кінця поточного року. Наскільки це взагалі реально? До цього питання ми ще повернемося.
Спершу переговори про Україну без України: як на все це, зокрема на заяви Рубіо-Келлога, слід реагувати Києву, не нариваючись при цьому на якісь образи з боку Вашингтону?
УКРАЇНА ВТРАЧАЄ ІНІЦІАТИВУ В ПЕРЕГОВОРАХ ЩОДО ЗАВЕРШЕННЯ ВІЙНИ, АЛЕ ПОВЕРНУТИ ЇЇ – РЕАЛЬНО
Дипломат Вадим Трюхан в коментарі Укрінформу зазначив, що ситуація суттєво змінилася: «Україна дещо втратила ініціативу у формуванні порядку денного щодо сценаріїв завершення війни. Натомість ми бачимо лише реакцію на події постфактум. Це тривожний сигнал, адже фактично порушено принцип "нічого про Україну без України"».
Ба більше, каже він, Білий дім веде переговори з Кремлем не лише без участі Києва, а й без залучення європейських партнерів.
«Останні заяви президента Зеленського про неприпустимість переговорів щодо України без її участі підтверджують очевидне: Вашингтон приховує справжній стан справ. На сьогодні жодних реальних переговорів із Києвом не ведеться. Натомість кулуарні перемовини відбуваються виключно між США та Росією, без залучення української сторони, – акцентує Трюхан. – Ця ситуація не лише загрожує безпеці України, а й може підірвати консенсус демократичного світу, який три роки будувався навколо принципу: українці самі визначають своє майбутнє. Вашингтон намагається нав’язати світові свою угоду з Москвою за принципом: «Ми з росіянами домовимося, а решта змушена буде прийняти це як факт»? Вкотре повторюю: це надзвичайно небезпечний момент. Україна втратила ініціативу.
І тепер головне завдання – повернути контроль над ситуацією. Але як?
На думку політичного експерта Вадима Денисенка, зараз для нас найкраще – йти у фарватері плану Трампа, окресливши свої червоні лінії, що є недопустимим для нас.
Наприклад, «червоною лінією» для нас є концепція «мир за будь-яку ціну». З такою концепцією Україна, попри бажання закінчити війну, не погодиться, адже вона не гарантує довготривалий мир, а лише буде стимулом для агресора розвивати свої загарбницькі амбіції. Тому, як висловився президент Зеленський в інтерв’ю Bloomberg, «мир має бути сильним і справедливим для того, щоб Путін не зміг повернутись, а він цього хоче».
Дещо іншу думку висловив політолог Тарас Загородній. За його словами, немає значення, що зараз публічно говорять Трамп, Рубіо, Келлог та інші щодо війни України та Росії.
«Вони будуть намагатися йти по найлегшому та зручному для себе шляху «поступитися повинні обидва». На першому етапі це цілком прийнятна позиція для нас і не слід катати істерики. Бо навіть така позиція категорично не подобається Путіну», – вважає експерт.
Головне завдання для України зараз – це виробляти власну зброю та руйнувати нафто- та газогони Росії, промислові підприємства.
«Нафтогони та газогони – це те, що зв'язує Росію в єдиний економічний простір. Його розпад – це загроза цілісності Росії, чого США хочуть уникнути. Наша завдання довбати, довбати, довбати, щоб США самі почали просити цього не робити. Тоді ми вже будемо ставити запитання: «А що нам за це буде?». Це створення власного важеля тиску на перемовинах», – каже Загородній.
Тоді розмови про те, що «обидві сторони повинні піти на поступки» м’яко перейдуть у розмови про графік виведення військ із території України.
«Тільки власна зброя та удари по Росії дозволяють нав’язувати свою волю всім, навіть США. Ніхто не зможе обговорювати «Україну без України», бо це не має сенсу та змусить США збільшувати допомогу нам», – додав політолог.
Загородній процитував слова Голди Меїр, озвучені ізраїльському уряду на закритому засіданні в 1973 році: «Нам багато чого пробачать. Єдине, чого не пробачать – це слабкість. Щойно нас зарахують до слабких – усе скінчено».
«Наша зброя робить нас суб’єктними та менеджерами перемовин», – наголосив Тарас Загородній.
Натомість Вадим Трюхан запропонував свій «рецепт» того, що має робити Україна в умовах нової геополітичної реальності.
По-перше, уникати конфронтації з Трампом та активізувати міжнародні контакти.
«Україні зараз не варто провокувати чи дратувати адміністрацію Трампа. Це не час для конфронтації. Натомість необхідно зосередитися на посиленні співпраці з європейськими партнерами, а також на поглибленні відносин із неєвропейськими союзниками – Південною Кореєю, Японією, Канадою, Австралією, – каже дипломат. – Київ має продемонструвати Вашингтону, що він не відмовиться від боротьби за незалежність. Це критично важливо, адже у риториці деяких представників команди Трампа вже проскакують натяки на можливість "здачі" України».
По-друге, президент Зеленський має представити оновлений план перемоги.
«Попередній мирний план із десяти пунктів, представлений у минулому році, вже не відповідає реальності. Він був орієнтований переважно на зовнішньополітичний аспект. Сьогодні необхідно оголосити новий національний план перемоги, який має включати: а) повну мобілізацію ресурсів держави для війни; б) переведення економіки на військові рейки без винятків; в) пріоритетне забезпечення армії всім необхідним».
Нарешті, по-третє, створення уряду національної єдності. На думку дипломата, зараз для цього найкращий час.
«Внутрішньополітичні конфлікти необхідно негайно припинити. Росія намагається розколоти Україну зсередини, відкриваючи «другий фронт» руками самих українців. Щоб цьому протистояти, Президент має ініціювати формування уряду національної єдності. До його складу повинні увійти як досвідчені політики, так і нові лідери, а також представники громадянського суспільства. Це стане потужним сигналом єдності та готовності країни вистояти перед викликами», – наголосив Вадим Трюхан. І додав, що зараз Україна не просто перебуває в критичному моменті – це момент істини: «Напівзаходи вже не працюють. Країна має швидко адаптуватися до зміненої геополітичної реальності після приходу Трампа. Запас міцності ще є, але його не можна витрачати марно – потрібен рішучий внутрішній перезапуск на ходу, без якого наша позиція на міжнародній арені може значно ослабнути».
ВИБОРИ В УКРАЇНІ: НЕМИНУЧЕ ВІДБУДУТЬСЯ, АЛЕ ТІЛЬКИ ПІСЛЯ ЗАВЕРШЕННЯ ВІЙНИ
На думку Володимира Фесенка, директора Центру політичних досліджень «Пента», перше, що потрібно мати на увазі у зв’язку із заявами Келлога про вибори, – це не політична вказівка, а просто думка, висловлена в інтерв'ю.
«Але раз він про це сказав, значить це комусь і чомусь потрібно», – додав політолог.
Друга важлива обставина. Келлог не сказав, що вибори в Україні обов’язково мають бути проведені до кінця року. Він прив’язав проведення виборів в Україні до домовленостей про припинення вогню і взагалі до переговорів про припинення вогню.
«І саме це має значення, а не просто побажання (чи вимога?) провести вибори в Україні. Добре, що Келлог розуміє, що в нас є закон, який забороняє проведення виборів під час війни, і що для проведення виборів необхідне припинення вогню. Але є ціла низка ризиків прив’язки виборів в Україні до переговорного процесу про завершення війни. І погано, що Келлог цього не враховує», – наголосив Фесенко.
Третя принципова обставина. Вибори в Україні (і президентські, і парламентські, й місцеві) неминуче відбудуться, щойно закінчиться війна.
«На підготовку до виборів знадобиться певний час (не менше 3−4 місяців, а загалом – не менше ніж пів року). Проблема не у відсутності виборів, а у продовженні війни», – підкреслив експерт.
На питання, чому знову піднімається тема виборів в Україні, Володимир Фесенко відповів: «Найпростіше пояснення – ця тема популярна у республіканців, особливо у прихильників Трампа. Ще 2023 року сенатор Ліндсі Грем висловився за проведення виборів в Україні навіть під час війни. Тоді це викликало в нашій країні сплеск емоцій і бурхливу дискусію про можливість виборів під час війни. Вивчення громадської думки показало, що абсолютна більшість українців проти виборів під час війни. З цією позицією публічно погодився і президент Зеленський».
У підсумку проведення президентських виборів в Україні було відкладено на період після завершення війни. Але у прихильників Трампа ця ідея залишається популярною: «І Кіт Келлог також говорить агентству Reuters, що «більшість демократичних країн проводять вибори під час війни». Твердження вельми спірне, але значимо, що генерал Келлог його озвучує».
Поза всяким сумнівом, тема виборів в Україні порушується у зв’язку з переговорами про закінчення війни в Україні, про що говорить і сам Келлог. Він, щоправда, не каже, що цю тему порушує Росія. Але в статті Reuters ця версія обговорюється, і небезпідставно.
«У мене немає сумнівів, що цю тему провокує Росія. І схоже, що американці не зовсім розуміють цю гру Кремля, раз ведуться на таку тему», – каже політолог.
Чи може тема виборів бути елементом тиску на Україну? Звичайно може, особливо з боку РФ, вважає Фесенко: «Враховуючи настрої в адміністрації Трампа, США також можуть долучитися до цього тиску. Тому нашим переговорникам треба враховувати цей сценарій і готуватися до нейтралізації провокацій з російського боку».
Які ризики можуть виникати у зв’язку з просуванням теми виборів в Україні з боку Кремля?
«По-перше, Кремль спробує нав’язати американцям тезу про нелегітимність української влади. Однак проведення виборів під час війни розколе українців і послабить наш опір російській агресії. Потенційно може виникнути і ризик політичної дестабілізації під час виборів або за їх підсумками. Враховуючи всі проблеми виборів під час війни, їх результати завжди можна поставити під сумнів. Зокрема це можуть зробити і в Кремлі, щоб продовжувати війну проти України. Тому в жодному разі не можна погоджуватися на проведення виборів під час війни, та ще й на вимогу Росії», – акцентує експерт.
По-друге, якщо вибори в Україні будуть предметом домовленостей з Росією, тоді Кремль із дуже високою ймовірністю вимагатиме участі в цих виборах проросійських політичних сил, зокрема й Медведчука.
«Можна уявити, яку реакцію це викличе в Україні. І навряд чи Україна погодиться. Своєю чергою Росія може використати цю відмову для звинувачень на адресу України, що Київ зриває мирні переговори. І це буде використовуватися для того, щоб спровокувати гострі протиріччя між США та Україною в процесі переговорів і підставити нас перед Трампом. І про цю пастку треба заздалегідь попереджати американських переговорників», – каже політолог.
По-третє, існує потенційний ризик у зв’язку з триетапним підходом американців до мирних переговорів (спершу домовленість про припинення вогню, потім вибори в Україні, а на третьому – «більш тривала угода»).
«Україну цілком влаштує просто угода про припинення вогню та обмін полонених. А ось Росія хоче укладення «більш тривалої угоди», де має намір примусити Україну до зобов’язань щодо визнання російського статусу над територіями, які РФ анексувала, до відмови від претензій на вступ до НАТО, до демілітаризації (скорочення ЗСУ в кілька разів) і «денацифікації». Природно, Україну такий підхід категорично не влаштовує. Щоправда, я дуже сумніваюся, що Кремль погодиться на «перемир’я» на час мирних переговорів. З 2014 року Путін завжди використовував воєнний тиск на переговорний процес», – нагадує Володимир Фесенко.
Тож, на його погляд, тема виборів не буде головною на мирних переговорах.
А це – політичний експерт Юрій Богданов: «Чи потрібні Україні вибори? Так, дуже потрібні. Не стільки для того, щоб змінити владу, а щоб перезавантажити систему політичних відносин. Цикл, який запустився в березні 2019, вже себе вичерпав. У нас так зазвичай і працює: 3-4 роки система працює, а потім починається розбалансування. Велика війна це все змістила, але і парламент, і виконавча гілка потребують оновлення».
Але довіра громадян і адекватних партнерів неможлива, якщо вибори відбуваються в умовах війни такої інтенсивності:
Можливість військовослужбовців обирати і бути обраним – важлива складова легітимності. Без стійкого перемирʼя військові, які точно мають отримати право не тільки обирати, але й обиратися своє право не реалізують.
Відтак заява Келлога та схожі меседжі від інших партнерів мають отримувати пряму і зрозумілу відповідь: спочатку завершення війни, фіксація сталого припинення вогню – потім вибори.
«Може за 3 місяці після фіксації припинення вогню, може за 6 – це вже питання якості гарантій. За усіх інших умов це будуть не вибори, а імітація», – стверджує Юрій Богданов.
А ще він називає «вигадкою з голови» заяву Келлога про країни, які проводять вибори під час війн: «Якщо війна була на їхній території – вибори не проводилися. Південна Корея 1952 не була демократією і Лі Син Ман намалював собі результат. США проводили вибори 1944, коли Рузвельт обрався на четвертий термін, ніякої війни на території США не було. А ось демократична Британія до 1945 року жила з парламентом, обраним у 1936-му».
Мирослав Ліскович. Київ
Переговори Путін США Трамп Україна Вибори ЗСУ Росія Україна проти Росії Війна Зеленський Війна з Росією
Источник: www.ukrinform.ua
