Дискутувати або сперечатися: як правильно говорити про розбіжності

Дискусія чи дебати? / Magnific. Ілюстративне фото

Нерідко мовні помилки виникають через те, що слова, які звучать подібно в різних мовах, мають відмінні значення. Саме така ситуація склалася зі словом “спорити”.

Іноді два схожі за звучанням слова мають зовсім різний зміст. Так трапилося зі словами “спорити” та “сперечатися”, які часто вживають помилково. Розглянемо їхню відмінність, посилаючись на джерело “Горох”.

“Спорити” чи “сперечатися” – як правильно українською?

Багато хто використовує вирази: “Не будемо спорити”, “Вони довго спорили”. Однак, згідно з нормами української літературної мови, у таких контекстах коректніше вживати слово сперечатися. У чому ж полягає відмінність?

Сперечатися – це означає обмінюватися протилежними поглядами, відстоювати власну позицію під час розмови чи обговорення, а також не поступатися перед кимось або чимось певними якостями чи властивостями; змагатися.

Вважається, що це слово походить з польської мови – sprzeczać się “сперечатися”, sprzeczka “суперечка, спір”.

Більше новин за менший час Підпишіться на 24 Канал у Telegram Додати

Наприклад:

Не дискутуй через дрібниці.
Ми довго обговорювали книжки.
Науковці розглядають цю теорію.

А що означає “спорити”? Згідно зі словниками, це дієслово має зовсім інше значення: відбуватися, здійснюватися успішно та швидко (про роботу, діяльність).

Наприклад:

Робота йде добре в умілих руках.
Бажаю успіху та щоб усе складалося вдало.
Праця ладналася, бо всі працювали злагоджено.

Тому вираз “не будемо спорити” є не зовсім доречним і краще його уникати в офіційному листуванні.

Плутанина виникла через подібність до російського дієслова “спорить” у значенні суперечки: “не спорь”.

Важливо! В українській мові існує чимало подібних впливів з російської, наприклад, “прострочений / протермінований” або “на протязі / протягом”. Ці варіанти навіть були зафіксовані у словниках радянських часів. Проте, сучасні мовознавці звертають увагу на такі помилки, підкреслюючи, що наша мова має власні автентичні відповідники.

Якщо ж йдеться про “спор” як парі, то українська мова пропонує власні відповідники: закластися, битися об заклад, піти на заклад.

Отже, запам’ятаємо:

сперечатися – висловлювати протилежні думки;
споритися – добре йти, складатися;
закластися, битися об заклад – зробити парі.

І ще одне пояснення з Етимологічного словника. Слово “сперечатися” походить від праслов’янського “przec” – заперечувати. Воно збереглося з дуже близьким звучанням у багатьох слов’янських мовах. В українській також – перечити: “не переч мені”.