Нещодавно «Українська правда» писала, що «зміна власників Овального кабінету викликала справжнє світове цунамі». На жаль, Трамп, схоже, сповнений рішучості продовжувати свої безрозсудні спроби спровокувати всесвітній безлад. Здається, він байдужий до того факту, що Америка, яку, як він стверджує, прагне відновити до величі, відмовляється від свого провідного статусу на світовій арені.
Тим часом лідер Кремля посилює напруженість і відверто залякує українців на тлі дискусій про припинення вогню, оскільки тепер він ще більше впевнений у своїй недоторканності.
Щодо України, то, незважаючи на повсюдні заяви політиків про те, що зараз невідповідний час для проведення виборчих кампаній, підготовка до таких заходів активно триває. Інтенсивність цих приготувань настільки помітна, що атмосфера вирує.
Про це та інше «ФАКТИ» поспілкувалися з керівником експертної групи Бюро аналізу політики, політологом, політтехнологом і публіцистом Віктором Бобиренком.
«У чому інтереси Зеленського? Щоб вибори пройшли дуже швидко».
— Вікторе, нещодавно в соцмережах з’явився коментар про те, що Зеленського все більше асоціюють не з серіалом «Слуга народу», а з мобілізацією, інфляцією, безробіттям і нескінченною війною, прогнозуючи, що надалі його імідж буде тільки погіршуватися. Водночас він визнаний тим, що відмовився капітулювати перед вимогами Кремля щодо України. Очевидно, що Зеленський має намір йти на другий термін. Зважаючи на неготовність нації до війни, чи є у нього шанси на перемогу?
ВІДЕО ДНЯ
— Треба обговорити технічні аспекти цього питання, зокрема чинну законодавчу базу, бо з цього й почнеться розмова. Нагадаю, що Виборчий кодекс набув чинності у грудні 2019 року. Це призвело до місцевих виборів у 2020 році, а парламентських і президентських не відбулося. Хоча президентські вибори теоретично можливі, парламентські – ні. Кодексом передбачено, що одна область є одним районом. Кожна партія має надати свій виборчий список у кожному регіоні, причому кандидати змагатимуться не лише з іншими партіями, а й із іншими членами списку. Такий підхід мав на меті забезпечити проходження до Ради більшої кількості регіональних політиків.
Зараз, коли чотири мільйони українців проживають за кордоном, ситуація ускладнилася. Таким чином, для проведення як президентських, так і парламентських виборів, можливо, за зміненою системою, необхідний політичний консенсус. В чому нюанс? Відповідно до закону, парламентські вибори можуть бути проведені в прискореному порядку за 60 днів, а президентські – за 90 днів. Проте всі політичні фракції віддають перевагу протилежній послідовності: спочатку президентські, потім парламентські, а потім місцеві.
РЕКЛАМА
— Їм це здається цілком логічним.
— Так, це було б прийнятно для всіх сторін.
Місцеві вибори заплановані на жовтень цього року. Природно, кожен політичний суб’єкт прагне впливати на місцеве самоврядування, прагнучи забезпечити власних мерів і більшість у радах. Тому я вважаю, що вони маніпулюватимуть виборчим законодавством, щоб створити щось собі вигідне.
Що збігається з інтересами Зеленського? Провести вибори в дуже стислі терміни. Наприклад, 60 днів або, можливо, навіть 45. Як це можна раціоналізувати? «Нація під загрозою, поруч підстерігає лютий супротивник. Ми відбили конфлікт, але це не означає розв’язання. Тому давайте проводити вибори якомога швидше».
РЕКЛАМА
Їхня головна турбота – це президентські змагання. Зазначу: Зеленський не тріумфує, якщо виборчий процес буде проведено чесно і прозоро. Наразі передбачуваним фаворитом є Залужний. Навіть якщо це не він, то будь-який генерал, полковник чи ветеран війни, якщо Залужний не зареєстрований, швидше за все, виграє. Військовий діяч затьмарив би Зеленського.
Є твердження, що «останні опитування показують, що рівень довіри до Зеленського становить 68%». Однак соціологія є одним із найпотужніших маніпулятивних інструментів у політиці. Рівень довіри не обов’язково означає голосування на його користь.
Чоловічий сегмент аудиторії може мати відношення до цієї аналогії. Якби ви мене запитали: «Вікторе, ти довіряєш такому футбольному тренеру, як Шевченко?» Я б відповів: «Так, я». — А як же Ребров? — «І Ребров». — А Шовковський? — І Шовковський, я всім трьом довіряю. Вашим подальшим запитанням може бути: “Кого б ви вибрали, якби зараз відбулися національні вибори головного тренера? Ви повинні вибрати одного”.
Читайте також: «Влада не демонструє бажання бути гідною свого народу», — політолог Євген Магда
РЕКЛАМА
Те саме стосується і жінок. «Ось троє твоїх однокласників — Вася, Петя і Коля, вони тобі подобаються?» — «Так». — А за кого б ти вийшла заміж? — «Коля, Вася і Петя поза кадром».
Отже, рівень довіри – це тактика. Багато хто не довіряє Зеленському. Хтось може довіряти йому як головнокомандувачу, хоча я ні. Інші можуть вважати його сім’янином. Однак це не гарантує, що вони віддадуть за нього свої голоси.
Усі дискусії навколо того, що «ми не знаємо, хоче Залужний балотуватися чи ні», також є маніпулятивними. Він хоче? Він повинен. Тому що в суспільства такі очікування. До нього підійдуть: «Валерій Федорович, ви патріот України?» — «Так». — Тоді біжіть, будь ласка, тому що український народ покладає великі надії, не розчаровуйте його».
Для Зеленського єдиний спосіб утримати владу – це забезпечити незаконну перемогу або піти по стопах Лукашенка та Путіна. Які дії зробив Путін проти Навального? Спочатку він його посадив, а потім ліквідував. Подібні заходи вжив Лукашенко.
До речі, хто був суперником Путіна
