Дрони СБУ сплітали “павутину” приниження та стратегічних невдач для Кремля 06/02/2025 19:29 Укрінформ Ми розглядаємо наслідки для Кремля, що випливають з надзвичайної операції, проведеної українськими спецслужбами, а також її довгострокові наслідки для глобальної безпеки.
1 червня СБУ виконала операцію «Павутиння», якій судилося стати значною темою у військовій літературі – одночасне знищення чотирьох ключових російських авіабаз: Білої, Дягілєва, Олені та Іванова. З цих баз запускалися літаки, відповідальні за завдавання смертей та руйнувань українським містам. Як повідомляє СБУ, цілями було 41 літак, включаючи не лише терористичні Ту-95 та Ту-22М3, а й флагманський Ту-160 та безцінний А-50. Керівник спецслужби генерал-лейтенант Василь Малюк зазначив: «Загалом ми займаємося ліквідацією 34% стратегічних носіїв крилатих ракет на основних аеродромах Російської Федерації. Це був не просто нищівний удар по ворожій авіації, а й значний докір могутності та терористичній природі Російської Федерації».
Технічні деталі цієї складної операції вже були розглянуті. Нас цікавить інше: чи можна вважати наслідки цього «дружнього візиту» дронів ключовим моментом у конфлікті?
ВПЛИВ НА СИТУАЦІЮ ТА ПРОБЛЕМИ, ЩОДО ПЕРЕЛОМНИХ МОМЕНТІВ
Операція «Павутинка», безсумнівно, була подією, яка спонукала багатьох розмірковувати про потенційний поворотний момент у конфлікті. Тим не менш, експерти виступають за стриманий оптимізм, ретельно оцінюючи справжній, а не очікуваний вплив на розвиток бойових дій.
Наприклад, військовий аналітик Олександр Коваленко пропонує обґрунтовану точку зору, розрізняючи вплив на передову та терористичні можливості противника. Він наголошує, що літаки, що постраждали, не є ні штурмовиками, ні винищувачами, які безпосередньо впливають на передову. «Я б не класифікував це як поворотний момент у війні, оскільки ми не говоримо про бойові літаки, які активно задіяні на фронті. Йдеться про літаки, які переважно використовувалися для тероризування цивільного населення – націлювання на глибокий тил України та ударів по енергетичній та цивільній інфраструктурі».
Він стверджує, що це безпосередньо вплине на частоту ракетних ударів, особливо з використанням далекобійних Х-101, Х-22 або Х-32. «Наразі навіть одночасний запуск 50 таких ракет є малоймовірним сценарієм», – підсумовує Коваленко, наголошуючи, що основний вплив проявиться у зменшенні загроз для цивільного населення та інфраструктури, а не безпосередньо на полі бою.
Павло Лакійчук, керівник програм безпеки Центру глобалістики «Стратегія XXI», пропонує дещо іншу точку зору. Визнаючи, що «Павутинка» не зруйнує миттєво кістяк російського військового апарату, оскільки інші категорії зброї все ще домінують на полі бою, а Російська Федерація зберігає «шахіди» та балістичні можливості для ударів по нашому тилу, він наголошує на величезному військово-психологічному значенні операції. «Затоплення флагманського корабля Чорноморського флоту Росії стало прологом до поворотного моменту на морі. Так само знищення російської стратегічної авіації може символізувати поворотний момент на суші. Не сьогодні, коли Мединський продовжуватиме заявляти у Стамбулі, що якщо не через двадцять, то через сто років вони обов’язково досягнуть Дніпра, і ніщо їх не зупинить. Однак, ви повинні визнати, що його заяви наступного дня після «Цусіми-2» будуть сприйняті в усьому світі в разюче іншому контексті, ніж раніше».
Лакійчук наголошує, що перемоги на полі бою закладають основу для дипломатичних успіхів, і саме політики та дипломати несуть відповідальність за «закріплення» військових досягнень на своєму «полі бою».
Отже, хоча оголошувати про поворотний момент ще зарано, операція «Павутинка» спричинила значний психологічний ефект, який, за умови вмілого використання, може перетворитися на відчутні дипломатичні переваги.
МІЖНАРОДНИЙ ВПЛИВ: ЩО СПОСТЕРІГАВ ЗАХІД І ЩО ВІН ПОВИНЕН ЦІНУВАТИ В УКРАЇНІ?
Невідомість навколо російських аеродромів стала несподівано очевидною для міжнародної спільноти. «Вибуховий інцидент» змусив багатьох переоцінити можливості України та, що ще важливіше, вразливість Росії.
Олександр Коваленко наголошує на тому, хто саме був свідком цього, без перебільшення, публічного приниження. Це не лише ті, кого російська пропаганда називає «ворогами». «Критичний аспект полягає не лише в тому, що це спостерігав Захід – це також спостерігали так звані «друзі» Росії, зокрема Китай. Пекін був свідком систематичного знищення стратегічної авіації ядерної держави, яка нещодавно претендувала на статус глобального гравця – і все це завдяки ударам безпілотників, що відстежують можливості використання льотного складу».
За словами аналітика, саме реакція таких «друзів», як Китай, може призвести до найсерйозніших довгострокових наслідків для Москви, потенційно навіть прискоривши її покірність.
Політолог Сергій Таран доповнює цю історію, досліджуючи, як операція вплине на глобальне сприйняття Росії. Розмови про перемоги Росії зменшаться, як і побоювання щодо її гіпотетичної війни із Заходом. «Однак набагато важливіше те, що довіра до українських сил сприятиме сприятливому контексту для її підтримки – на Заході перевага надається допомозі не слабким, а тим, хто демонструє здатність перемагати». Таран з тонкою іронією зазначає, що погіршення військової репутації Росії «принесе радість усім. Навіть товариш Сі буде задоволений, хоча й не визнає цього».
Політичний аналітик також вказує на фундаментальний зсув: «Знищення частини стратегічної авіації ядерної держави переосмислює роль ядерної зброї на світовій арені. Вона більше не забезпечує суттєвих гарантій безпеки… Парадигми холодної війни були порушені… Навіть «несимпатична» Україна змусила Ілона Маска прокоментувати напад на Україну, заявивши, що технології безпілотників – це майбутнє. І ось нюанс – Україна перебуває на передовій цих технологій. Це не просто метафора, а прямий факт».
Таким чином, Захід і світ загалом знову отримали вирішальний урок: російський «Голіаф» виявився вразливим перед українським «Давидом», який орудує технологічною рогаткою. Вдячність Україні може випливати не лише з її ролі у стримуванні агресора, але й з її здатності розвінчувати небезпечні міфи та пришвидшувати технологічну еволюцію військової справи.
Источник: www.ukrinform.ua
