Вчені виявили в геномі сучасних людей приховані відбитки двох невідомих досі науці видів гомінідів, чиї рештки ще ніколи не були знайдені археологами.
Аналіз ДНК виявив двох загадкових пращурів людини, про яких раніше не було відомо науці / © Getty Images
Роками було відомо, що ранні Homo sapiens активно схрещувалися з іншими вимерлими видами, зокрема з неандертальцями та денисівцями. Однак новітні дослідження, проведені Каліфорнійським університетом у Берклі та Університетом Джонса Гопкінса, свідчать про те, що частина нашого спадкового матеріалу походить від істот, абсолютно невідомих науці.
Про це повідомляє видання Daily Mail.
Загадкові гени в кожному з нас
Один із цих стародавніх родичів відокремився від лінії, що веде до сучасних людей, приблизно 800 тисяч років тому. Пізніше представники цього виду знову вступили в схрещування з Homo sapiens. Це сталося приблизно 50 тисяч років тому, ще до масштабної міграції сучасних людей з Африки.
Завдяки цьому факту кожна сучасна людина успадковує від 0,5% до 1% геному цього загадкового «примарного предка». Це майже стільки ж генетичного матеріалу, скільки сучасне людство отримало від давно вимерлих неандертальців.
«Ми змогли ідентифікувати та нанести на карту геномні ділянки в сучасних людях, які походять з цієї примарної лінії, і продемонструвати, що ця спадковість присутня у всіх сучасних людях, а не тільки в африканцях», – пояснює співавтор дослідження Юлінь Чжан.
Наслідки суперархаїчної еволюції
Окрім першого таємничого родича, дослідники виявили в ДНК сучасних людей ще один незвичайний слід, який вони назвали «суперархаїчним предком». Ця неймовірно давня лінія гомінідів, вік якої оцінюється в 1,8 мільйона років, не схрещувалася безпосередньо з людьми.
Натомість цей давно втрачений вид колись утворив пару з денисівцями, які населяли Євразію приблизно від 200 тисяч до 32 тисяч років тому. Згодом самі денисівці вступили в схрещування з нашими прямими предками, передавши їм ці суперархаїчні генетичні фрагменти, які досі зустрічаються в геномах жителів Азії.
«Одним із важливих висновків є те, що людська еволюція була значно більш взаємопов’язаною, ніж ми раніше уявляли», – наголосив доктор Арджун Бідданда.
«Замість простого розгалуженого дерева, наша історія все частіше вимальовується як мережа популяцій, які неодноразово розходилися, мігрували та змішувалися», – підсумував професор Мурджані.
Захисні властивості давньої ДНК
Щоб виявити ці приховані генетичні сліди без допомоги викопних решток, вчені застосували новий метод комп’ютерного моделювання TRACE, який аналізує виключно сучасні геноми. Виявилося, що багато з цих найдавніших ділянок ДНК не є випадковими, а безпосередньо пов’язані з нашим імунітетом та метаболічними функціями.
«Адаптація до нових патогенів та джерел їжі була одним із найпотужніших факторів відбору протягом еволюції людини, а схрещування з іншими групами сприяло появі нових генетичних варіацій для виживання», – пояснив це явище доктор Бідданда.
Нагадаємо, вчені висунули несподівану теорію про доісторичного «циклопа», який міг сприяти розвитку нашого зору. Вони припустили, що очі людей та інших хребетних могли походити від центрального ока крихітної одноокої істоти, що мешкала в океані майже 600 мільйонів років тому.
Коментарі Сортувати: Нові Старі Популярні Надіслати