Дослідник: Засновники городища «Дикий Сад» не належали до кіммерійців, як вважалося до цього

Засновники городища «Дикий Сад» не були кіммерійцями, як вважалося раніше – дослідник Ексклюзив 05.08.2026 17:29 Укрінформ

Дослідник: Засновники городища «Дикий Сад» не належали до кіммерійців, як вважалося до цього 4

Одним із найбільш резонансних висновків дослідження давнього городища «Дикий Сад» у Миколаєві стало твердження, що його творці не належали до кіммерійців, як це приймалося дотепер. Про це йдеться у матеріалі Укрінформу «Сучасник Трої в Миколаєві: дослідники “Дикого Саду” змінюють уявлення про найдавнішу історію України». «Нам невідома назва народу, що мешкав у “Дикому Саду”. Раніше вважалося, що це були кіммерійці, проте подальші дослідження показали, що це не відповідає дійсності. Річ у тім, що кіммерійці – це перший народ на території сучасної України, ім’я якого дійшло до нас завдяки працям Геродота. Але на момент їхнього прибуття зі Сходу, “Дикий Сад” уже існував», – зазначив відомий археолог, дослідник городища “Дикий Сад”, старший викладач кафедри історії Чорноморського національного університету (ЧНУ) імені Петра Могили Кирило Горбенко.

Дослідник: Засновники городища «Дикий Сад» не належали до кіммерійців, як вважалося до цього 5

За його словами, саме кіммерійці знищили «Дикий Сад». Вже тоді вони перебували на вищому рівні розвитку: володіли залізною зброєю та знаряддями праці, тоді як мешканці «Дикого Саду» використовували лише вироби з бронзи. «Сьогодні я вже з 90-відсотковою впевненістю можу стверджувати, що «Дикий Сад» досяг такого високого рівня суспільного та економічного розвитку, що мав усі ознаки зародження державності. Крім того, підтвердилася гіпотеза про широку географію його торговельних зв’язків. Йдеться не лише про Карпати та середню течію Дніпра, але й про Малу Азію та, можливо, Єгипет», – зауважив дослідник.

Дослідник: Засновники городища «Дикий Сад» не належали до кіммерійців, як вважалося до цього 6

«Дикий Сад» функціонував у фінальний період бронзової доби – приблизно з 1250 до 950 року до нашої ери. Його жителі створювали вироби з бронзи та кераміки, а також обробляли кістку, камінь і шкіру. Місце для поселення було обрано не випадково. Воно розташовувалося на високому березі біля злиття Південного Бугу та Інгулу – саме там, де в ті часи проходили важливі водні торговельні шляхи. Ними доставляли різноманітні вантажі, зокрема сировину для виготовлення бронзи. Саме тому, переконані дослідники, тут був порт. «Дикий Сад» припинив своє існування вже після Троянської війни та падіння Трої в XII столітті до н.е. Тобто прихід кіммерійців збігся в часі з «переселенням народів» або був його частиною. Як повідомлялося, на базі Чорноморського національного університету імені Петра Могили (ЧНУ) за підтримки держави розпочато реалізацію проєкту з цифровізації археологічної спадщини Миколаївщини. Фото Укрінформу можна придбати тут Археологи Миколаїв Ексклюзив

Джерело: www.ukrinform.ua

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *