Історії та деталі вишуканих суконь: якими були весільні образи інфант Іспанії — Єлени та Крістіни

Весілля доньок короля Хуана Карлоса I та королеви Софії, інфант Єлени та Крістіни, відбулися з інтервалом у два з половиною роки. Їхні весільні вбрання виявилися несподівано різними, але надзвичайно витонченими та вічними.

Весілля сестер — інфант Єлени та Крістіни / © Getty Images

Якщо у 1995 році Єлена обрала класичну, майже романтичну сукню від севільського кутюр’є Petro Valverde, то у 1997-му Крістіна довірила свій образ молодому Lorenzo Caprile, який по-новому інтерпретував традиційний силует королівського весілля.

Єлена

18 березня 1995 року інфанта Єлена стала дружиною аристократа Хайме де Марічалара у Кафедральному соборі Севільї. Це було перше за багато десятиліть весілля нащадка іспанського монарха на території країни, тому подія викликала значний суспільний інтерес. На церемонії зібралося приблизно 1500 гостей, а саме весілля транслювалося телебаченням.

Для свого головного вбрання Єлена звернулася до Petro Valverde, дизайнера з Севільї, який до того вже близько десяти років створював для неї одяг. Вибір був символічним, адже дизайнер мав тісні зв’язки з Севільєю, містом, де відбувалося її весілля.

Сукня була виготовлена з натуральної сатинової шовкової органзи кольору слонової кістки. Її крій був класичним і включав квадратне декольте, рукави довжиною три чверті та витончену вишивку. Сукня також мала довгий поділ. Образ доповнювали фата та діамантова тіара.

Крістіна

Через два роки настала черга молодшої сестри вирушати під вінець. 4 жовтня 1997 року інфанта Крістіна побралася зі спортсменом Інакі Урдангаріном у соборі Святої Евлалії в Барселоні. На весілля також прибуло близько 1500 гостей. Після церемонії святкування продовжилося у палаці Педральбес.

На відміну від своєї старшої сестри, Крістіна обрала іншого дизайнера — Lorenzo Caprile. Він створив для неї сукню вишуканого силуету з декольте-човником та довгими рукавами. За задумом дизайнера, традиційний весільний образ набув виразного каталонського характеру.

Особливо вражаючим став довгий поділ, прикрашений складними вишивками — ліліями, азаліями, сніговими зірками та візерунками в стилі модерн. Lorenzo Caprile також використав виключно іспанські тканини, зокрема матеріали від валенсійської компанії Rafael Catalá. Ще одна важлива деталь образу — мереживна вуаль та діамантова тіара.