Резерв+” тепер обов’язковий для жінок: що змінилося для українців в ЄС

Українці, котрі перебувають у Бельгії, повідомляють про нові перешкоди під час оформлення статусу тимчасового захисту. Чому офіцери з питань міграції по-різному інтерпретують інформацію з додатку «Резерв+» та кому може бути відмовлено?

З 5 серпня, відколи набуло чинності рішення Ради ЄС щодо обмеження тимчасового захисту для осіб призовного віку, у Бельгії та інших державах Євросоюзу спостерігається значне зростання затримок та відмов у наданні захисту українцям.

Правозахисники зазначають, що з труднощами стикаються не лише чоловіки призовного віку, але й жінки, підлітки на порозі повноліття та молоді люди віком 18–22 років.

Про це пише «Радіо Свобода».

У Бельгії українцям масово відмовляють у тимчасовому захисті: причини та що робити

Основною причиною цього хаосу є відсутність єдиних централізованих інструкцій та різні підходи міграційних офіцерів до інтерпретації статусів у застосунку «Резерв+», а також відсутність штампів про перетин кордону.

Оскільки рішення ЄС, з огляду на антидискримінаційне законодавство, стосується загалом військовозобов’язаних «осіб», у Бельгії почали масово вимагати «Резерв+» і від жінок.

«Скарги надходять масово. Наразі ніхто не розуміє всіх нюансів. Додаток „Резерв+“ містить не лише статуси „знятий з військового обліку“ або „військовозобов’язаний“, а й інші категорії, які міграційна служба не до кінця розуміє. Те ж саме стосується жінок: навіть якщо жінка встановила застосунок і показує, що ніде „не перебуває на обліку“, для одного офіцера цього достатньо, тоді як інший заперечує: „Не перебуває на обліку, тому що ви не надали дані. А де зазначено, що ви не є військовозобов’язаною?“», — пояснює Марія Шамшина, представниця центру «Українські голоси».

У брюссельському центрі «Українські голоси» на консультації очікує батько шістьох дітей, у додатку «Резерв+» якого відсутня позначка про відстрочку. Одразу за ним кабінет залишає 23-річний юнак, який виїхав з України незадовго до свого дня народження, але так і не зміг отримати від прикордонників штамп про перетин кордону.

Лише за перші 2,5 тижні дії нових правил до цього центру надійшло понад 150 скарг стосовно відмов у тимчасовому захисті.

Єврокомісія рекомендує посадовцям керуватися штампами українських прикордонників, оскільки легальний виїзд з країни апріорі свідчить про дотримання військового обов’язку.

З огляду на те, що останнім часом штампи не ставлять без запиту, перевірки почали активно проводити через «Резерв+». Внаслідок цього мобільний застосунок вимагають навіть у жінок, хоча чиновники не мають єдиного розуміння статусу.

Хоча остаточних відмов жінкам поки що не зафіксовано, чиновники часто пропонують їм «прийти пізніше». Подібну тенденцію підтверджує Пітер ван Роєн із бельгійського відділення Caritas, адже до них звертається все більше занепокоєних жінок.

Проблеми молоді та студентів

Найбільш складну ситуацію переживають чоловіки. Навіть легальний виїзд юнаків віком 18–23 років, які мають законне право на перетин кордону з метою навчання, тепер часто призводить до відмов.

«Якщо особи показують „Резерв+“ і там зазначено „знятий з військового обліку“, проблем не виникає. У всіх інших випадках, наприклад, щодо чоловіків віком 18–23 років, які офіційно є військовозобов’язаними, але до 23 років мають право легально перетинати кордон для навчання, їм зараз також відмовляють — іноді письмово, а іноді усно».

У Брюсселі почали відмовляти у наданні захисту, якщо з наявних документів неможливо встановити, чи звільнена особа від мобілізації. Труднощі виникають навіть у сімнадцятирічних підлітків, чиї справи залишаються невирішеними у відомствах протягом кількох тижнів до їхнього повноліття.

Позиція українського МЗС та ЄС

Міністерство закордонних справ України запевняє, що подібні випадки не мають масового характеру і здебільшого пов’язані з недостатністю документів, що підтверджують легальний виїзд. Громадянам рекомендують заздалегідь подбати про отримання письмових довідок від Державної прикордонної служби.

Водночас відомство наголошує, що причиною цього хаосу є нестача чітких загальноєвропейських інструкцій для місцевих посадовців щодо інтерпретації даних з «Резерв+».

Єврокомісія обіцяє представити додаткові роз’яснення вже найближчими тижнями. Наразі міграційні служби Бельгії продовжують перевіряти всіх заявників віком від 18 до 60 років, незалежно від їхньої статі.

Відмови у тимчасовому захисті для українців

Нагадаємо, Міністерство внутрішніх справ Чехії визначило чіткі критерії, за яких громадянам України можуть відмовити в наданні або продовженні тимчасового захисту. Серед загальних підстав — невідповідність кваліфікаційній групі, відсутність особистої подачі заяви, наявність захисту або іншого статусу проживання в іншій країні ЄС, а також загроза державній безпеці, скоєння серйозних кримінальних злочинів або надання неправдивих відомостей.

Окремі вимоги стосуються осіб віком від 18 до 60 років, які проходять військову службу в Україні: починаючи з 5 серпня, вони зобов’язані надати підтвердження свого статусу.

Через нові правила ЄС у Чехії почали масово відмовляти чоловікам у тимчасовому захисті через відсутність військово-облікових документів або доказів законного виїзду.

Пов’язані теми

Бельгія Біженці Коментарі Сортувати: Нові Старі Популярні Надіслати