День танкових військ України відзначається 14 вересня. Раніше це свято називалося День танкіста, але після указу президента Володимира Зеленського від 9 вересня 2023 року воно отримало нову назву. Танкові війська є надійною бронею для піхоти, проте сучасні реалії вимагають перегляду концепції їх використання.
Які танки має Україна на озброєнні
Танковий парк Збройних сил України можна умовно поділити на три категорії: радянські танки, трофейні зразки та танки, отримані від західних партнерів.
- Радянські танки та їх модернізовані версії: до них належать Т-64БВ, Т-64БМ “Булат”, Т-80БВ, Т-72АМТ. Також Україна має власний основний бойовий танк “Оплот”, розроблений Харківським конструкторським бюро машинобудування. Однак їх кількість невелика – на початок повномасштабної війни їх було лише 10 одиниць. Українська модифікація Т-72АМТ свого часу вважалася кращою за російський аналог Т-72 зразка 2016 року.
- Трофейні танки (“російський лендліз”): переважно це радянські танки, такі як Т-62, Т-54, Т-55, яких у Росії залишається багато. Українським військовим також вдалося захопити чимало російських основних бойових танків Т-90 “Прорив” – глибоку модернізацію Т-72Б.
- Західні танки: це німецькі Leopard 1, Leopard 2А4, Leopard 2A6, британські Challenger 2. Leopard 1 демонструють хороші показники на фронті. У 2023 році Україна отримала також американські танки Abrams.
Різноманіття танків є вимушеним тимчасовим рішенням. У майбутньому для ефективності та економічної доцільності ЗСУ мають перейти на один тип танка.
Найбільш поширеним танком у ЗСУ є Т-64. Під час війни до парку техніки додалися трофейні Т-62 та Т-72.
Танк “Оплот”
Військовий аналітик Євген Дикий вважає, що для України було б доцільно зробити основним танком “Оплот”, але з деякими модифікаціями. Зокрема, для сумісності з боєприпасами країн НАТО, він повинен мати 120-й калібр гармати.
“Оплот” має хорошу ходову частину, але потребує вдосконалення гармати. Проблему можна вирішити через промислову кооперацію: виготовляти шасі в Україні, а башти з гарматами замовляти у союзників. Розглядаються варіанти башт від німецького концерну Rheinmetall або бельгійської компанії Cockerill Maintenance. Також можлива співпраця з турецькою компанією Aselsan.
«Дорогим варіантом може бути башта із гарматою, виробництва німецького концерну Rheinmetall. Цей варіант, мабуть, найбільш технологічно досконалий, але, з іншого боку, дорогий. Далі може бути бельгійська компанія Cockerill Maintenance, яка також пропонує саме башту з гарматою, що гарно адаптується під різні шасі, зокрема колісні. Але там є нюанс — їхня башта дуже легенька. Тому постає питання, чи вона достатньо захищена», — зауважує Євген Дикий.
Вага танка впливає на його захищеність, але українська війна показала, що мобільність є не менш важливою. З легкістю “Оплоту” (48 тонн) це може бути перевагою.
У довгостроковій перспективі можливе повернення до проєкту “Білка” (кінець 1970-х років), осучасненого відповідно до технологій 21 століття. Також Україна може розглянути розробку 140-мм гармати, співпрацюючи з французами над їхньою гарматою Ascalon.
Танки — легка ціль для дронів
За словами офіцера Повітряних сил у резерві Анатолія Храпчинського, сучасні дрони суттєво змінили тактику боротьби з танками. Якщо раніше для ураження танка потрібен був гранатомет і пряма видимість, то зараз розвідувальні дрони надають координати для атаки ударними дронами.
«Тобто не потрібно солдату виходити з окопу із гранатометом на плечі і цілитися в танк. Зараз у безпечному місці знаходяться оператори дрона-розвідника та дрона-камікадзе, які одночасно можуть координувати свої дії. Це основне, що зараз змінили дрони», — каже Анатолій Храпчинський.
Дрони підвищили точність ударів, хоча позиції операторів також залишаються вразливими.
Танки та наземні роботизовані комплекси (НРК)
З розвитком дронів, тактичне застосування танків може змінитися. Наземні роботизовані комплекси вже допомагають виконувати небезпечні завдання віддалено. Танки ж, як важка броньована техніка, залишаться необхідними для прориву позицій, прикриття піхоти та закріплення військ.
Захист танків від дронів
Сучасні танки мають бути оснащені інтегрованими системами захисту від дронів, такими як зенітні гармати, лазерні системи або засоби радіоелектронної боротьби (РЕБ). Ефективними засобами захисту також є димові завіси, захисні сітки (“мангали”), фізичне знищення дронів та системи радіолокаційного виявлення.
«Зовсім скоро ми побачимо “розумні” системи захисту броньованої техніки, де, наприклад, будуть використовуватися або малі ракети, або елементи імпульсного озброєння. Українські інженери активно працюють над такими розробками. Але основне питання в тому, що більшість таких розробок потребують значного фінансування», — підсумовує Анатолій Храпчинський.
Як змінилося застосування танків у війні
До російсько-української війни основним призначенням танків вважалися танкові дуелі та прорив оборони ворога. Сучасна війна показала їхню вразливість перед дронами, тому масовані танкові наступи більше не є актуальними. Зараз танк виконує роль “надпотужної снайперської гвинтівки”, маючи перевагу над артилерією завдяки точному наведенню.
Зменшення кількості знищених танків у звітах Генштабу ЗСУ свідчить не про зниження ефективності українських військових, а про обережніше застосування цієї техніки росіянами. Військовий експерт Олексій Гетьман зазначає, що для досягнення суттєвих територіальних успіхів техніка, зокрема танки, є необхідною. Саме тому ЗСУ завдають ударів по російській логістиці.
Росіяни намагаються використовувати важку техніку, включаючи танки, обережно, задіюючи її на кількох напрямках одночасно.
«Тобто майбутнє танкових військ, це більше про концепцію танків-дронів, танків-роботів. До повномасштабної війни мені пощастило поспілкуватися із фахівцями танкового заводу Малишева, які казали, що найкраще забезпечити безпеку екіпажа танку — це щоб його в танку не було», — каже Олексій Гетьман.
Майбутні безпілотні танки мають бути компактними, маневреними та швидкими, здатними виконувати функцію прориву оборонних ліній. Вони можуть бути керовані дистанційно, оснащені мінами або легкими гарматами.
«Можемо навіть уявити футуристичну картину, коли по полю їде кілька сотень малих безпілотних танків, якими керують оператори з укриття. В такий танк складніше буде влучити з гранатомета. А ще такі танки можуть нести на собі декілька мін, або невеличку гармату. Артилерія на танку буде непотрібна, бо вона може стояти позаду і стріляти на десятки кілометрів», — розповідає військовий.
Наступні війни, ймовірно, будуть значною мірою дроновими, але піхота залишатиметься важливою для контролю території.
Виробництво танків у РФ
Росія продовжує виробництво танків, зокрема Т-90М “Прорив” та Т-80БВМ. Однак значну частину техніки вони отримують зі своїх складів, що потребує відновлення. Крім того, російські виробники стикаються з проблемами через санкції, зокрема щодо імпорту електроніки та підшипників.
За даними аналітичних звітів, Росія планує збільшити виробництво танків Т-90М та їх нового варіанту Т-90М2. Москва має намір побудувати значну кількість таких танків протягом наступних років.