Навіть коли учні вже звикли до шкільного розкладу, потреба в міцній спільноті залишається.
Перші кілька місяців навчального року минають у налагодженні рутин та поясненні (раз, двічі, тричі) очікувань від учнів. До другого місяця діти зазвичай вже освоюються, розуміють, що від них вимагається в новому середовищі. Наступний крок? Побудова спільноти та відчуття приналежності для кожного учня у вашому класі – щоб кожен відчував себе у безпеці, був почутим і шанованим.
Навіть найкраща система управління, що працює як злагоджений механізм, не завжди дорівнює згуртованому класу. Виклик полягає у створенні зв’язків паралельно з викладанням навчальної програми. Тож як нам природно будувати спільноту в класі, де й так перевантажений розклад?
Ось стратегії, які виявилися для мене ефективними.
Сприяння вираженню та обміну
Використовуйте час приходу учнів до класу як можливість глибше пізнати їх. Для молодших школярів це може бути спільне обговорення під час ранкових зустрічей. Даючи кожному учневі шанс висловитися і бути почутим, ви будуєте відчуття приналежності. Це також надає можливості навчити учнів активно слухати, доречно реагувати на інших та ставити уточнюючі запитання.
За роки моєї роботи з молодшими школярами, по четвергах я завжди давала учням можливість поділитися тим, чому вони раділи протягом тижня, і тим, що пішло не так. Це часто був улюблений день моїх учнів, бо він давав їм шанс висловити свій досвід та почуття, а навіть однокласники могли запропонувати шляхи вирішення проблем, що виникли.
Для старших учнів подібного результату можна досягти через систему поштових скриньок, куди учні можуть надсилати вам свої думки письмово. Це дає їм безпечний вихід для вираження своїх почуттів або навіть того, що відбувається в їхньому особистому житті. Використання щоденників як “дзвінкової” вправи – ще один мій улюблений метод. Завдання можуть бути простими, як-от: «Чим я можу допомогти тобі цього тижня?». Іноді учні діляться більше, коли можуть висловити свої почуття письмово, а не вербально озвучувати свої потреби.
Створення можливостей для спілкування
Спільнота не обмежується стосунками “учень-вчитель”. Учні також мають почуватися у безпеці та бути шанованими серед однокласників. Однак це не завжди відбувається природно. З адаптацією учнів до нового року формуються і дружні групи. Якщо ми не будемо цілеспрямованими в організації парної та групової роботи, ці дружні групи завжди обиратимуть один одного для співпраці.
Одна зі стратегій подолання угруповань – бути цілеспрямованими у використанні класного часу. Ми повинні створювати можливості для учнів пізнавати всіх своїх однокласників. Один з моїх улюблених способів робити це як вчителя молодших класів – випадкове розподілення груп для п’ятничних завдань. STEM-виклики надають чудові можливості для співпраці учнів та розвитку навичок вирішення проблем. Це також може відбуватися, коли ми використовуємо взаємний перегляд письмових робіт. Об’єднання учнів у пари з новими партнерами щоразу, коли вони редагують і доопрацьовують свою роботу, не тільки дозволяє їм будувати стосунки, але й дає нові перспективи щодо їхнього письма.
Однією з найкращих речей, яку я почала робити як вчитель, було підходити з додатковим стільцем до групи учнів, які працювали над проєктом або практичним завданням, і просто запитувати, як проходить їхній день. Це природно спонукає їхніх однокласників ставити запитання та долучатися зі своїми історіями. Завдяки цій стратегії я зрозуміла, що справа не в тому, що учні не хочуть дізнаватися про своїх однокласників, а в тому, що вони просто не знають, як почати розмову – або які запитання поставити. Коротка розмова, що триває хвилину-дві, дає учням зрозуміти, що ви та їхні однокласники дбаєте про них як про особистості, і це має величезне значення для завоювання їхньої довіри.
Заохочення до зв’язків
Я завжди заохочувала своїх учнів думати про наш клас як про команду. Ми сильніші, коли слухаємо один одного, поважаємо і добре співпрацюємо. Класні виклики були веселим способом побудувати спільноту в чотирьох стінах мого класу. У перші місяці навчання я заохочую учнів виходити за межі зони комфорту, використовуючи дошки бінго.
Деякі квадрати включають: “Посидь з кимось новим за обідом”, “Зіграй у нову гру на перерві”, “Дізнайся щось нове про однокласника” тощо. Коли учень виконує завдання, я святкую, пропонуючи йому поділитися тим, кого він краще пізнав, а також даю невеликий приз. Коли один-два учні виконують завдання, це схоже на ефект доміно, і багато інших приєднуються.
Послідовні рутини та високі очікування від класу є важливими для успішного навчального року. Однак, якщо щось і залишалося незмінним за роки моєї роботи в класі, то це те, що справжня магія відбувається, коли ми знаходимо час для побудови міцної спільноти. Учні хочуть і потребують відчувати себе у безпеці, шанованими та почутими своїми однокласниками та вчителями. Побудова відчуття приналежності не відбувається миттєво. Це процес, коли один будівельний блок накладається на інший, на інший, на інший.
Якщо ви дивуєтеся, які заняття спробувати або з чого почати, відповідь – у ваших учнях. Проведіть інвентаризацію того, що, на їхню думку, добре виходить у вашому класі, що, на їхню думку, можна покращити, і коли вони почуваються найбільш комфортно. Потім використовуйте цей відгук для покращення спільноти у вашому класі.
Джерело: www.edutopia.org