Профільний експерт та журналіст інформаційного агентства «Стоп Корупції» Ігор Хмурий розповів у соцмережах про цікаві деталі організації держзакупівель засобів індивідуального захисту. Він звернув увагу на дані з системи Prozorro, ДОТ (Державний оператор тилу), який нещодавно замовив без конкурсу у 3 українських підприємств — «УКРТАК.ЮА», «Харківський завод засобів індивідуального захисту» та «АК-Інвестпром», — 41 840 бронежилетів за 1 279 235 200 грн. А вже через тиждень цей самий замовник оголосив тендер на понад 100 000 аналогічних комплектів зі значно нижчою ціною, в якому прийняла участь лише одна компанія.
ВІДЕО ДНЯ
- 17 травня ДОТ (Державний оператор тилу) замовив без конкурсу у компанії «УКРТАК.ЮА» 11 840 бронежилетів за 364,4 млн грн (30 780 грн за комплект).
- 20 травня ДОТ замовив ще 20 000 бронежилетів без конкурсу в «ХЗЗІЗ» (Харківський завод засобів індивідуального захисту) на суму 607,8 млн грн (30 390 грн за одиницю).
- 11 червня замовлення без торгів на 307 млн грн (також від ДОТу) отримало «АК-Інвестпром» — 10 000 бронежилетів по 30 700 грн.
«Отже Державний оператор тилу замовив без торгів 41 840 бронежилетів за 1 279 235 200 грн — по 30 600 грн за штуку в середньому. Враховуючи короткий період між цими угодами та приблизно однакові ціни, схоже, що тиловики просто розбили чимале замовлення на частки, які можуть виробити обрані ними компанії», — зауважив журналіст.
РЕКЛАМА
За словами Ігоря Хмурого, далі почалось найцікавіше. Буквально через тиждень після укладання третьої прямої угоди (з «АК-Інвестпром») ДОТ оголосив масштабний тендер, який складався з 9 лотів на бронежилети аналогічного класу. 8 лотів відмінили, бо ніхто із виробників на них не подався.
«Дев’ятий лот на 15 000 броніків забрав „Темп-3000“, запропонувавши 26 000 грн за одиницю. Якщо розділити загальну суму всього тендеру (2 735 200 000 грн) на загальну кількість одиниць по всім лотам (105 200 шт) — виходить саме 26 000 грн», — зазначає експерт.
РЕКЛАМА
Тобто за місяць до оголошення масштабного тендеру з конкурсними умовами ДОТ віддав без торгів трьом гравцям ринку прямі угоди середньою вартістю 30 600 грн/шт, а далі оголосив торги на такий самий товар, але вже за ціною у 26 000 грн/шт.
«Якщо взяти вартість одного бронежилета — 26 000 грн (яку визначив сам ДОТ у конкурсному тендері) та помножити на загальну кількість бронежилетів, які замовили за трьома прямими угодами (41 840) — виходить 1 087 840 000 грн. А тепер віднімаємо цю суму від тієї, яку заплатять армійці за ці прямі угоди — виходить 191 395 200 грн. Саме стільки замовник погодився переплатити трьом згаданим вище компаніям. Ну і наостанок ділимо суму переплати на конкурсну ціну броніка (26 000). Отримуємо 7 361 шт. Саме на стільки більше бронежилетів мали б отримати Сили Оборони, якби всі гравці ринку замість прямих угод приймали участь у конкурентній боротьбі. І це б були нові керамічні броніки за новими стандартами».
РЕКЛАМА
Проблема держзакупівель бронежилетів, шоломів та інших засобів індивідуального захисту не нова, зауважує Хмурий. Через значну різницю у класах розвитку виробництв компанія «ТЕМП-3000» здатна пропонувати найнижчу на ринку ціну. Після виграних за цією ціною тендерів ДОТ, МОУ та інші замовники не можуть оголошувати нові торги з вищою початковою вартістю одиниці товару. Через це інші виробники наголошували на монополізації, а ДОТ потрапив у незручне становище.
З одного боку — купляти бронежилети із переплатою у 3−5 тисяч гривень за комплект не логічно з точки зору ощадливого використання бюджетних коштів. А з іншого — навіть «ТЕМП-3000» з його потужностями не здатен виготовляти сотні тисяч одиниць у ті стислі терміни, які визначає замовник. Журналіст запевняє, що ДОТ міг би розбивати такі великі тендери на менші, проте більш регулярні. Це б дозволило диктувати ринку власні цінові умови, а не шукати компроміси, які коштують бюджету сотні мільйонів.
«Та замість цього він [ДОТ — Авт.] обрав інший шлях — підлаштовуватися під ціни виробників, обходячи нюанси законодавства за допомогою прямих безконкурентних угод. Ціна такого рішення — тисячі бронежилетів нового зразка, які недоотримає армія», — резюмує журналіст.
Наразі Ігор Хмурий і команда «Стоп Корупції» надіслали запити до МОУ та ДП МОУ «ДОТ» з проханням пояснити — хто і на яких засадах вирішив використовувати прямі угоди за завищеними цінами. Також журналіст розповів про інсайд, згідно якого частина виробників має проблеми із виконанням обсягів попередніх угод, продовжуючи отримувати при цьому нові. Цю інформацію експерт пообіцяв з’ясувати за допомогою запитів до відповідних замовників.
«Що з цього вийде — обов’язково розповім та продемонструю пізніше. Тож слідкуйте за новими публікаціями», — завершив Хмурий.