За словами астрологів та нумерологів, дзеркальні дати представляють собою сприятливий момент для позитивних трансформацій та прагнень. У ці особливі дні люди часто вирішують розпочати нові починання, одружитися або створити сім'ю.
26-річний Володимир Малуха, про якого розповідають у рубриці «ФАКТИ», та його 25-річна партнерка Тетяна Чернявська, родом із села Білик Кобеляцького району Полтавської області, також вирішили створити сім'ю в дзеркальну дату – 25.05.2025. Вони стверджують, що обрали цю дату «за її красу».
Вітаю, люба!
«ФАКТИ» вперше представили Володимира Малуху на початку 2021 року. У статті під назвою «Губи, ніс і підборіддя – це найбільш тренувані частини мого тіла. Я пишу музику, використовуючи їх» розповідалося про молодого чоловіка з важким церебральним паралічем, який сміливо звернувся у Facebook за допомогою в придбанні потужного комп’ютера для створення електронної музики. «Через мій стан я ніколи не навчуся грати на жодному музичному інструменті. Однак я можу складати музику за допомогою комп’ютера», – заявив тоді 21-річний хлопець, обґрунтовуючи своє звернення прагненням займатися творчістю та отримувати від цього дохід. Він навряд чи міг передбачити, що ця публікація кардинально змінить хід його життя.
ВІДЕО ДНЯ
Журналісти поділилися історією талановитого, скромного чоловіка з Білика, який пересувається на інвалідному візку. За місяць йому вдалося накопичити достатньо грошей на своїй першій у житті банківській картці, яку він відкривав у Кобеляках, щоб придбати новий комп’ютер. Пожертви надходили не лише з України, а й з Польщі, Швейцарії, Канади та США. «Якби я покладався виключно на свою пенсію, мені довелося б заощаджувати десять років», – розмірковує Володимир.
На знак подяки тим, хто допоміг йому здійснити мрію, Володимир Малуха написав музичний твір, використовуючи своє нове обладнання.
РЕКЛАМА
Журналісти телеканалу «Інтер» також відвідали Білик, де юнак поділився своїм бажанням мати новий електричний інвалідний візок. Стало очевидно, що місцеві правила соціального забезпечення забороняють особам з обмеженими фізичними можливостями, таким як Володимир, керувати цим видом спеціалізованого транспорту. Як наслідок, його батькам довелося купувати вживаний електричний інвалідний візок за власний кошт, на якому син щодня долав кілька кілометрів за допомогою пульта дистанційного керування. Однак з часом старий особистий транспортний засіб ставав менш надійним, і, намагаючись втекти з обмежень свого дому, Володимир придумав імпровізоване пристосування, щоб використовувати його як ходунки. Він продемонстрував цю інновацію журналістам програми «Стосується всіх», які потім звернулися до відомих діячів музичної індустрії, щоб допомогти йому здійснити мрію, що зрештою зв’язало його з виробниками ходунків з Італії. Під час запису програми вони подарували Володимиру сучасний засіб для пересування в студії.
Але це ще не все. Тетяна Чернявська, студентка третього курсу Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара, яка вивчає психологію та спеціальну педагогіку, побачила цей епізод. Вона додала Володимира до друзів і привітала його з Новим роком через месенджер. Через кілька місяців, коли він попросив своїх підписників порекомендувати фільми, Тетяна була однією з перших, хто надіслав йому великий список. Вона також була першою, хто відповів на відео, опубліковане Володимиром у Facebook, де він користується ходунками на вулиці.
— «Привіт, люба!» — привітав він її потім, — згадує Тетяна. — Це слово «люба», яке я ніколи не чула від жодного іншого хлопця, справді зворушило мене до серця. Моє серце відгукнулося. Загалом, Володимир висловлював багато добрих почуттів до мене.
РЕКЛАМА
— Зрештою, я дійшов до того моменту, коли захотів ближче познайомитися з Танею, — додає Володя. — Я запросив багатьох людей, але чомусь навіть мої односельці були надто зайняті… Тож я подумав, що було б кумедно запросити Таню.
«Я з радістю прийняла запрошення, і 14 серпня 2021 року ми вперше зустрілися особисто», – ділиться молода жінка.
Володимир зараз зізнається, що не очікував, що Тетяна, яка на той час мешкала в Дніпровському районі Дніпропетровської області, справді вирушить на зустріч із ним. Зрештою, шлях до Білика був не надто коротким. Проте вона зустріла його без страху.
— Я нічого в житті не боюся, — посміхається Тетяна. — Бути з Володею неймовірно цікаво. Він розумний, начитаний і з ним легко спілкуватися. Ми багато сміємося разом і любимо проводити час на свіжому повітрі. Ми чудово ладнаємо одне з одним.
Володимир зізнається, що не думав про шлюб, вважаючи, що не потрібно поспішати. Тож понад рік після першої зустрічі пара досліджувала свої почуття.
РЕКЛАМА
«Володя сказав мені багато ніжних слів. Спілкування з ним було легким», – згадує Тетяна.
Гора викликів
— Весь цей час я щиро сумувала за Володею, тому одного разу вирішила його відвідати, — продовжує Тетяна. — Хоча для нашої зустрічі був формальний привід. Володимира запросили зняти відео на відомій горі Пивиха поблизу Градизька на Глобинщині, але ніхто з його родичів чи друзів не міг його супроводжувати. Я одразу погодилася поїхати з ним.
Ці знімальні сесії зрештою визначили їхнє майбутнє.
Володимир згадує, що вони витратили виснажливі 8 годин на зйомки короткого реп-відео.
— Пивиха — найвища точка Лівобережної України, — пояснює він. — Її висота становить 168 метрів, а деякі ділянки мають крутизна 60–75 градусів. Згідно з творчим задумом, мене мали підняти на гору найкрутішим маршрутом, а потім спустити вниз. Моїм носильником був Андрій Сова — режисер музичних відеокліпів, військовослужбовець з Полтави. Таня допомагала йому, штовхаючи Андрія ззаду, а коли ми спускалися, вона трималася за нього. Ми багато разів падали, потрапляючи брудом у рот, а пилом в очі. Піднятися назад було складно. У якийсь момент мені довелося
