В Україні існує погляд, що голова Білого дому Трамп розносить нісенітницю про конфлікт, Україну та Росію під впливом помилкових радників. Стверджується, що ми просто не в змозі ефективно комунікувати та не надаємо йому точної інформації щодо початку війни, її винуватців та серйозності дій Путіна. Вважається, що якби ми правильно представили цю інформацію, Трамп сформулював би іншу позицію і, можливо, навіть діяв би відповідно до неї, пише Юрій Богданов, публіцист та експерт зі стратегічних комунікацій у бізнесі, державному управлінні та політиці .
ВІДЕО ДНЯ
«Це уявлення, звичайно, є фантазією, покликаною раціоналізувати реальність того, що Трамп байдужий до походження війни, хто її розпочав і скільки втрат було пов’язано з нею. Майже кожен у його оточенні знає, коли почався конфлікт, визнає, хто такий Путін, і неодноразово відкрито заявляв про це», – стверджує Богданов. «Крім того, Бессент минулого тижня назвав Путіна злочинцем, проте це не має жодного значення. Оточення Трампа все розуміє повністю. Трампу не потрібно жодних додаткових розуміння; він і так повністю про все поінформований».
Щодо Росії, він втілює всі потенційні кліше, що десятиліттями поширювалися серед певних американських еліт. Його відверте захоплення Путіним призвело до бажання перетворити Сполучені Штати з союзника України на нейтральну, ворожу сторону в переговорах. Саме тому він назвав Зеленського «диктатором», створив хаос у Білому домі, намагався чинити тиск на Україну всіма можливими засобами та виключив Європу з переговорного процесу. Я зараз говорю не про його риторику, а радше про його дії. Риторика Трампа за замовчуванням не має значення. Кожне слово, яке він вимовляє, беззмістовне.
Богданов стверджує, що єдиним фактором, який заважає Трампу злитися з Путіним у блаженстві, є неприкрашена реальність.
РЕКЛАМА
«Наприклад, Путін не схильний співпрацювати зі США проти Китаю. Він також не має наміру завершувати війну, поки може її підтримувати. Вихід з конфлікту становить величезний ризик для його режиму та для нього особисто. Розпочати війну було значною авантюрою, а її завершення було б ще більшою. І з якоїсь причини ці кляті українці просто відмовляються помирати».
У своїх стосунках з Путіним Трамп виглядає слабким. Його невдала спроба тиснути на Зеленського дозволила Україні залучити європейських лідерів до переговорів з Трампом. Його соратники та республіканці спостерігають невдоволення слабкою позицією щодо Росії, навіть серед своїх виборців, і починають ненав’язливо доносити це до Трампа. Це, по суті, єдиний шлях до його «серця». Він передбачає м’яку ілюстрацію того, що його позиція щодо Путіна жалюгідна, і що Путін фактично підриває його авторитет та відсуває його у зону дружби.
Як влучно зазначив один іноземний коментатор, у Трампа є три потенційні підходи на майбутнє: активізувати зусилля, спрямовані на завоювання коханої, відмовитися від усіх починань або ж дутися та шукати помсти об'єкту свого захоплення. Він цілком може випробувати всі три варіанти. Більше того, дипломатичні контакти з Україною та Європою, разом із компетентними представниками з його оточення, допоможуть у цьому. Принаймні, вони не завадять йому. Говорити йому, що Путін націлений на дітей та жінок, що Росія є агресором і що він повинен враховувати репутацію Сполучених Штатів, марно. Він залишається байдужим.
РЕКЛАМА
Тим не менш, хоча Трамп публічно 53 рази обіцяв вирішити конфлікт в Україні протягом дня, тепер він змушений визнати, що досягти цього буде нелегко.
Раніше ЗМІ досліджували причини небажання Путіна відвідати Ватикан для переговорів з Україною щодо врегулювання конфлікту.
