Недобудови в центрі Києва, архітектурні пам'ятники, які безперервно перетворюються на руїни, постійна гойдалка зі зміною «історичного» статусу будівель та територій то в один, то в інший бік, залежно від потреби. Конфлікти, громадські акції, судові справи та невдоволення результатом — це столична буденність. Конструктивний та комфортний для мешканців розвиток міста видається неможливим. На думку експерта Сергія Лямця, головною причиною є відсутність прозорих та єдиних правил, зокрема, Генерального плану Києва з охоронними зонами та реєстру історичних об'єктів від Мінкульту.
ВІДЕО ДНЯ
Він зазначив, що зараз розробці Генплану заважає війна, а отже, неможливе проведення громадських слухань. Водночас Лямець наголошує, що одним із коренів урбаністичних конфліктів є відсутність історико-архітектурного плану від Міністерства культури. Він є, але не опублікований, що не сприяє збереженню національної спадщини та адекватному розвитку об'єктів, за оцінками експертів, такої цінності, незважаючи на вік, немає.
«Ніякого сумніву, реставрувати пам'ятки — значно дорожче, ніж будувати з нуля. Однак воно має сенс, тому що це обличчя міста, його історія. Тож фокус уваги центральної та місцевої влади має бути саме на таких об'єктах. Залишати як воно є» — покинутим — це шлях у нікуди, тому що історичні будівлі стрімко руйнуються. Будинки 14 століття у старій Європі вижили виключно через те, що їх постійно реставрують" , — пише Сергій Лямець.
На жаль, зазначає експерт, реалії Києва показують, що покладатися на бюджетні кошти не варто. Як приклад він назвав садибу Мурашка на Малій Житомирській, 14А та садибу Товариства швидкої допомоги на Рейтарській, 22. Обидві — у муніципальній власності із затвердженими планами реставрації, але час продовжує безперешкодно їх руйнувати.
РЕКЛАМА
Але реставрація історичних споруд у столиці часто має позитивний фінал, пише Лямець.
«Завод „Арсенал“ та Микільські ворота, прибутковий будинок Михайла Підгірського на Ярославовому Валу, 1 та будинок зі зміями на Великій Житомирській, 32 отримали нове життя та якісно вписалися у столичний пейзаж. Щоправда, всі ці трансформації виконані за приватні кошти. А зайти у Такий проект за повної відсутності відкритих правил буває проблематично», — нагадав експерт.
РЕКЛАМА
Найбільшою перешкодою, на його думку, є зміна статусу будівлі «заднім числом» та супутній тиск активістів. Лямець розповів про такі показові історії.
«Торговий комплекс на Контрактовій площі переживав чотири хвилі добудови/відновлення, з початку XIX століття. Але у 2013 році, коли з'явився проект реконструкції, роботи заблокувало активну спільноту. Завдяки тим же активістам будівлі Гостинного двору та ще 30 будівель на Подолі отримали охоронний статус як пам'ятки місцевого значення. У 2013 році роботи з реконструкції, які робили за приватні кошти, зупинили. У 2021 передали Мінкульту. Досі жодних змін» , — нагадав він.
РЕКЛАМА
Зараз подібна гойдалка проходить навколо проекту в урочищі Китаєво, пише експерт.
«Ділянку орендували 17 років тому під будівництво, і коли у 2021 році зайшла розмова про старт проєкту, почали знову розігрувати карту „захисту культурної спадщини“. Девелопер апелює до єдиного наявного документа охоронних зон, але активісти проти. Мінкульт та археологи поки не поспішають надавати режими використання територій, прилеглих до археологічної пам'ятки», — написав Лямець. За його словами, девелопер згоден виділити частину орендованої землі і власним коштом створити там туристичну локацію з чітким дотриманням вимог Міністерства.
«Мінкульт має нарешті припинити непрозорі ігри з культурною спадщиною. Будівлі, яким понад сто років, або які є об'єктами епохи модернізму, мають оцінити справжні експерти. Вони повинні діяти за критеріями, які затвердить громада, але остаточне слово має бути за експертизою. Реєстр має бути оновлений та оприлюднений, тоді наступним кроком можна говорити про реставрацію на кошти держави чи інвестора» , — наголошує Лямець.
Раніше експертка Олена Яхно відвідала археологічний пам'ятник «Китаївське городище та курганний могильник» на півдні Києва та розповіла про свої враження від цієї прогулянки.
