Металургійна промисловість України: Оцінка збитків / Фото Unsplash
Припинення функціонування українського морського транспортного шляху може суттєво вплинути на металургійний сектор, призводячи до скорочення виробничих показників майже на третину. Фахівці прогнозують, що щомісячні фінансові втрати від зменшення експорту можуть сягати 200 мільйонів доларів.
Які збитки може понести українська металургія
У зв’язку з припиненням роботи українського морського коридору, вітчизняні металургійні підприємства можуть змушені тимчасово зупинити частину своїх виробничих ліній і зменшити випуск продукції приблизно на третину. Такий прогноз був представлений головним аналітиком GMK Center, Андрієм Тарасенком.
За його розрахунками, безпосередні збитки від зниження експорту складатимуть від 150 до 200 мільйонів доларів щомісяця. Ця сума не включає непрямі негативні наслідки, такі як зростання витрат на логістичні операції, подорожчання імпортної сировини, збільшення собівартості виробництва та потенційну повну зупинку деяких підприємств.
Протягом першого півріччя 2026 року морським шляхом здійснювалося 50% експорту української сталі, 95% чавуну та 50% залізної руди. Тому зупинка морського транспортного шляху може мати вирішальний вплив на всю гірничо-металургійну галузь.
Експерти зауважують, що поточна ситуація подібна до блокади експорту у 2022 році, однак теперішні умови є більш складними через запровадження нових економічних та торговельних обмежень.
ПальнеСередні ціни в мережі АЗС «Amic Energy» станом на Чому нинішня криза може виявитися серйознішою за події 2022 року
Однією з ключових проблем є введення Європейським Союзом нових імпортних квот, які набули чинності з липня. Ці квоти можуть призвести до скорочення експорту української сталі до країн ЄС приблизно на 60% порівняно з показниками 2025 року, або на 1,3 – 1,5 мільйона тонн.
Додатковою перешкодою є напівфабрикати, які становлять майже половину морського експорту сталі. Через низьку прибутковість та витрати, пов’язані з механізмом вуглецевого коригування імпорту (CBAM), перенаправлення цих поставок на сухопутні маршрути є практично неможливим. Це може спричинити додаткове зменшення виробництва приблизно на 1 мільйон тонн щорічно.
Ситуацію погіршує зниження світових цін на залізну руду, що робить експорт через європейські порти економічно невигідним. Згідно з прогнозами аналітиків, виробництво в залізорудному секторі може знизитися приблизно на 35% порівняно з першим півріччям 2026 року.
Окрім експорту, виникнуть труднощі і з імпортом. Після втрати Покровської вугільної групи, українські металургійні підприємства залежать від постачання вугілля зі Сполучених Штатів та Австралії, яке здебільшого доставлялося морем. У разі переорієнтації через європейські порти та залізницю, логістичні витрати можуть зрости майже вдвічі, що призведе до подорожчання вугілля приблизно на 15%.
Експерти також попереджають про потенційні ризики для внутрішнього ринку. Через припинення морських перевезень, окремі види металопродукції, які Україна імпортувала, зокрема прокат із покриттям, товстий лист та фасонний прокат, можуть подорожчати або навіть тимчасово стати недоступними. На думку аналітиків, сукупність цих факторів робить поточну кризу одним із найсерйозніших викликів для української металургії за останні роки.
До речі, вартість пшениці на світових ринках продовжує зростати на тлі загострення ситуації в Чорноморському регіоні та погіршення прогнозів щодо врожаю в ключових країнах-виробниках. Додатковий тиск на ринок створюють обмеження російського експорту та несприятливі погодні умови в Європі та США.
Джерело: www.24tv.ua