Загроза для дрібних сільгоспвиробників: яким чином припинення роботи українських морських шляхів може спричинити ланцюг збиткових підприємств

Загроза для дрібних сільгоспвиробників: яким чином припинення роботи українських морських шляхів може спричинити ланцюг збиткових підприємств 4

Загроза для дрібних сільгоспвиробників: яким чином припинення роботи українських морських шляхів може спричинити ланцюг збиткових підприємств 5

Росія блокує морський експорт України / Ілюстрація / АМПУ / Колаж 24 Каналу

У липні російська сторона активізувала обстріли цивільних суден та українських гаваней у Чорному морі, фактично заблокувавши морський експорт. Найбільше від цієї ситуації потерпають аграрії, для яких цей шлях реалізації продукції є життєво важливим.

Вплив блокування морського експорту на аграріїв

Ситуація із блокуванням морського експорту з боку Росії є вкрай загрозливою для всього українського агросектору, проте найдужче від неї страждають дрібні фермерські господарства. Про це в коментарі 24 Каналу повідомив експерт з питань аграрної політики Денис Марчук.

Український агроекспорт значною мірою залежить від функціонування морського коридору, оскільки така логістика вважається найбільш ефективною та економічно вигідною. Протягом першої половини 2026 року приблизно 90% усієї виробленої агропродукції було вивезено з країни через порти Одещини.

Наразі ж інфраструктура цих портів та цивільні судна зазнають частих нападів з боку Росії. Це призводить до фактичного зупинення морського експорту в період піку жнив, коли аграрії особливо потребують надходження валюти та звільнення складських приміщень для нового врожаю.

За словами заступника голови Всеукраїнської аграрної ради Дениса Марчука, український агробізнес переживає значний тиск через поточну експортну ситуацію. Ціни на зерно всередині країни знижуються, і не всі мають змогу відкласти його продаж.

Загроза для дрібних сільгоспвиробників: яким чином припинення роботи українських морських шляхів може спричинити ланцюг збиткових підприємств 6

Денис Марчук

Експерт з питань аграрної політики, заступник голови Всеукраїнської аграрної ради

Для дрібних фермерів ця ситуація є справжньою катастрофою. Вони не мають ані належних систем зберігання, ані достатніх фінансових ресурсів. Змушені реалізовувати свою продукцію за надзвичайно низькими цінами.

Малий агробізнес потребує фінансових надходжень для погашення кредитів та підготовки до осінньої посівної кампанії. Тому змушений продавати зерно, іноді навіть собі в збиток, аби вивільнити виробничі площі.

ПальнеСередні ціни в мережі АЗС «Amic Energy» станом на Що відомо про атаки Росії на морські порти Одещини та цивільні судна

Згідно з даними Адміністрації морських портів України, лише за перші два тижні липня порти зазнали 23 обстрілів, а цивільні судна – 17 ударів. Внаслідок цих атак загинули 11 осіб, ще семеро отримали поранення. Терор продовжився і в другій половині місяця.

19 липня внаслідок удару по торговельному судну, завантаженому кукурудзою, яке йшло під прапором Гвінеї-Бісау, загинули 9 членів екіпажу та український лоцман. Суховантаж зазнав серйозних пошкоджень і 26 липня затонув приблизно за 5 морських миль від узбережжя Одеси.

Під час виходу з порту Одещини цивільне судно під прапором Палау, яке транспортувало майже 2,8 тисячі тонн кукурудзи, зазнало двох атак. Внаслідок влучань на судні виникла пожежа. За попередніми даними, вдалося врятувати сімох членів екіпажу та українського лоцмана, а двоє моряків досі вважаються зниклими безвісти.

За інформацією АМПУ, 27 липня було завдано ударів по цивільних суднах, що перебували в портах Миколаївщини з 2022 року, а 28 липня Росія тричі атакувала цивільне судно під прапором Ліберії, яке стояло на якорі на підходах до Одеського порту. На момент атаки корабель не мав вантажу та екіпажу на борту.

Що буде, якщо аграрії залишаться без морського експорту та підтримки держави

За оцінками Дениса Марчука, в умовах блокади портів запас стійкості української економіки становить два-три місяці. Якщо ситуація не вирішиться, агропромисловий комплекс опиниться в стані, аналогічному 2022 року. Для бізнесу це означатиме брак обігових коштів та переповнені елеватори, а для світу – погіршення продовольчої безпеки через несвоєчасне отримання української продукції.

Експерти Всеукраїнської аграрної ради попереджають про наближення кризи збитковості виробництва в агросекторі, що може негативно вплинути на всю економіку України. Існує ризик масових банкрутств підприємств та розриву виробничого циклу.

За підрахунками ВАР, у 2026-2027 маркетинговому році обсяг виробництва основних зернових та олійних культур прогнозується на рівні близько 81,4 мільйона тонн. З урахуванням залишків попередніх періодів, загальний обсяг продукції для споживання та експорту становитиме приблизно 85 мільйонів тонн.

Україні ж необхідно буде експортувати близько 67 мільйонів тонн агропродукції. Якщо порти не відновлять свою роботу, існує ймовірність скорочення щомісячних обсягів вивезення зерна до 1,7 мільйона тонн.

Тривала блокада морських портів створює загрозу утворення значного товарного надлишку: від 27,4 до 32,4 мільйона тонн агропродукції тиснутимуть на ринок протягом усього маркетингового року,
– зазначають у ВАР.

Згідно з даними асоціації, в Україні спостерігається різке зниження закупівельних цін на сільськогосподарські культури, які в окремих випадках впали до 7 тисяч гривень за тонну. Це нижче за собівартість виробництва.

Щоб запобігти кризі, аграрії звернулися до уряду з проханням вжити низку заходів для підтримки агросектору, зокрема:

  • Запровадження пільгового кредитування для поповнення обігового капіталу під час осінньої посівної;
  • Реструктуризація чинних агрокредитів;
  • Надання державних гарантій за кредитами та перегляд певних умов програми “5 – 7 – 9%”.

Серед пропозицій ВАР також проведення аудиту пошкоджень портової інфраструктури в регіоні Великої Одеси та дунайських портах, визначення пріоритетних об’єктів для відновлення та забезпечення фінансування ремонту й модернізації перевалкових потужностей.

Які альтернативи морському шляху експорту

Окрім морського коридору, Україна має змогу використовувати інші шляхи експорту агропродукції. До них належать: річкові перевезення через порти Дунаю, автомобільне та залізничне сполучення, а також поромні переправи. Однак ці методи є дорожчими і не можуть повністю компенсувати втрату морського експорту через суттєво нижчі потужності.

Незважаючи на тиск Росії на морський коридор, експортери не поспішають відмовлятися від нього. Деякі трейдери вже почали перенаправляти постачання пшениці та інших вантажів до портів Дунаю. Проте інша частина експортерів вирішила зайняти вичікувальну позицію, сподіваючись на відновлення стабільної роботи морських портів.

Джерело: www.24tv.ua

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *