Герої фільму «Місто» дорослішають на екрані під акомпанемент війни та електронної музики 17.07.2026 10:20 Укрінформ
У столиці завершилися знімальні роботи над урбаністичною драмою «Місто» за мотивами твору Валер’яна Підмогильного
Історія створення повнометражної художньої стрічки «Місто» є доволі складною. Цей задум існував ще до повномасштабного вторгнення як концепція сучасної інтерпретації роману одного з найвизначніших представників «Розстріляного відродження» Валер’яна Підмогильного. У 2022 році проєкт переміг на пітчингу Держкіно, роботу над кінокартиною розпочав режисер Михайло Маслобойщиков, проте після повномасштабного вторгнення відбулися певні коригування, зокрема, змінився режисер та початковий акторський ансамбль.
Кінцеве бачення фільму належить режисеру та кінознавцю Станіславу Битюцькому, для якого «Місто» стане режисерським дебютом у повнометражному кіно. Він також переробив сценарій та запропонував продюсерській команді новітнє бачення, пов’язане з музичною субкультурою.
Виробництвом фільму зайнялися Дмитро Суханов («Мої думки тихі», «Медовий місяць») та Валерія Сочивець («Ля Палісіада», «Із зав’язаними очима», «Зарваниця»). Операторською роботою керував Володимир Усик («Ля Палісіада», «Медовий Місяць»), художнім оформленням – Максим Німенко («Стоп-Земля», серіал «Кава з кардамоном»). Проєкт реалізується за підтримки Державного агентства України з питань кіно.
Знімальний процес «Міста» тривав протягом літа і завершився 9 липня, після чого розпочнеться постпродакшн, міжнародна прем’єра на фестивалях та довгоочікуваний кінопрокат в Україні. Нам вдалося побувати на останньому знімальному дні та дізнатися деякі подробиці.
БУЛО ВАЖЛИВО ЗНІМАТИ НА РЕАЛЬНИХ ЗАХОДАХ ТА ЗАПРОШУВАТИ СПРАВЖНІХ МУЗИКАНТІВ
Адаптація книги, особливо такої відомої, у сучасний сценарій та перенесення сюжетної лінії на століття вперед – завдання не з легких. Перед режисером-сценаристом стояло завдання не просто відобразити життя літературних персонажів на екрані, а показати автентичність проживання цієї історії в сучасних умовах. Тому фокус сценарію суттєво трансформувався – тепер «Місто» є розповіддю про Київ доби російсько-української війни, в яку інтегровано субкультуру вечірок з електронною музикою.
Для автора сценарію та режисера було принципово, щоб у фільмі взяли участь ті, хто живе тут і зараз – відвідує подібні заходи, розуміє життя свого покоління. У багатьох другорядних ролях задіяні непрофесійні актори, а якщо присутній діджей-сет, то за пультом стоїть справжній діджей.
«Для створення атмосфери було важливим знімати у справжніх локаціях та залучати справжніх, дуже цікавих музикантів. У нас грають Богдан Заєць, Антон Сомінарист, Мар’яна Клочко, Слава Ліпшеєв. Фільм показує цю музичну спільноту та її ключові події. Це те, що зараз реально звучить в електронних клубах Києва», – поділився режисер.
Музичний супровід до фільму створили композитори Еміль Асадов та Геннадій Бойченко.
СЮЖЕТНІ ЛІНІЇ ЗБЕРЕЖЕНІ, ПРОТЕ ПЕРЕБУДОВАНІ НА ТАКІ, ЩО МОГЛИ Б РОЗГОРНУТИСЯ В СЬОГОДНІШНЬОМУ КИЄВІ
Стосовно жанрової складової, то команда визначає її як «історія дорослішання під час війни».
«Поступово сценарій еволюціонував і відійшов від тексту Підмогильного в плані підкорення міста героєм. У нас це, скоріше, історія про те, як дорослішає нове покоління, переживаючи травми війни. Це історія становлення під час війни. Ось так ми бачимо жанр зараз», – зазначає Станіслав.
За його словами, процес створення «Міста» просувався успішно, попри непрості обставини, і те, що зйомки іноді збігалися з обстрілами. Було чимало моментів, які могли все зіпсувати або зупинити, але команді вдалося подолати всі труднощі.
Робота над сценарієм тривала майже два роки. На запитання, наскільки він відійшов від літературного першоджерела, Станіслав Битюцький посміхається: «На сто років». Він додає, що структура роману є дуже вдалою, що дозволило йому легко працювати, додавати елементи, обігрувати можливі події з героями в наш час. Конструкція та сюжетні лінії збережені, проте адаптовані до реалій сучасного Києва.
Він підкреслив, що після 2014 року він буквально заново відкрив для себе українську класику, так само, як зараз, з початком повномасштабного вторгнення, нові покоління відкривають її для себе. Це надзвичайно важливо, оскільки це не лише джерело цікавої інформації та досвіду, а й ключ до розуміння власного коріння та ідентичності.
У РОМАНІ ГЕРОЙ ШУКАВ СЕБЕ В ЛІТЕРАТУРІ, У ФІЛЬМІ – В ЕЛЕКТРОННІЙ МУЗИЦІ
Головний герой стрічки, як і в книзі – Степан Радченко – переїжджає до великого міста, прагнучи знайти себе у професії. Однак, якщо у Підмогильного це була сфера літератури, то у фільмі – електронна музика.
«Професійна сфера у фільмі змінена на ту, яка, на нашу думку, є надзвичайно актуальною тут і зараз. Електронна сцена Києва та сучасна українська електронна музика мають величезне значення. Бути в цьому контексті, відвідувати такі музичні події – це аналогічно тому, як сто років тому відвідували літературні заходи. Електронні клуби – це культове місце для цієї субкультури, яке дуже резонує з молоддю, представником якої був Степан у романі Підмогильного. Сьогодні нашому Степанові двадцять чотири роки, і його легко уявити на подібному заході», – пояснив режисер.
У фільмі збережені три важливі для контексту роману жіночі персонажі: Зосю зіграла Марія Ковальова, Надійку – Яна Колодійчук, а Риту – Анастасія Малахова.
«Ми зберегли їхні взаємини зі Степаном, але намагалися переосмислити, як би ці стосунки виглядали через сто років. Як би вони змінювалися, як би загалом трансформувалася гендерна поведінка, допустимі та недопустимі межі, які існували тоді, і які є зараз», – розповів Битюцький.
Режисер кінокартини «Місто» Станіслав Битюцький та актор Максим Рягін
СПОДІВАЮСЯ, ЩО ФІЛЬМ ВІДКРИЄ П’ЯТЬ-ШІСТЬ НОВИХ АКТОРСЬКИХ ІМЕН
Режисер разом із кастинг-директоркою Аллою Самойленко довго шукали виконавців, адже, на його переконання, кастинг становить дев’яносто відсотків успіху фільму. Результатами пошуку він залишився надзвичайно задоволеним.
«Коли я побачив відеопроби Максима Рягіна, одразу відзначив його типаж, який особливо вирізняється серед акторів його покоління. І ще до нашої особистої зустрічі та проб я розумів, що це головний кандидат на роль Степана. Згодом це повністю підтвердилося. Загалом у кінематографі існує дефіцит свіжих, талановитих облич, але якщо їх шукати, то вони є. Ми знайшли багато цікавих молодих акторів, для багатьох цей фільм стане дебютом. Сподіваюся, відкриємо п’ять-шість нових імен», – поділився режисер.
Поряд із молоддю у «Місті» також задіяні відомі українські артисти: Акмал Гурезов («Уроки толерантності»), Євгенія Непиталюк («Бачення метелика»), Максим Панченко («Я, Ніна»).
Виконавець головної ролі Максим Рягін
За словами виконавця головної ролі Максима Рягіна, його версія Степана суттєво відрізняється від персонажа Підмогильного: у книзі це ветеран Першої світової, який щойно повернувся з фронту, тоді як у фільмі – це сучасний двадцятичотирирічний юнак, який не воював, але вже травмований війною – пережив полон на півдні України. Сучасний Степан у столиці проходить шлях від розгубленого провінціала до впевненого артиста на електронній сцені міста.
Перед початком роботи над образом актор не лише перечитав роман, щоб пригадати історичний контекст, але й заглибився у світ електронної музики, в якому існує сучасне втілення його персонажа.
«Стас (Битюцький – ред.) залучив мене до культури електронної музики, адже раніше я не мав з нею жодного зв’язку. І коли ми пройшли етап кастингу, почали відвідувати електронні вечірки – для мене це було цілком нове. Досить символічно, що першим місцем, куди я пішов знайомитися з цією субкультурою, став клуб, де сьогодні проходить наш фінальний знімальний день», – розповів Максим Рягін.
Режисер кінокартини «Місто» Станіслав Битюцький
ХОЧЕТЬСЯ, ЩОБ МОЛОДІ ЛЮДИ ДИВИЛИСЯ ФІЛЬМ І ВПІЗНАВАЛИ СЕБЕ
Команда фільму вважає, що вікова категорія глядачів «Міста» не є чітко визначеною, але молодь, безсумнівно, впізнаватиме в цьому кіно себе.
«Та й старше покоління, думаю, під час перегляду згадуватиме власну молодість. Навіть не в аспекті електронної сцени чи вечірок, а радше в сенсі відчуттів, коли ти молодий і можеш дозволяти собі помилки, за які потім не так соромно, як коли тобі вже за сорок. – говорить Станіслав Битюцький. – Ми прагнули створити якісне, універсальне кіно про Київ сьогодні. Про буденне життя молодих людей, без надмірного драматизму. Так, ми всі зараз переживаємо труднощі, відчуваємо біль, але часом – посміхаємося, живемо не лише війною, а й звичайними повсякденними речами».
Він додав, що справді здивований тим, що цей фільм стане першою екранізацією «Міста» Підмогильного, адже така ідея витала в повітрі.
«Але так склалося, що ми будемо першими. Наш фільм вийшов дуже ніжним, красивим, дещо меланхолійним, як і наше життя», – зазначив режисер та сценарист стрічки «Місто» Станіслав Битюцький.
Любов Базів. Київ
Фото Олександра Клименка, Артема Гвоздкова
Кіно Культура Держкіно Режисер прем’єра
Джерело: www.ukrinform.ua