Росія завдала наймасштабніших пошкоджень об’єктам культури в столиці за весь час повномасштабної війни – Бережна 25.05.2026 21:49 Укрінформ Росія спричинила найбільших руйнувань культурним установам у Києві з початку повномасштабного вторгнення. Наразі відомо про щонайменше 14 уражених культурних інституцій та пам’яток у столиці, але цифри ще уточнюються.
Як передає Укрінформ, про це заявила віцепрем’єр-міністерка з питань гуманітарної політики України, міністерка культури Тетяна Бережна, виступаючи в ефірі телебачення.
«Можна з упевненістю стверджувати, що це найбільш значна хвиля руйнувань закладів культури у Києві за період повномасштабної війни. Ми продовжуємо документувати наслідки російської атаки та отримувати повідомлення про пошкодження. Наразі Міністерство культури отримало інформацію про ураження щонайменше 14 культурних інституцій та пам’яток у Києві, проте, повторюся, дані уточнюються», – зазначила Бережна.
Вона поінформувала, що будівля Національного художнього музею України зазнала серйозних ушкоджень, але, на щастя, колекція та персонал музею залишилися неушкодженими. Також дуже суттєвих руйнувань зазнав Національний музей «Чорнобиль», де знищено майже 40% експозиції.
У Києві ліквідовують наслідки масованої атаки РФ 24 травня / Фото: Кирило Чуботін. Укрінформ 1 / 10
«Серед інших постраждалих об’єктів та інституцій — Театр Франка, Національна музична академія України (наша консерваторія), Національна філармонія України, Київська мала опера, Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого на Поштовій площі, Київська опера (муніципальний заклад), Інститут літератури. Також пошкоджень зазнали Контрактовий дім, Поштова станція та Житній ринок», – перелічила Бережна.
Вона додала, що це свідчить про продовження Росією цілеспрямованих атак на українську культуру, пам’ять та національну ідентичність.
Бережна підкреслила нагальну потребу в цифровізації музейних колекцій, зазначивши, що Міністерство культури працює над відповідними програмами. Це дозволить відтворювати експонати у разі їх втрати або сприятиме їх поверненню через Інтерпол у разі викрадення росіянами.
Водночас вона зазначила, що, на жаль, на сьогодні оцифровано невеликий відсоток культурних надбань, оскільки робота з міжнародними партнерами, які надають програми для цифровізації, лише розпочалася.
«Ми використовуємо штучний інтелект для цих цілей, але надзвичайно важливим є внесок директорів музеїв, які, усвідомлюючи ризик окупації, вилучали паперові та архівні документи. Зараз ми їх оцифровуватимемо та фіксуватимемо факт викрадення», – розповіла Бережна.
Вона уточнила, що музеї бувають державними та комунальними, і ступінь їхньої цифровізації різниться.
Міністерка нагадала про прийняту Мінкультом спільно з урядом постанову щодо порядку евакуації музейних предметів в умовах воєнного стану. Вона містить чіткі правила, що визначають відповідальність та дії у випадках, коли необхідно евакуювати спадщину та музейні цінності, що перебувають під загрозою.
«Це складне питання, адже кожен власник, кожен директор музею прагне якнайдовше зберегти експонати, за які він несе відповідальність, яким присвятив життя і які знаходяться в його закладі. Проте, якщо музей знаходиться за 50 км від лінії фронту, це зона обов’язкової евакуації музейних предметів. Наразі з прифронтових регіонів евакуйовано понад 700 000 музейних експонатів», – повідомила міністерка.
За її словами, триває співпраця з міжнародними партнерами для створення сучасних сховищ та підтримки музеїв, які приймають евакуйовані колекції.
Робота рятувальників після російського удару по Києву 24 травня Фото: ДСНС 1 / 9
Джерело: www.ukrinform.ua