Чим запам’ятався на посаді очільника МОН Лісовий / фото з фейсбуку Оксена Лісового
16 липня в українському уряді знову сталися суттєві кадрові перестановки. Міністерство освіти і науки України також отримало нового керівника.
- 1 Заробітна плата освітян
- 2 Академічна доброчесність
- 3 Реформи та трансформації
Натомість Оксен Лісовий залишив пост міністра, який обіймав з 21 березня 2023 року. Відтепер відомством керуватиме колишній голова Національної агенції забезпечення якості вищої освіти Андрій Бутенко. Лісовий, у свою чергу, зазначив, що для нього було честю виконувати обов’язки на цій посаді понад 3 роки.
24 Канал детальніше розповідає, чим відзначився за час своєї каденції в МОН Оксен Лісовий і які його досягнення на чолі освітнього відомства.
Чим запам’ятався на посаді очільника МОН Лісовий
Оксен Лісовий зайняв крісло міністра освіти і науки України, прибувши з фронту, і поступово почав налагоджувати систему української освіти після дій попередника Сергія Шкарлета. Проблем та викликів було багато, а воєнний час створював непрості умови для впровадження реформ. Попри це, Лісовий взявся за реалізацію ідей та реформ, хоча не все вдавалося так гладко, як сподівалася команда міністра.
Важливо, що за часів керівництва Лісового освіта справді стала пріоритетом для Кабінету Міністрів – їй почали виділяти дедалі більше фінансових ресурсів. Крім фінансування та реформ, необхідно було також дбати про безпеку. І все це відбувалося на тлі постійних повідомлень про можливу зміну міністра освіти і науки.
Заробітна плата освітян
Це питання було постійною проблемою для Лісового протягом його міністерства. Однак йому вдалося принаймні зрушити процес з місця. У 2024 році вчителі, які витримали на своїх плечах тягар шкільної освіти під час повномасштабної війни, мали отримати підвищення заробітної плати. Лісовий навіть називав конкретні суми та терміни, але педагоги так і не дочекалися обіцяного підвищення.
Проте, влада мусила збільшити рівень оплати праці освітянам, щоб запобігти масовому відтоку з професії. З 2025 року впроваджується щомісячна доплата до заробітної плати вчителів у розмірі 1000 гривень. З 1 вересня 2025 року її буде збільшено до 2000 гривень. Все ж, вчителі очікували саме на підвищення посадового окладу, яке вдалося отримати лише у 2026 році.
Українські учителі на освітньому форумі / фото Марії Волошин
У Державному бюджеті передбачено підвищення заробітних плат учителям, викладачам та науково-педагогічним працівникам: на 30% з 1 січня та на 20% з 1 вересня. У Міністерстві освіти і науки наголошували, що це буде наймасштабніше комплексне підвищення оплати праці педагогів за останні роки. Також було анонсовано підвищення заробітної плати вихователям дитячих садків на 30% з 2026 року. “Вчительську тисячу” при цьому зберегли, збільшивши до 2 тисяч гривень для всіх учителів і до 4 тисяч гривень – для педагогів, які працюють очно на прифронтових територіях (суми вказані до сплати податків). Однак, не обійшлося і без проблем. Освітяни та навіть окремі народні депутати повідомляли, що місцеві громади почали “урізати” надбавки за престижність праці до заробітної плати вчителів у січні, фактично нівелюючи підвищення оплати.
Академічна доброчесність
Це був один із викликів, з якими Лісовий зіткнувся на початку своєї каденції в МОН. Його звинуватили у плагіаті в дисертації, тому він передав її на перевірку. Згодом перевірку дисертації міністра було призупинено, оскільки він відмовився від наукового ступеня. Після цього в Україні стало можливим добровільно відмовитися від вченого звання.
Однак міністр встиг заявити, що має намір формувати в Україні нову культуру доброчесності. Хоча масового виявлення плагіаторів у сфері освіти і науки не відбулося, нещодавно українські законодавці схвалили законопроєкт №10392 “Про академічну доброчесність” та узгодили єдині комплексні законодавчі рамки академічної доброчесності в системі освіти і науки – від загальної середньої до вищої освіти, науки, наукових досліджень, експертизи та присудження наукових ступенів і вчених звань.
Реформи і зміни
Під час каденції Лісового у сфері освіти та науки також продовжувалися та розпочиналися впровадження нових реформ. Звісно, не обійшлося і без критики.
Пріоритетом освітньої сфери було визначено безпеку. У школах з’явилися офіцери Служби освітньої безпеки; було анонсовано нові правила відвідування навчальних закладів. Розпочалося будівництво підземних шкіл та модернізація укриттів у освітніх установах. На це спрямовувалися мільярдні кошти.
Дошкільна освіта. Наразі триває системна трансформація дошкільної освіти. З 1 січня 2025 року набув чинності Закон України “Про дошкільну освіту”. З вересня 2026 року в усіх дитячих садках діти віком 5-6 років будуть зобов’язані вивчати англійську мову. Заплановано й інші зміни.
Реформа старшої школи. Реформування Нової української школи було відновлено та продовжено. Наразі в Україні готуються до повного впровадження реформи старшої профільній школи. З 2027 року учні навчатимуться 12 років. Пілотування реформи “Профільна” розпочалося 1 вересня 2025 року. Воно передбачає запровадження двох напрямів навчання: академічного та професійного. Проте, саму реформу та її реалізацію під час війни часто критикують як батьки, так і освітяни.
Лісовий на форумі вчителів у Львові / Фото Марії Волошин
Професійна освіта. За каденції Лісового також розпочався активний розвиток професійно-технічної освіти. Уряд виділяв сотні мільйонів на цю галузь, зокрема на модернізацію майстерень у навчальних закладах. У вересні 2025 року набув чинності новий Закон “Про професійну освіту”. Він містить суттєві зміни для професійно-технічної освіти.
Вища освіта. Тут також впроваджувалося чимало змін та новацій. Було анонсовано скорочення терміну навчання на бакалавраті. Також запроваджено процес оптимізації мережі вищих навчальних закладів та ротації ректорів. Важливо, що першокурсники-контрактники почали отримувати гранти на навчання за високі бали на НМТ. Впроваджено і зимову вступну кампанію до вищих навчальних закладів. Частина абітурієнтів отримала можливість пройти нульовий курс перед основною вступною кампанією.
Наука. Молоді вчені та доктори наук тепер отримуватимуть більші гранти на дослідження. Фінансування було збільшено у кілька разів. Лісовий наголосив, що це найбільше підвищення за понад 15 років – майже в 5 разів. Загалом в Україні буде сформовано нову систему пріоритетів у сферах науки та інноваційної діяльності.
Багато змін, анонсованих раніше, мають відбутися цього року, зокрема з 1 вересня. Йдеться про підвищення стипендій для студентів, другий етап підвищення заробітних плат для педагогів тощо. Однак, це вже відбудеться за каденції нового керівника МОН України – Андрія Бутенка.