Чи можливо вживати фразу “Миру – мир!”? / Колаж 24 Каналу. Фото Magnific.
Вираз “Миру – мир!” видається настільки прямолінійним, що його легко перекласти дослівно. Однак саме тут українська мова готує нам цікаву пастку.
З’ясуймо походження цього гасла та чи коректно воно звучить українською, а також що означає слово “мир” в українській мові, посилаючись на джерело “Горох”.
“Миру – мир” – якою є історія цього радянського лозунгу?
Незважаючи на процес декомунізації, у сільській місцевості ще можна відшукати радянський артефакт – напис “Миру – мир!”. Його часто виконували у вигляді мозаїки на будівлях, стелах із назвами сіл або на автобусних зупинках.
Застаріле радянське гасло / Фото Олесі Кух
І хоча, на перший погляд, це позитивне гасло, не всі вбачають у ньому хибність чи неприємний відгук минулого; навпаки: “Це актуально й сьогодні”. Але якщо розібрати окремі слова, виникає цікаве мовне питання, до того ж, саме походження цього гасла не є однозначним.
Радянський лозунг “Миру – мир!” остаточно закріпився у тогочасній пресі з травня 1951 року, хоча раніше він звучав у зворотній формі: “Мир – миру!” з 3 травня 1949 року.
У російській мові слово “мир” у першій частині вислову означає світ, людство, усі люди, тоді як “мир” у другій частині – відсутність війни, спокій. І російською мовою вислів звучить дуже лаконічно й несе глибокий зміст. Але це не вся історія.
Це гасло має цікаве походження, адже “справедливі” та атеїстичні комуністи насправді запозичили його з… релігійних текстів. Походження цього вислову пов’язують із православною богослужбовою традицією. У “Великій єктенії” міститься прохання: “Мир світові Твоєму даруй”, а в “Просячій єктенії” – “Мир світові у Господа просимо”.
А єктенія – це особлива частина богослужіння, під час якої священнослужитель або диякон послідовно виголошує прохання до Бога за Церкву, людей, державу, мир, здоров’я та інші потреби, а віряни відповідають установленими молитвами. Саме тому слово “мир” у таких молитвах має значення спокою, злагоди, відсутності ворожнечі та війни.
Варто знати! Цікаво, що колись розмежування між двома значеннями передавали не тільки словами, а й написанням. У церковнослов’янській та дореволюційній російській орфографії існували дві форми: “миръ” – спокій, злагода, відсутність війни; “міръ” – світ, всесвіт, людська спільнота. Слова, однакові на слух, мали різне написання та різне значення. Після орфографічної реформи це розрізнення на письмі зникло, і обидва слова почали писати однаково – “мир”.
Цю цитату використовували як гасло ще за часів Російської імперії. Історик Костянтин Душенко зазначає, що найдавніша згадка цього вислову датується 1795 роком – в оді Гаврила Державіна “Лебідь” у рядку “И, проповедуючи мир миру…”.
Проте, як лозунг вислів почали використовувати пізніше: у квітні 1814 року його розмістили на емблематичному зображенні в Москві після взяття Парижа.
Після Лютневої революції 1917 року гасла “Мир усьому світу!” та “За мир усього світу!” набули особливої поширеності. У 1924 році Володимир Маяковський завершив свій вірш “Пролетарію, у зародку задуши війну!” закликом “Миру – мир, война – войне”. У 1949 році цю ж формулу “Миру мир!” використав Ілля Еренбург на Всесвітньому конгресі прихильників миру в Парижі, а 1950 року під нею збирали підписи під Стокгольмським зверненням. Від травня 1951 року в радянській пресі остаточно закріпилося гасло “Миру – мир!”.
І його надзвичайно часто використовували в промовах, а також створили скульптурну композицію Станіславом Савіцьким під такою ж назвою. Ці типові пам’ятники та гасла встановлювалися у багатьох населених пунктах Радянського Союзу як символ пропаганди боротьби за мир та дружбу народів. Що, як показала історія, зовсім не відповідало дійсності.
Цікаво! 21 вересня – Міжнародний день миру! А символом миру в усьому світі вважається білий голуб. Голуб став символом миру ще з біблійних часів: саме голуб приніс Ною оливкову гілку як знак того, що потоп закінчився і земля знову придатна для життя. У ХХ столітті цей образ особливо поширився завдяки малюнку Пабло Пікассо “Голуб миру” і став міжнародним символом миру та ненасильства.
Історія “Голуба миру” Пікассо: дивіться відео
Як коректно передати російський вислів українською?
Але повернімося до мовного аспекту. Українською при буквальному перекладі звучання зміниться: “Світові – мир!”. Бо планета чи людство в українській мові – це “світ”, а “мир”, як “спокій”, є словом праслов’янського походження, тому існує і в нашій мові. Хоча, у словниках, “мир” з позначкою “застаріле” можна зустріти у значенні – земля з усім, що на ній існує.
Якщо йдеться про побажання припинення війни, що є надзвичайно актуальним для українців сьогодні, то природним відповідником буде: “Хай буде мир!”, “Мир усьому світу!”.
А ще для українців стало звичним вітання чи прощання: “Мирного тобі дня /ночі”. Хоча здавна було відоме й благословення чи побажання гарної дороги – “Їдь/іди/зоставайся з миром!”, щоб шлях минув добре і спокійно.
Але найцікавіше починається, коли розбираємо саме українське слово “мир”.
“Всім миром” – це зовсім не про відсутність війни
У сучасній українській мові “мир” насамперед означає стан спокою, злагоди, відсутність війни та ворожнечі.
Ми кажемо:
-
“жити в мирі”;
-
“боротися за мир”;
-
“бажати миру”;
-
“після війни настав мир”.
Це значення відоме кожному.
Але існує й інший “мир”, як у вислові “всім миром”. В українській традиції “мир” міг означати громаду, спільноту людей, усіх членів певної спільноти.
Саме тому “всім миром” – усією громадою, усі разом. Наприклад: “Всім миром толоку робили”. Це традиційна українська сільська взаємодія громадою, наприклад, під час будівництва хати чи жнив.
Отже, йдеться не про якийсь абстрактний “мир”, а про людей, які об’єдналися для спільної справи. Це значення добре збереглося у фольклорі, художній літературі та діалектах.
- [Люлька:] Нехай мир розсудить, що робить з нею. (С. Васильченко)
- Біля зборні зібрався весь мир. (М. Коцюбинський).
- – Пришліть когось на переговори – миром можемо дійти згоди. (Р. Іванченко)
Слово “мир”, у різних значеннях, фігурує у низці народних приказок та фразеологізмів:
- З ми́ром відпуска́ти (відпусти́ти) когось – відпускати когось без покарання, не чинячи йому перешкод.
- По миру́ пуска́ти (пусти́ти) – доводити до злиднів, до становища жебрака.
- Ходи́ти (піти́ тощо) по миру́ – просити милостиню, жебракувати.
- З миру по нитці – голому сорочка – зібрати з громади навіть малі пожертви, і вийде значний внесок.
- На миру́ – серед людей, у присутності людей.
- Обіцяти / сказати перед усім миром – сказати щось перед громадою.
- Мир вам!; Мир сьому́ до́му! – уживається як привітання того, хто входить у дім.
Це ще не всі значення слова “мир”, які подає словник:
- Мир – це також назва рослини, лободи запашної або герані червонолистої.
- Існує також слово мирро / миро – запашна олія, яку використовують у християнських церковних обрядах. Вважається, що ім’я Мирон походить від цього слова – буквально: той, хто пахне миром.
- “Мир”, це і частина низки слов’янських імен, чоловічих та жіночих, які знову стають популярними: Володимир (володіти миром), Любомир (любити мир), Дзвенимир (прославляти мир), Яромир (сонячний світ/мир), Мирослав (славити мир).
Ось таке багатогранне слово “мир”. Саме тому дослівний переклад російського “Миру мир” може бути оманливим. В українській мові для двох різних значень природно використовувати різні слова.