Залучення учнів: Як створити радісний досвід навчання у середній школі
Радість від навчання — це не лише ігри, розваги чи заохочення. Вона виникає завдяки поєднанню викликів із цікавістю, цілеспрямованістю, відчуттям приналежності та святкуванням досягнень.
Радість часто сприймається як нагорода, що приходить після важкої праці навчання. Однак, провівши 20 років у середній школі як вчителька та адміністраторка, я зрозуміла, що радість є однією з найважливіших умов для змістовного навчання. Адміністрація може створювати системи, які пріоритезують радість, а вчителі можуть проєктувати свої уроки з урахуванням цього. Важливо зазначити, що в моєму класі та в понад 60 інших класах, які я спостерігаю щороку, радість не дорівнює іграм, розвагам чи частуванням. Радість не конкурує з академічними успіхами, а є їхньою невід’ємною частиною.
Радісні шкільні переживання створюються шляхом поєднання викликів із цікавістю, цілеспрямованістю, відчуттям приналежності та святкуванням. Це дозволяє учням почуватися безпечно, ризикуючи, мати можливості для спілкування один з одним і отримувати підтримку, необхідну для досягнення належним чином високих очікувань.
Минулого року під час тренінгів для вчителів я визначила радість як глибоке відчуття задоволення, цілеспрямованості, цікавості та зв’язку, що створює тривале відчуття змістовності, залученості та благополуччя. Я поділилася тим, що радість підвищує залученість та мотивацію, зміцнює почуття приналежності, посилює стосунки, покращує самопочуття та підвищує стійкість. Я нагадала їм, що наша середня школа має достатньо радості, і ми можемо підтримувати її через цілеспрямовано сплановані навчальні процеси.
Будуємо зв’язок у класі та спільноті
Зв’язок у класі та шкільна спільнота, де учні відчувають приналежність, сприяють радісним переживанням. Для налагодження зв’язку в усій шкільній спільноті створюйте загальношкільні заходи та системи, які дозволять вчителям і учням із захопленням приймати ці можливості.
Деякі заходи, що створюють радість у нашій школі, це щотижневі загальношкільні збори для спілкування та зміцнення спільноти, волонтерські проєкти, запрошені спікери та щорічна гра в баскетбол між учнями та вчителями. Планування цих заходів вимагає більше, ніж просто вигадування “веселих” ідей або слідування усталеним традиціям. Важливо, щоб адміністрація створювала системи, які вчителі та учні можуть прийняти, і збирала відгуки про вплив цих заходів.
Адміністрації важливо завчасно повідомляти вчителів про захід, по можливості захищати час для планування та викладання, а також чітко комунікувати очікування. Це дозволяє радісним традиціям надихати вчителів, а не створювати додатковий стрес. Коли учні та вчителі переживають ці заходи разом, вони створюють спільні спогади, зміцнюють стосунки та повертають цей зв’язок до класу.
У межах окремих класів надавайте учням можливості для співпраці у малих та великих групах, із чіткими протоколами щодо участі та поваги до однокласників. Це дозволяє учням ділитися своїми ідеями та встановлювати людські зв’язки; вони відчувають радість, коли знають, що їхній голос має значення. Робота в командах над завданням, проєктом або навіть грою підтримує поєднання командної роботи та змагання, що приносить радість багатьом учням. Крім того, можливості пов’язати навчання з особистим досвідом, культурою, інтересами та ідентичністю допомагають культивувати відчуття приналежності та радість.
Виховуємо цікавість
Радісний клас — це місце, де учнів запрошують ставити запитання, досліджувати, відкривати й, коли це можливо, робити вибір щодо свого навчання.
Вчителі можуть виховувати цікавість учнів через запитання та дослідження. Запитання, створені вчителем або учнями, можуть стимулювати дискусії до, під час і після навчання. Заохочуйте учнів самостійно знаходити інформацію, а не отримувати її готову, щоб підвищити залученість.
Коли це можливо, надавайте учням можливість приймати рішення щодо свого навчання. Наприклад, дозвольте їм обирати книги для читання, досліджувати теми, які їх цікавлять, і вибирати формат для представлення своїх знань. Навіть невеликі вибори посилюють відчуття власності та зацікавленості в навчанні.
Створюємо радісне навчальне середовище
Фізичне та емоційне середовище класу передає те, що цінує вчитель і чого очікують від учнів. Створення радісного середовища в класі може впливати на залученість учнів та їхнє благополуччя. Гнучкі місця для сидіння, рух, перерви для мозку та навчання на свіжому повітрі можуть підтримувати фізичну та розумову залученість у навчальний процес.
Виводьте учнів на свіже повітря, коли це можливо, і використовуйте рух, щоб підняти настрій та створити радість. Кілька кіл по доріжці під час мозкового штурму або просто вставання та розтяжка біля парт можуть допомогти класу зробити корисну перезавантаження. Впровадження гумору у ваш клас нагадує учням, що навчання може бути одночасно інтелектуально складним і веселим. Розповідь смішного жарту чи тексту, читання цікавої книжки з картинками, спільний сміх над несподіваним моментом або запрошення учнів поділитися чимось, що викликає у них посмішку, — ефективні способи зробити це.
Музика також впливає на атмосферу в класі. Грайте інструментальну музику під час самостійної роботи або запрошуйте учнів надсилати пісні та грайте їх під час уроку, щоб створити гостинне, радісне та згуртовану атмосферу.
Знаходимо мету
Учні знаходять радість, коли розуміють, чому їхнє навчання важливе, і коли бачать себе як творців. Для цього ми можемо пов’язувати навчання з реальною аудиторією: наприклад, коли учні виконують письмові проєкти для членів шкільної спільноти (листівки подяки для співробітників), навчають молодших учнів, створюють продукти, які вирішують реальні проблеми, або беруть участь у презентаціях своїх знань поза межами класу.
Навчання через служіння також може надати потужне джерело мети, допомагаючи учням побачити, як їхнє навчання та робота можуть покращити життя інших. Мета також знаходиться, коли учні бачать зв’язки між дисциплінами. Наприклад, література та мистецтво ґрунтуються на історичному контексті, наука може впливати на державну політику, математика має силу розробляти нові ідеї та вирішувати великі й малі проблеми; допомога учням бачити ці зв’язки нагадує їм, що те, що вони вивчають, може бути використано для кращого розуміння та покращення їхнього світу.
Святкуємо
Діти люблять вечірки та частування, які супроводжують завершення завдання, але святкування в нашій школі з метою радості — це не за ідеальні оцінки чи завершені проєкти. Ці святкування визнають важливий процес навчання та зростання учнів. У моїх класах ми святкуємо завершення першого чернетки, постановку вдумливих запитань, внесення правок, співпрацю та допущення помилок. Іншим варіантом є цілеспрямоване визнання класних віх, індивідуального зростання, добрих вчинків та кумедних “свят” на кшталт Міжнародного дня “Говори як пірат” або Національного дня пунктуації для зміцнення культури класу. Нагадуйте учням, що їх цінують такими, якими вони є, і будуйте спільноту через спільні веселі моменти.
Плануючи наступний урок або розмірковуючи над своїм класом, подумайте над цими запитаннями:
- Чи є можливість для учнів поспілкуватися один з одним?
- Коли учні ставитимуть запитання?
- Як я можу заохотити учнів досліджувати власні інтереси?
- Чи розуміють учні, чому це навчання важливе?
- Як навчальне середовище підтримує благополуччя учнів?
- Як ми святкуємо зростання?
- Як я можу гарантувати, що всі учні знають, що вони важливі?
Мета полягає в тому, щоб запитати, чи містить кожен урок можливості для учнів спілкуватися, дивуватися, робити внесок та відчувати задоволення від змістовного навчання.