Журналіст тиждень пропрацював у кол-центрі, після чого шахрайські «офіси» почали масово переїжджати в Європу.
У 2022 році, після початку повномасштабної російської агресії, автор цього матеріалу, будучи студентом, евакуювався з охопленого війною Миколаєва до тилового Львова. Почавши самостійне життя, він одразу ж почав шукати підробіток на сайті Work.ua, зокрема, його цікавили пропозиції, що вимагали знання польської мови. Найбільше зацікавила вакансія «менеджер з продажів зі знанням польської», де пропонувалася зарплата 40 тис. грн (станом на вересень 2022 року – $1100) та зручне розташування офісу. Після успішної співбесіди студент пройшов п’ятиденне навчання, під час якого його вчили продавати потенційним клієнтам «інвестиції» польською мовою. На той момент шахрайські «офіси» набирали популярності в Україні, тому автор ще не усвідомлював, як насправді працює цей бізнес.
Схема роботи виявилася простою: оператор мав переконати людину інвестувати гроші, використовуючи різні маніпуляції, зокрема тиснучи на її фінансове становище, обіцяючи швидкий заробіток на криптовалюті або акціях міжнародних компаній. Після цього «клієнту» пропонували завантажити спеціальний застосунок і переказати кошти на віртуальний гаманець. Після переказу зв’язок із людиною обривали.
Сам офіс був надзвичайно комфортним: сучасний ремонт, тенісні столи, кухня з повним холодильником. Водночас на вході до робочої зони чергували двоє охоронців, які на час роботи забирали у працівників мобільні телефони.
Після завершення навчання студент навіть вийшов на роботу. Вже у перший робочий день його завданням було телефонувати потенційним «клієнтам» за так званою базою. Це був файл із номерами телефонів громадян Польщі та короткою інформацією про них: ім’ям, прізвищем і місцем роботи. Переважно йшлося про чоловіків віком від 30 років, які, за задумом «офісу», мали мати певні заощадження.
Після такого початку роботи автор зрозумів, що перебуває у справжньому шахрайському кол-центрі, тож попросився на обід, забрав телефон і залишив офіс. Пізніше довелося поставити керівництво «офісу» перед фактом розриву з ними будь-яких стосунків. Втім, за кілька днів на особисту карту кол-центр виплатив 1800 грн за один робочий день.
Показовий момент. Номер телефону автора тексту вже потрапив до бази контактів рекрутерів шахрайських «офісів». Протягом наступних чотирьох років по кілька разів на день від HR-менеджерів надходили аналогічні пропозиції про роботу.
Початок боротьби з «офісами» в Україні
Цю типову історію «Главком» публікує з вуст свого журналіста. Загалом індустрія незаконних кол-центрів пустила паростки в Україні давно, а набула неймовірних масштабів перед початком великої війни. Тепер ця тема на устах у всіх. На початку вересня 2026 року НАБУ та САП повідомили про операцію «Карфаген». Детективи серед іншого зафіксували кришування силовиками мережі «офісів». За даними слідства, очолював злочинну групу один із керівників структурного підрозділу Офісу генерального прокурора Сергій Кропива, який мав прізвисько Канцлер. Учасників угруповання підозрюють в отриманні хабарів від шахрайських кол-центрів за невтручання в їхню діяльність. До цієї організації входили чинні працівники прокуратури.
Операція «Карфаген» відбулася на тлі масштабної кампанії правоохоронців проти шахрайських «офісів». За останні 12 місяців правоохоронці провели понад 1050 обшуків, що призвело до закриття близько 340 шахрайських кол-центрів та ліквідації понад 5 тисяч операторських місць.
Зокрема, у серпні силовики провели 411 обшуків по всій Україні. Під час них вилучили понад $2 млн, €64 тис., золоті коштовності, комп’ютерну техніку, телефони, банківські картки та елітні автомобілі.
На початку осені кампанія боротьби з такими схемами отримала продовження. 2 вересня Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради два законопроєкти, спрямовані на посилення відповідальності за діяльність шахрайських кол-центрів. Один із них передбачає окрему кримінальну відповідальність за створення, керівництво та участь у таких «офісах». Для організаторів пропонується покарання від 7 до 12 років позбавлення волі, для учасників – від 5 до 10 років. Другий законопроєкт стосується схем із використанням «дропів» – людей, чиї банківські рахунки використовують для проведення незаконних операцій.
І справді, з початку серпня кількість пропозицій роботи автору цієї статті від представників шахрайських кол-центрів помітно зменшилася. Водночас кілька рекрутерів все ж продовжили звертатися до автора з пропозиціями вигідних вакансій. Але цього разу головна відмінність полягала в тому, що робота пропонувалася вже не в Україні, а за її межами.
Журналіст «Главкома» на початку вересня вже встиг поспілкуватися з представниками двох шахрайських кол-центрів, які досі набирають штатних працівників для роботи з «клієнтами з ЄС». Вони розповіли, як працюють такі «офіси», кого шукають і які умови пропонують кандидатам.
Які умови роботи пропонують шахрайські кол-центри
Розмова з представниками кол-центру одразу розпочалася з пропозиції роботи за кордоном. Йшлося про переїзд до Чорногорії, Болгарії, Кіпру або Туреччини. Потенційному кандидату запропонували два варіанти перетину державного кордону.
Перший варіант – тижневий піший перехід через гори. За словами представника кол-центру, майбутнього працівника мають провести через кордон заздалегідь визначеним маршрутом у супроводі провідника. Така «подорож» коштує $1000, але окремо доведеться купити необхідне спорядження за власний рахунок. Після перетину кордону роботодавці обіцяють безкоштовно довезти працівників до Болгарії або Кіпру, де вони мають розпочати роботу в офісі. За словами співрозмовника «Главкома», потенційних працівників переправляють групами, а цим маршрутом уже скористалися кілька таких груп.
Водночас успішний перетин кордону ніхто не гарантує, оскільки групу можуть виявити прикордонники. «Я одразу попереджаю, що можуть бути різні варіанти розвитку подій. Успішний перехід ми не гарантуємо, тому що прикордонникам нічого не даємо, щоб вони нас не чіпали. Сьогодні може одна група вийти, а завтра – ні», – пояснив співробітник кол-центру.
Другий варіант звучав ще більш екзотично – «оформити «потрібний» документ у «Дії». За словами представників кол-центру, за таке оформлення кандидату доведеться заплатити від $10 тис. до $15 тис. Процедура, за їхніми словами, може тривати близько двох місяців. Водночас вони одразу так і не пояснили, про який саме документ йдеться і які можливості він відкриває.
Під час подальшої розмови представники «офісів» підтвердили, що працювати в цій сфері в Україні стало складніше. За їхніми словами, частина кол-центрів перейшла на дистанційний формат, а деякі працівники виїжджають за кордон.
«Ніхто тобі в Україні зараз не дасть гарантій безпеки. Тим паче з тими законопроєктами, які запроваджуються. Серед моїх знайомих працюють лише два офіси в Києві, що працюють на Росію, і то вони сидять поки дистанційно. Згодом вони планують переїжджати на захід України або в Чорногорію.
Сьогодні, якщо хтось хоче залишитися в цій сфері, він переходить на дистанційну роботу або виїжджає за кордон. Очно вже ніхто не працює. Проте я не можу гарантувати безпеку навіть під час дистанційної роботи, адже в Україні зараз ніхто не має таких гарантій. Ми думали, що ці облави триватимуть кілька тижнів або місяць, але виявилося, що все набагато серйозніше».
Умови роботи за кордоном такі: після перетину кордону «офіс» оплачує групі дорогу до Болгарії чи Кіпру, а також оренду житла на перший місяць. Щодо заробітної плати, то в Болгарії менеджеру з продажів, який займається обманом громадян Польщі, пропонують ставку від $1400 до понад $2000, залежно від кількості залучених (обдурених) «клієнтів». Якщо оператор передає від 0 до 3 залучених «клієнтів», його ставка становить $1400. За 4-7 переданих «клієнтів» – $1800 і так далі. Після цього переданим «клієнтом» займається старший працівник, який має довести спілкування до переказу коштів на фейковий гаманець.
Оскільки Кіпр і Болгарія входять до ЄС, робота з європейськими «клієнтами» може привернути увагу правоохоронців і в цих країнах. Але представники кол-центру запевнили, що їхня компанія «намагається не привертати зайвої уваги». За їхніми словами, нинішній тиск на «офіси» пов’язаний насамперед із тим, що деякі з них діяли надто відкрито: «Європейські держави звернулися до України з проханням про закриття кол-центрів, тому що «офіси» тут вже занадто знахабніли. Вони почали транслювати та показувати свою роботу: знімають відео з офісів, запускають рекламу. Це вже пропаганда. Про такі речі треба взагалі мовчати і не афішувати діяльність».
В іншому кол-центрі працівнику, який здійснюватиме обдзвін громадян Польщі, пропонують зарплату від $1500 до $2500, а також бонуси за кожного опрацьованого «клієнта». Ця компанія також пропонує релокацію до своїх філій на Кіпрі або в Болгарії: оплачує переліт і трансфер, надає житло на перші два місяці, допомагає з оформленням документів та навіть заявляє про офіційне працевлаштування. Проте інформацію про те, як саме чоловікам мобілізаційного віку пропонують перетинати кордон, у компанії не стали розповідати.
Як шахрайські «офіси» виманюють гроші в «клієнтів»
Схем обману «клієнтів» існує багато: фейкові інвестиції, дзвінки з банку, «повернення» втрачених коштів, пропозиції доступних кредитів або представлення співробітниками державних установ.
Молоді люди, які приходять на роботу в такі «офіси», проходять приблизно тижневу підготовку. Вони вивчають скрипти – заздалегідь підготовлені тексти та сценарії розмов із потенційними жертвами. Залежно від людини оператор може використовувати різну тактику спілкування: говорити м’яко, тиснути або маніпулювати.
Нові працівники зазвичай починають як «холодники» – оператори, які масово телефонують за базами номерів, сформованими власниками «офісів». Саме на таку посаду намагався влаштуватися журналіст «Главкома» в шахрайський кол-центр. Зарплати на таких посадах найнижчі, адже це лише перший етап у злочинній організації.
Якщо людину вдається переконати переказати гроші, її передають «клоузеру». Це оператор, який доводить спілкування до безпосередньої передачі коштів.
У багатьох випадках жертву переконують переказати гроші через фейковий банківський застосунок або криптогаманець. Після цього кошти переводять у криптовалюту, а згодом, за словами співрозмовників, виводять у готівку через «дропів» і передають учасникам «офісу».
Марк Любаров, «Главком»