Судові зали зазвичай не асоціюються з веселощами. Проте, заклади правосуддя, що стали сценою для фільмів з нашого списку, пропонують зворотне – лише найабсурдніші позови та найвидовищніші юридичні диспути.
Зазвичай судові слухання викликають асоціації з серйозними обличчями учасників, купами документів та тривалими дебатами. Однак, у кінематографі зали правосуддя можуть слугувати ідеальним майданчиком не лише для напруженої драми, а й для захопливої комедії. Ми склали добірку з п’яти яскравих та дотепних кінострічок, які перетворюють сувору Феміду на головну фігуру найкумедніших анекдотів.
«Блондинка в законі» (2001)
Культова комедія початку 2000-х років розповідає про Ель Вудс (Різ Візерспун) – яскраву, енергійну дівчину, справжню королеву рожевого, яка, здавалося б, цікавиться лише модою, шопінгом та зустрічами з подругами. Але коли її коханий Еммет (Люк Вілсон) раптово розриває стосунки з Ель заради дівчини з «серйозним майбутнім», вона, на зло всім скептикам, вирішує вступити до престижного юридичного факультету Гарварду, щоб довести Еммету, наскільки він помилився.
На перший погляд, фільм може здатися легкою сатирою на кліше про «гламурних красунь», проте під цією оболонкою ховається глибша, надихаюча історія. Вправно граючи з усіма можливими стереотипами про «дурненьких блондинок», стрічка насправді говорить про інше – про жіночу солідарність, повагу до себе та право бути собою, незважаючи на нав’язані суспільством шаблони. А коли Ель блискуче застосовує свої «несерйозні» знання та життєву кмітливість для розплутування складних судових перипетій, стає очевидним, що справжній інтелект та професіоналізм не залежать від кольору одягу чи волосся.
«Брехун, брехун» (1997)
Флетчер Рід (Джим Керрі) – успішний, амбітний і безсоромно неправдивий адвокат, для якого чергова виграна справа значно важливіша за сімейні обіцянки. Однак, усе кардинально змінюється, коли на свій день народження Макс, син Флетчера, загадує єдине бажання: щоб тато хоча б одну добу не сказав ані слова неправди. І бажання збувається…
Позбавлений здатності брехати, Флетчер починає відверто руйнувати своє життя: він випадково ображає колег у коридорах, намагається в туалеті жорстоко побити себе за лицемірство, а в розпал судового засідання замість звичних виграшних маніпуляцій фактами починає критикувати власну клієнтку, зриває процес, отримує кілька звинувачень у неповазі до суду та влаштовує неймовірний хаос через нездатність приховати істину.
«Знайомтесь, коза!» (2024)
Події розгортаються у Франції XVII століття. До головного героя – неймовірно невезучого адвоката, метра Помпіньяка (Дені Бун), який за всю свою кар’єру не виграв жодного процесу, – звертається молода пастушка Каміла (Клер Шюст) з проханням захистити невинну на ім’я Жозетта, яку звинувачують у жахливому злочині – вбивстві маршала Франції. Метр радо погоджується взятися за таку гучну справу. Але згодом з’ясовується, що його підзахисна Жозетта – це не людина, а… коза.
Хоча сьогодні ідея судити свійську тварину видається абсолютною нісенітницею, у Середньовіччі та на початку Нового часу подібні судові процеси відбувалися цілком серйозно. Історичні джерела містять чимало курйозних прецедентів: наприклад, у 1386 році у Франції публічно судили та повісили свиню, яка нібито вбила дитину, а у 1474 році у швейцарському Базелі судили півня за «неприродний злочин» – знесення яйця. Таким чином, творці стрічки спиралися на цілком реальні, хоч і неймовірно комічні, сторінки європейської юриспруденції минулих століть.
«Мій двоюрідний брат Вінні» (1992)
У центрі сюжету – двоє молодих мешканців Нью-Йорка, які під час подорожі південними штатами Америки зупиняються у провінційному містечку і випадково стають головними підозрюваними у вбивстві власника місцевого магазину. Оскільки грошей на досвідченого адвоката у хлопців немає, на допомогу приходить двоюрідний брат одного з підозрюваних, Вінні Гамбіні (Джо Пеші). Проблема полягає в тому, що Вінні тільки-но (з шостої спроби!) склав іспит на адвокатську ліцензію і не має за плечима жодного реального судового процесу, а його бруклінські манери та яскравий одяг викликають щирий жах у консервативного провінційного судді.
Проте, попри все, Вінні в компанії своєї нареченої, вправної автомеханікині Мони Лізи Віто (Маріса Томей), намагається розплутати справу, паралельно борючись з місцевими порядками та отримуючи попередження за неповагу до суду. І коли здається, що поразка неминуча, саме глибокі технічні знання Лізи щодо автомобільних протекторів та законів фізики допомагають Вінні влаштувати блискучий перехресний допит та повністю зруйнувати позицію обвинувачення. Завдяки цьому фільм перетворився на культову юридичну класику, яку досі з захопленням переглядають навіть справжні адвокати, а неймовірна гра принесла Марісі Томей заслужений «Оскар» за найкращу жіночу роль другого плану.
«Койот проти АКМЕ» (2026)
Головний герой цієї нової дотепної комедії – невгамовний Хитрий Койот, який залишає звичну пустелю, щоб через суд притягнути до відповідальності корпорацію АКМЕ. Саме ця корпорація є виробником усіх тих абсурдних бомб, катапульт і динамітів, за допомогою яких Койот десятиліттями намагався впіймати Дорожнього Бігуна, але натомість постійно страждав сам. Заручившись підтримкою адвоката Кевіна (Вілл Форте), пухнастий позивач намагається здолати у залі суду надзвичайно балакучого та неприємного юриста корпорації (Джон Сіна).
Продюсером та сценаристом проєкту виступив Джеймс Ґанн («Супермен», «Вартові Галактики»), а режисером став Дейв Грін, відомий за фільмом «Черепашки-ніндзя 2».
«Койот проти АКМЕ» не просто повертає на великі екрани шалений дух всесвіту Looney Tunes, але ще й робить це у форматі, який органічно поєднує живих акторів та анімацію. А побачити це юридично-анімаційне божевілля в українських кінотеатрах ми зможемо вже з 1 вересня.
Коментарі Сортувати: Нові Старі Популярні Надіслати